Що змінив новий закон

Анастасія Гурська, адвокат, керуюча Адвокатським бюро "Анастасії Гурської", каже, що майже кожен громадянин України стикався з надокучливими дзвінками колекторів.

Також з теми Рада ухвалила закон, що захистить від свавільних дій колекторів

Неважливо, чи ви дійсно брали кредит чи ні, чи якась особа вас зазначила як поручителя, чи просто випадково ваш номер телефону з’явився в базі боржників чергової колекторської компанії, але величезну кількість дзвінків від колектора з постійними вимогами щодо сплати існуючого чи неіснуючого боргу, листи щастя з попередженнями про взяття вас під варту за шахрайство та про повну конфіскацію ви можете отримати.

Закон направлений, в першу чергу, на захист споживачів в процесі стягнення заборгованості та на ліквідацію свавілля з боку окремих колекторських компаній. Так, дійсно кредит має бути сплачений боржником, але деякі дії так званих колекторів переходять межі дозволеної законом поведінки та навіть мають ознаки кримінальних правопорушень,
– зазначила Гурська.

Олександра Кравець, юрист Primelex, пояснила, що у новому законі нарешті було чітко визначено поняття "колекторської компанії", також були встановлені вимоги до таких колекторських компаній, визначено орган, який буде регулювати та контролювати діяльність колекторських компаній, визначені межі в яких такі компанії мають право здійснювати свою діяльність.

Відтепер державним регулятором та контролером споживчого кредитування в Україні виступає Національний банк України. На нього було покладено обов’язок створення та ведення "Реєстру колекторських компаній",
– говорить Кравець.

Колектори більше не зможуть залякувати українців / Фото Pixabay

Він додав, що закон встановлює ряд обмежень щодо здійснення комунікації з боржником задля стимуляції погашення заборгованості.

Зокрема заборонено:

  • приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення;
  • використовувати функцію автоматичного додзвону протягом понад 30 хвилин на добу;
  • будь-яким чином повідомляти третіх осіб про заборгованість споживача;
  • вчиняти дії, що завдають шкоду репутації, у тому числі діловій репутації, споживача;
  • проводити особисті зустрічі зі споживачем, його близькими особами, представником, без попереднього погодження таких зустрічей.

Юрист додав, що більше немає місця нічним дзвінкам з погрозами боржнику, а також членам його родини. Відтепер спілкування з колекторами обмежене часовим проміжком з 9 до 20 години у робочі дні.

Крім цього, кожна взаємодія колектора з боржником буде фіксуватися у вигляді відео- та звукозапису. Такі записи будуть зберігатися протягом трьох років. Це значно спрощує надалі аналіз доказів у суді, якщо відбулося порушення прав боржника. Для колекторів новий закон встановлює низку заборон в їхній діяльності, які порушують права боржників (використання функції автодозвону, погроза боржникам, незаконне поширення персональних даних тощо). Це гарантує права боржника. За дотриманням усіх цих вимог НБУ буде здійснювати системний нагляд,
– зазначає Віктор Філатов, аналітик та юрист ГО "Правозахисна група Січ".

Олександр Вишневий, адвокат адвокатського об'єднання "Вишневий і партнери" додав, що під час першої взаємодії зі споживачем кредитор/колекторська компанія має повідомити своє найменування, ПІБ або індекс особи-представника, правову підставу взаємодії та розмір простроченої заборгованості, а на вимогу споживача надати підтвердні документи протягом 7 робочих днів.

Цікаво Закон щодо колекторів не врятує боржників: юристка назвала основні проблеми

Чи була раніше законною колекторська діяльність

Раніше колекторська діяльність взагалі ніяк не регулювалася українським законодавством. Марина Семенова, адвокат АБ "ЮФ "Семенова і Партнери", каже, що до того, як ухвалили цей закон не було "правил гри", контролю за діяльністю колекторів та відповідальності колекторів перед боржниками.

Водночас вона не була прямо заборонена законом, тому це не перешкоджало колекторам здійснювати свою діяльність, щоразу вдаючись до незаконних методів впливу на боржника, як от вимагання, погроз чи шантажу,
– говорить Вишневий.

Як захиститися від колекторів

Попри те, що новий закон ухвалили, чимало колекторів можуть діяти за старими схемами та продовжувати залякувати чи тероризувати боржників. Юристи розповіли, як можна від цього захиститися.

Щоб захиститися від надокучливих колекторів, українці зможуть поскаржитися в НБУ / Фото Pixabay

Боржник в залежності від ситуації має право звернутися до правоохоронних органів. Також законом встановлено право боржника на звернення до Національного банку України у разі порушення колекторською компанією законодавства, а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості,
– говорить Марина Семенова.

Віктор Філатов додав, що по суті йдеться про важелі впливу на компанію, а не на окремого колектора. Однак ці важелі є доволі дієвими, адже вони пов’язані з припиненням діяльності колекторської компанії.

Відтепер колекторам стане невигідним залякувати боржників, адже вони банально можуть втратити роботу. У сукупності із фіксацією взаємодії з боржником, такі заходи є достатньо ефективними. Тобто, боржник отримує вагомі гарантії захисту своїх прав, а колектори стануть більш контрольованими,
– пояснив Філатов.

Анастасія Гурська, додала, що не варто робити поспішні висновки, що це виключить повністю застосування "жорстких методів" з врегулювання простроченої заборгованості. Втім, якщо колектори будуть порушувати закон, боржник має право звернутися до НБУ з письмовим зверненням.

Після цього НБУ зможе:

  • зробити письмове застереження кредитодавцю або колекторській компанії з вимогою про усунення виявленого порушення та/або вжиття заходів щодо недопущення такого порушення у подальшій діяльності (письмове застереження);
  • тимчасово заборонити колекторській компанії здійснювати врегулювання простроченої заборгованості;
  • виключити відомості про колекторську компанію з Реєстру колекторських компаній в окремих випадках;
  • тимчасово зупинити або відкликати (анулювати) ліцензію у кредитодавця – небанківської фінансової установи, нового кредитора – небанківської фінансової установи на провадження діяльності з надання фінансових послуг.