Чому Україна ризикує залишитися без допомоги МВФ і ЄС?
Народні депутати зволікають із виконанням умов меморандуму з Міжнародного валютного фонду й ухваленням податкових змін на 2026 – 2027 роки. Це може обернутися затримкою зовнішньої допомоги й поставити соціальну сферу під загрозу недофінансування. Про це в коментарі 24 Каналу розповів економіст Олег Гетман.
Дивіться також 11 гривень економії на літрі чи діра в бюджеті: кому насправді вигідний кешбек на пальне
На початку березня Україна отримала перший транш від МВФ у розмірі 1,5 мільярда доларів у межах нової чотирирічної програми, чий загальний обсяг становить 8,1 мільярда доларів.
Аби надійшла решта, потрібно виконати вимоги щодо реформ – так звані 12 структурних маяків, зокрема до кінця березня:
- запровадити податок на посилки з китайських маркетплейсів вартістю до 150 євро;
- ввести податок на доходи, отримані через цифрові платформи.
Нагадаємо: співпраця України з МВФ є орієнтиром для міжнародних донорів, які можуть надавати фінансову підтримку Україні. Тому від її успішності залежить інша зовнішня допомога.
Нині надходження наступних траншів від МВФ перебуває під питанням, адже Верховна Рада не підтримала впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи – так званий податок на Uklon і Glovo.
Як пише Bloomberg, представниця МВФ в Україні Прісцилла Тофано висловила стурбованість щодо зволікання українських законодавців із заходами, без яких розблокувати решту фінансування за програмою не вдасться.
Олег Гетман
Економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи
Нова програма МВФ – це не про підвищення податків, а про вирівнювання конкурентних умов. Наприклад, ПДВ для китайських маркетплейсів, бо це діра: усі українські виробники платять податки, а вони – ні. Тому це про вирівнювання конкурентних умов для китайських та українських виробників. Далі – податок на цифрові платформи. Зараз усі водії й кур'єри мають зі своїх доходів платити 18% плюс 5% та подавати річні декларації. Їм новим законодавством із маяком МВФ пропонують платити 5% плюс 5%.
Економіст додає, що зміни до законодавства дозволять офіційно працювати понад 400 тисячам людей, а реєструвати їх і подавати декларації будуть цифрові платформи як податкові агенти.
За словами Олега Гетмана, коштом зовнішньої допомоги в Україні фінансують соціальну сферу, виплати внутрішньо переміщеним особам, освіту та медицину. На них потрібно близько 50 мільярдів доларів, і саме ця частина бюджету перебуває під загрозою, якщо підтримка від МВФ не надійде.
Зауважте! Від рішення Міжнародного валютного фонду залежить і надання Європейським Союзом кредиту на 90 мільярдів євро, з яких 60 мільярдів мають надійти у 2026 році.
Коли українці відчують наслідки недофінансування держбюджету?
За словами економіста Олега Гетмана, якщо фінансування від МВФ і ЄС не надійде, першими це вже влітку можуть відчути українці, які працюють на державні установи та підприємства.
У першу чергу це освітяни, медики, ВПО, які залежать від державної допомоги. Усі ці виплати – на них просто не буде коштів. І їх будуть відтерміновувати, затримувати, зменшувати тощо. Тому, у першу чергу потраплять ці 5 мільйонів людей, які працюють у різних державних органах,
– говорить економіст.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у коментарі 24 Каналу висловив подібну думку щодо часу оприявнення негативних наслідків у разі нестачі зовнішньої допомоги. Експерт вважає, що українці можуть відчути вплив недофінансування влітку чи навіть у травні.
Цікаво! За даними Politico, країни Балтії та Північної Європи можуть надати Україні до 30 мільярдів євро двосторонніх позик, аби допомогти залишатися на плаву до вересня. Окрім рішення МВФ, виділення кредиту на 90 мільярдів євро від ЄС залежить від позиції Угорщини та Словаччини, які нині блокують його.
Які реформи мають здійснити в Україні в обмін на гроші від МВФ?
Разом із пакетом податкових змін на 2026 – 2027 роки у межах нової програми МВФ Україна серед іншого взяла на себе зобов'язання:
- призначити нового керівника Державної митної служби України на постійній основі;
- запровадити обов'язкову реєстрацію платниками ПДВ з 1 січня 2027 року для ФОП на спрощеній системі, чий оборот перевищує загальний поріг (орієнтовно – 4 мільйони гривень);
- подати у 2026 році поправки до Податкового кодексу для виключення з другої групи спрощеної системи низки видів діяльності, що мають високі ризики прихованої зайнятості, як-от ІТ-галузь, аудит, інженерію, юридичні послуги тощо;
- змінити структуру номінаційного комітету з призначення членів наглядових рад держпідприємств.