Чи вручатимуть українцям повістки за кордоном: що слід знати про нові правила військового обліку

24 Канал разом з юристом адвокатського об'єднання T&T Partners Владиславом Юрчаком  з'ясували, чи означає це, що українцям за кордоном можуть вручати повістки, і як саме дипломати можуть "сприяти" їхньому поверненню в Україну.

До теми Чи можна вручити повістку телефоном, поштою чи через родичів: пояснюємо

Україна майже рік живе в умовах воєнного часу, всупереч деяким прогнозам – війна затягується. Ба більше, Росія всіма силами прагне зробити так, щоб вона перетворилася на війну на виснаження, за всіма канонами Першої світової. 24 лютого 2022 року українська влада показала, що здатна ефективно діяти у важких умовах.

Саме завдяки вчасній мобілізації та введенню жорстких методів управління економікою країна вистояла. Нині війна входить у нову фазу, а тому необхідні зміни та нові кроки, які б відповідали ситуації. Саме під цим кутом варто розглядати ухвалення та впровадження нових правил взяття на військовий облік в Україні.

Постанову № 1487 було ухвалено 30 грудня минулого року та опубліковано 3 січня 2023 року. З 2023 року посилюється контроль за взяттям на облік, підвищується діджиталізація багатьох процесів, обмін даними між органами влади, реєстрами та працедавцями людей, які підлягають обліку. Це все дозволить зменшити бюрократичні перепони та врегулювати процес обліку.

Порядок також встановлює нові правила взяття на облік жінок, відповідно до сучасних вимог щодо гендерної рівності.

Єдиний реєстр та ніяких повісток через Дію

Військовий облік українців відбуватиметься через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Подавати відомості про себе до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП,  це колишні військові комісаріати) можна з власної ініціативи через застосунок Дія, за декларацією місця проживання. Це стосується як первинної інформації,  так і оновлень.

У Мінцифри прокоментували 24 Каналу нововведення та власне саму постанову уряду. 

Постанова впорядкувала низку норм з нормативки 2016 року, в яку постійно вносилися зміни. У тому числі пов'язані з реєстрацією місця проживання. Але не запровадила повістки в застосунку, наголошують у відомстві. 

Але не варто хвилюватися. Ні ця постанова, ні будь-яка інша не передбачає надходження повісток через Дію. У нашому плані роботи поки немає таких завдань,
– запевнили в Мінцифри. 

Зверніть увагу! Якщо людина, яка підпадає під військовий облік, переїхала, вона має в 7-денний строк повідомити про це через центри надання адміністративних послуг або ж через Дію. Також вона може звернутися безпосередньо до центрів комплектування.

Призовники, військовозобов'язані та резервісти не можуть змінювати місце проживання без дозволу керівника ТЦК та СП з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час.

Наразі такі функції у Дії ще не працюють. Терміни початку роботи нового функціоналу Дії не вказані в постанові. Там лише зазначено, що Міноборони України має визначити і встановити "механізм та вимоги до технічного опису сервісу електронної інформаційної взаємодії між порталом Дія та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів".

Що стосується військового квитка. Більшість державних сервісів та послуг майже завжди передбачають можливість їх запровадження онлайн в Дії. Війна показала, що доступність цифрових сервісів для громадян – одне з пріоритетних рішень. Як впроваджуватимуть і як працюватиме сервіс, говорити поки зарано. Ще багато моментів потрібно доопрацювати разом з Міністерством оборони України,
– додали в Мінцифри.

Якщо громадяни України прибули з тимчасово окупованих росіянами територій, спочатку їх візьмуть на персонально-первинний чи персональний військовий облік, вони також мають бути оформлені на облік як внутрішньо переміщені особи та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Хто опікується реєстром

Реєстр наповнюють уповноважені особи в районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військкоматах).

Також цим займатимуть у відповідних управліннях та підрозділах СБУ і Служби зовнішньої розвідки (СЗР).

Повний перелік установ, які мають вести облік:

• центральні і місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи;
• органи місцевого самоврядування;
• органи військового управління;
• військові частини ЗСУ та інші легальні військові формування;
• правоохоронні органи спецпризначення;
• територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (скорочено ТЦК і СП, тобто –  колишні військкомати);
• підприємства, установи та організації;
• заклади освіти;
• заклади охорони здоров'я.

Хто повинен ставати на військовий облік:

• призовники від 16 років (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;
• військовозобов'язані та резервісти, що не досягли граничного віку перебування у запасі;
• жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, або за власним бажанням ті жінки, що мають спеціальність або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю (перелік затверджено Міноборони, там 14 споріднених спеціальностей та 7 професій).

Облік і контроль

Відтепер на роботу чи навчання прийматимуть лише за наявності підтвердження (військово-облікового документа), що військовозобов'язаний стоїть на військовому обліку.

Військово-обліковими документами вважаються:

• для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;
• для військовозобов'язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного;
• для резервістів — військовий квиток;
• відображення в електронній формі інформації, що міститься у вищезазначених документах (може пред'являтися з використанням Дії).

Важливо! Держоргани та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації повинні самостійно контролювати ці процеси серед своїх співробітників і надавати інформацію про них у відповідні органи влади.

На керівників підприємств також покладається обов'язок сповіщати робітників про призов та доводити наказ про це їм під особистий підпис. Усі центри зайнятості повинні подавати інформацію про безробітних військовозобов'язаних.

Важливо Військовий облік та мобілізація жінок: як це буде проходити та що варто знати

При цьому, для жінок постанова Кабміну залишає певні преференції. Жінки-медики та фармацевти, які досі не були на військовому обліку, можуть влаштовуватися на роботу без обов’язкового взяття на військовий облік до 2026 року.

Чи будуть побудинкові обходи

Так. Не рідше ніж один раз на рік облікові дані карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на персонально-первинному військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад мають звірятися:

• з обліковими даними у списках персонального військового обліку підприємств, установ та організацій, в яких вони працюють (навчаються);
• з документами щодо реєстрації місця проживання фізичних осіб або з відповідними даними в Дії;
• з місцем фактичного проживання призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Таке звіряння, як вказано в постанові, може здійснюватися "шляхом подвірного обходу" — відповідно до графіка звіряння, затвердженого розпорядженням сільського, селищного, міського голови.

Призовники, військовозобов'язані та резервісти не можуть змінювати місце проживання без дозволу керівника ТЦК та СП з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час. Як буде працювати цей механізм, що це за дозвіл, як його отримати?

Слід зазначити, що вказана норма існує у законодавстві з 1992 року та дійсно передбачає обов'язок призовників, військовозобов’язаних та резервістів отримувати дозвіл керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виїзду з місця проживання,
– пояснює Владислав Юрчак.

Однак, важливо, що місцем перебування є житло, в якому особа проживає менше шести місяців на рік, а місцем проживання є житло з присвоєною адресою, де проживає особа.

Закон не пов’язує місце проживання чи перебування особи із місцем реєстрації її проживання. Таким чином, у разі якщо особа постійно проживає або перебуває не за місцем реєстрації, то необхідності отримувати дозвіл на виїзд немає.

Щодо практичної сторони, то слід зазначити, що у липні 2022 року Генштаб затвердив спеціальний порядок з метою врегулювати це питання. Однак, такий порядок на вимогу президента Зеленського було скасована наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 06.07.2022 № 85 "З метою зменшення соціальної напруги та недопущення маніпулювання суспільною думкою для його доопрацювання з урахуванням змін до законодавчих актів".

Після цього до Ради навіть було внесено законопроєкт №7522, що пропонує дозволити вільне переміщення призовників, військовозобов'язаних і резервістів по території України без обов'язкового отримання дозволу на це в територіальному центрі (військкоматі). Водночас він так досі й не схвалений.

З огляду на це, незважаючи на наявність відповідної норми, вона на практиці не діє, а тому наразі не потрібно боятися змінювати місце свого проживання.

Військовий облік за кордоном

Найбільшого резонансу викликав саме цей пункт. З початком повномасштабного вторгнення чимало українців опинилися за межами країни. Точної кількості наразі нема, але мовиться приблизно про 7–8 мільйонів людей. Більшість з них –  жінки, діти та літні люди, проте, серед біженців є й чимало чоловіків призовного віку. 

Також чимало громадян України працювали за кордоном і до 24 лютого. До 2023 року вони фактично були в такий собі "сірій зоні". Постанова Кабміну № 1487 намагається розв'язати й це питання.

Важливо! Військовий облік серед українців за кордоном вестимуть дипломатичні відомства, вони будуть також "сприяти поверненню" військовозобов'язаних в Україну під час мобілізації.

Як саме відбуватиметься цей процес –  наразі невідомо, відповідний механізм у постанові Кабміну не прописаний. 24 Канал окремо звернувся за коментарем до МЗС щодо того, як буде діяти цей військовий облік у дипустановах. Наразі очікуємо на відповідь.

До теми Мобілізація в Україні стосуватиметься й чоловіків за кордоном: як повідомлятимуть про призов

• Якщо громадяни, які перебувають за кордоном досягли призовного віку і не мають відстрочки, або не звільнені від призову на строкову військову службу, закордонні дипломатичні установи України мають повідомляти їм про початок чергового призову громадян України на строкову службу.
• Протягом 7 днів після того, як громадянин України стає на консульський облік за кордоном (або знімається з нього) дипустанова має повідомити про призовника, військовозобов'язаного або резервіста відповідним районним або міським ТЦК і СП, органам СБУ або підрозділам Служби зовнішньої розвідки України (за місцем їхнього  перебування на військовому обліку).
• Дипустанови мають вести списки призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку і стоять на військовому обліку. Такі списки дипломати зберігатимуть протягом 5 років (у формі зазначаються особисті дані, адреса проживання за кордоном, дата взяття на консульський облік чи зняття з нього та орган в Україні, в якому громадянин перебуває на військовому обліку).

При цьому, якщо громадяни України перебуває за кордоном до 3 місяців, на військовий облік за кордоном можна не ставати.

Водночас ми поставили юристу Владиславу Юрчаку найпоширеніші питання, які турбують зараз українців.

Що означатиме на практиці "сприяння поверненню військовозобов'язаних та резервістів в Україну" та як це може працювати?

Запроваджений обов’язок дипломатичних установ "сприяти поверненню військовозобов’язаних те резервістів в Україну" станом на сьогодні є лише декларативним, оскільки відсутній чіткий механізм чи конкретні повноваження.

Зокрема, відповідна норма повинна була б отримати продовження у вигляді надання дипустановам певних повноважень, так званих важелів впливу на громадян. Однак, станом на сьогодні такі відсутні. Тобто новий порядок, на мою думку, в цій частині є тільки декларативним. 

Чи можуть українським громадянам вручати повістки за кордоном? Якщо вони стоять або ж не стоять на консульському обліку.

Ні, представники дипломатичних установ, згідно чинного законодавства не вправі видавати будь-які види повісток та вручати їх громадянам, що проживають за кордоном. Новим порядком повноваження дипустанов зводяться виключно до ведення обліку військовозобов’язаних та інформування про це відповідних органів в Україні.

• такі норми поширюються виключно на осіб, що перебувають на консульському обліку, який, в свою чергу, є добровільним. Більшість громадян, які роками живуть за кордоном, так і не оформлювали відповідні документи;
• взяття на військовий облік у дипломатичній установі є необхідним для чоловіків у разі вибуття за межі України на строк у понад три місяці;
• перебування на військовому обліку в дипустанові наразі не передбачає можливість отримання особою повістки від співробітників такої установи.

Чи може пункт постанови про сприяння розвинутися у певні зловживання. До прикладу, коли можуть відмовити в оформленні втраченого закордонного паспорта.

Станом на сьогодні складно передбачити волю законодавця, втім, введення будь-яких обмежень прав громадян потребує внесення змін до цілого ряду законодавчих актів. Так, дипустанови отримали нові обов'язки в частині інформування населення та ведення військового обліку, однак вони не можуть вручати повістки, складати матеріали для притягнення осіб за порушення правил військового обліку тощо.

Окрім цього, діяльність дипустанов за кордоном досить часто зводиться до діяльності центрів надання адміністративних послуг. Умовно, для отримання закордонного паспорта від громадян не вимагається подача будь-яких військово-облікових документів, а тому зловживання на видачі чи продовженні дії документів тощо є неможливим станом на сьогодні.

Тому, особи, які живуть за кордоном і у яких збігає термін дії паспорта, не повинні боятися йти до посольства через страх отримати повістку.

Які санкції чекають на порушників постанови – військовозобов’язаних і тих структур, що мають вести облік?

Де-юре осіб, які не стали на військовий облік в дипломатичній установі, може бути притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу від 3400 до 5100. Втім, важливою є та обставина, що постанови про накладення таких стягнень не можуть виноситися самими дипломатичними установами, оскільки такий обов’язок покладено виключно на РТЦК та СП (колишні військкомати).

Отже, як такі норми прямої відповідальності за новим порядком відсутні, як і відповідні повноваження працівників дипустанов, що фактично нівелює можливість притягнення порушників до відповідальності.

Чимало українців за кордоном, які живуть там давно, мають місцеві паспорти. При цьому Україна досі не врегулювала питання подвійного громадянства. Чи не спричинить постанова Кабміну нових проблем?

Слід розуміти, що за законодавством, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то в правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Таким чином, наявність подвійного громадянства не виключає той факт, що особа, як громадянин України є військовозобов’язаною. Відтак, всі обов’язки, визначені новим порядком, поширюються і на неї.

На мою думку, відповідні законодавчі зміни є наразі більше декларативними. Якщо взяти до уваги суспільний резонанс, то законодавець фактично на рівному місці викликав цілу хвилю дискусій серед населення. З огляду на це, для застосування цих норм на практиці необхідні законодавчі роз’яснення та подальша імплементація, тобто надання повноважень дипломатичним установам та регулювання питання відповідальності,
– підсумував юрист. 

Нова класифікація видів військового обліку

Постанова Кабміну передбачає, що військовий облік, окрім поділу на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, розділяється на кілька видів.

З урахуванням обсягу та деталізації:

• персонально-якісний (передбачає облік персональних і службових даних стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, що узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру)
• персонально-первинний (облік відомостей стосовно призовників, військовозобов'язаних і резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці (можуть вести виконавчі органи сільських, селищних, міських рад);
• персональний (облік відомостей за місцем роботи (служби) чи навчання – покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій).

За призначенням:

• загальний – на такому обліку перебувають військовозобов'язані та резервісти, що не заброньовані за держорганами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час;
• спеціальний – це військовозобов'язані, що відповідно до закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.