Міністерство фінансів оприлюднило новий варіант податкового законопроєкту, у якому зміна щодо сплати ПДВ для ФОП на спрощеній системі залишається. Це сталося після того, як депутати не підтримали попередній проєкт 10 березня.

Декілька днів тому у Bloomberg з'явилася стаття, де йшлося, що МВФ стурбований зволіканням українських депутатів щодо ухвалення законопроєкту. Цей документ є однією з вимог для продовження фінансової допомоги Україні в межах пакета на 8 мільярдів доларів. Окрім цього, нововведення мають наблизити податкову систему до європейських правил, адже Україна поступово уніфікує норми з ЄС.

Водночас експерти оцінюють наслідки по-різному: одні говорять про обмежений вплив на ціни та користь для детінізації, інші – про ризики для бізнесу, зростання вартості товарів і послуг та тиск на спрощену систему.

24 Канал дізнався, що саме може змінитися для ФОПів та споживачів, чи очікувати здорожчання товарів та які наслідки матиме для економіки впровадження нового оподаткування для підприємців.

Економіст Олег Гетман у розмові з 24 Каналом каже, що найреалістичніше – податковий законопроєкт запрацює аж ніяк не з 2027 року, адже на це немає волі парламенту. Є припущення, що це буде або ж з 2028 року, або ж коли Україна вступить у ЄС.

Читайте також Зарплати й виплати 5 мільйонам українців під загрозою: що буде влітку без грошей МВФ

Олег Гетман,

координатор експертних груп Економічної експертної платформи

Якщо ж припустити, що нові зміни запрацюють з 2028 року або ж з якогось іншого року, то більшість ФОПів, які потрапили під межу у понад 4 мільйони гривень, не будуть переходити на ПДВ. Лише десь 20 – 30% всіх підприємців можуть це зробити.

Річ у тім, що ФОП, який має річний дохід на рівні 6 мільйонів гривень, не буде витрачати шалені кошти на адміністрування, бухгалтерію тощо в межах нових змін. Йому простіше в цій ситуації відкрити інший ФОП. Зокрема, на ім'я батьків, брата чи сестри або когось із пенсіонерів.

Таким чином очікувати, що після зміни оподаткування ціни на товари різко зростуть, не варто. Це торкнеться більше тих, хто все ж таки сплачуватиме ПДВ,
– прогнозує пан Олег.

Водночас їхня частка в загальному товарообігу є порівняно невеликою, а тому загальний вплив на ціну буде обмеженим.

Натомість аналітик Юрій Щедрін для 24 Каналу заявив, що не варто називати запровадження нового оподаткування саме вимогою МВФ, бо це не так.

Річ у тім, що єдина вимога Фонду – це структурувати надходження до бюджету. А от як це робити, це вже пропозиції Мінфіну України. Відповідно, Мінфін України запропонував саме варіант того законопроєкту, який ми бачимо сьогодні.

Він, до речі, може зачепити, на думку експерта, не лише підприємців, але й звичайних українців, які куплятимуть ті чи інші товари чи послуги.

Юрій Щедрін,

аналітик ГО "Центр розвитку міст"

Перша й основна інновація цього законопроєкту – це ПДВ для ФОПів. Найбільше це вдарить по тих, хто працює у сфері послуг та торгівлі. Якщо не помиляюся, то десь близько 250 тисяч ФОПів підпадають під нього.

Після ПДВ оподаткування цифрових платформ та податок на посилки з-за кордону, зокрема на китайський товар, каже Щедрін, теж може вплинути на вартість товарів.

Наприклад, чимало мереж продають той самий товар на українському ринку, але вже з націнкою. Відповідно, якщо обмежать можливість замовляти напряму з Китаю, споживачі будуть змушені купувати його в цих торгових мережах. У такій ситуації мережі зможуть більш вільно формувати ціни,
– додає аналітик.

Сума податків, де є ПДВ на рівні 18% та 5% військового збору, – це нереально в сучасних умовах. Чимало бізнесів можуть цього не потягнути: від салонів краси до консалтингових фірм.

Таким чином, для них залишатиметься два варіанти: або закритися, або ж дробити бізнес на декілька ФОПів,
– зауважує Щедрін.

Нагадуємо! Як повідомила тимчасова виконувачка обов'язків голови Державної податкової служби Леся Карнаух, під критерії оподаткування ПДВ підпаде 250 тисяч ФОПів. Це здебільшого 2 та 3 групи, оскільки 1 група обмежена оборотом станом на зараз в 1,3 мільйона гривень, передає LB.ua.

Наразі відомо, що до списку змін, які можуть бути запроваджені, входять:

  • Автоматичний міжнародний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.
  • ПДВ для ФОП, але якщо дохід річний становить понад 4 мільйони гривень на рік (це десь орієнтовно 85 тисяч євро).
  • Ставка ПДФО для фізичних осіб на доходи з платформ – 5% (замість 18%). Крім того, оператори цифрових платформ стають податковими агентами.
  • Також доходи від продажу товарів через платформу на суму у 2 тисячі євро на рік не оподатковуються.
  • На посилки з-за кордону до 150 євро вводиться оподаткування, а невеликі посилки до 45 євро звільняються від ПДВ.
  • Продовжується сплата військового збору на період дії воєнного стану до завершення реформи ЗСУ.

Зверніть увагу! В опублікованому Мінфіном законопроєкті зазначається, що дата набуття цих змін – з 1 січня 2027 року. Хоч раніше було відомо, що Україна домовилася про відстрочення запровадження ПДВ для ФОПів на 2028 рік, або ж на момент вступу України в ЄС.

Щедрін пояснює, що законопроєкт здебільшого ускладнює діяльність для ФОПів, бо крім граничної суми для введення ПДВ, є ще інший перелік вимог, які Державна податкова служба може трактувати на свій розсуд. Наприклад, що таке ФОП, який має трудові відносини, як це корелюється тощо.

В Україні насправді є проблема з тим, що великі мережі користуюся такими схемами, як дроблення бізнесу на ФОПи. Втім із цією проблемою варто боротися по-іншому, адже в нас є фінансовий моніторинг,
– розповідає пан Юрій.

Податкова може перевірити той чи інший бізнес, а відповідно, побачити реальну картину. Утім це хочуть робити не точково та окремо з тими бізнесами, які порушують правила, а апріорі зі всіма бізнесами. Отже, ті підприємці, які працюють чесно та сплачують усі податки, будуть змушені виправдовуватися.

Відповідно, ми не працюватимемо максимально з чорним та сірим бізнесом, а намагатимемося боротися з білим,
– каже аналітик.

Водночас наразі є чимало сфер в Україні, які потребують уваги, зокрема контрабанда на митниці, ринок алкоголю, цигарок і пального. Саме там можна швидше акумулювати додаткові кошти без ризику для економічної активності.

Гетман зауважує, що можливі деякі фахівці з Мінфіну і мали наміри такими змінами в оподаткуванні закрити так звані білі плями в українському податковому законодавстві та побороти схеми з ухилення від оподаткування, як-от дроблення великого бізнесу на ФОПи чи використання ФОП замість найму. Утім, на жаль, вони не взяли до уваги українську специфіку.

Прикладом є запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) для 2 – 4 груп. Зараз десь 50% мікробізнесу не користуються цим. Все через те, що Україна має слабкі інституції. І на фоні таких умов жорсткі регулювання не працюють,
– додає експерт.

Утім, за словами Гетмана, чинний законопроєкт більше не про детінізацію бізнесу, а про виконання умов євроінтеграції:

  • Наразі законопроєкт Мінфіну має впровадити в українське законодавство три директиви ЄС, а саме 2021/514/ЄС, 2006/112/ЄС та 2006/79/ЄС.
  • Крім того, наявність програми МВФ надає не лише пакет допомоги у 8 мільярдів, але і є умовою для інших партнерів щодо фінансування України. Ідеться тут і про кредит ЄС на суму 90 мільярдів євро.

Наразі у Європі оця межа, відповідно до якої бізнес повинен сплачувати ПДВ, встановлена на рівні 85 тисяч євро. Відповідно, ми не можемо встановити її нижче цього показника. Європейці дають нам кошти, й більша частина з них безповоротна допомога, а тому фактично ми повинні ввести цю норму,
– каже пан Олег.

На думку Щедріна, шкоди від цього законодавства набагато більше, ніж умовної користі. Адже ті податкові надходження, які мають від нього прийти, не перекриють тих ризиків та негативних наслідків, які чекають на бізнес, а це збільшення інфляції та скорочення підприємницької діяльності.

Як відомо, ухвалення податкового законопроєкту з ПДВ для ФОПів та оподаткуванням цифрових платформ може принести бюджету додаткові 60 мільярдів гривень на рік. Але Щедрін додає, що очікувані надходження не є такими великими, як може здаватися.

Якщо відмовитися від всіх програм, як-от "Національний кешбек" та інші, то бюджет міг би обійтися без цих додаткових надходжень від нового податку. Лише витрати на адміністрування його, а також прямі та опосередковані витрати виявляться більшими,
– зауважує Юрій Щедрін.

Натомість Гетман вважає, що інші норми, крім ПДВ для ФОПів, що згадуються в законопроєкті, є доволі корисними та спрямованими на детінізацію бізнесу, зокрема оподаткування цифрових платформ.

Тобто інша частина цього законопроєкту є позитивною, а правку щодо запровадження ПДВ для ФОПів варто перенести хоча б на рік вступу України в ЄС, зауважує економіст.