Його попередник, Лев XIII, вирізнявся з-поміж інших Пап, оскільки почав відкрито говорити про справедливість. Детальніше 24 Каналу розповіла релігієзнавиця, докторка філософських наук Людмила Филипович.
Дивіться також Він не Франциск, але й не Бенедикт: чому Лев XIV – Папа, якого потребує церква
Про ім'я та цінності нового Папи
Як зазначає релігієзнавиця, вибір імені Лев XIV має глибоке символічне значення. Ймовірно, новий Папа керувався власними життєвими та науковими пріоритетами, а також певними рекомендаціями. Один із його очевидних орієнтирів – Лев XIII, понтифікат якого припав на кінець XIX – початок XX століття. Лев XIII був першим Папою, який чітко окреслив соціальні проблеми та почав відверто говорити про справедливість.
Він ініціював відкриття Римо-католицької церкви до суспільства, вийшовши за межі її традиційної закритості. За своє життя він написав 88 енциклік, одна з яких – присвячена саме соціальній справедливості – вважається базовою у католицькому вченні.
Тож Лев XIV також розв'язуватиме питання соціальної справедливості,
– зазначила Людмила Филипович.
Новий Папа, Лев XIV, належить до Ордену Августинців – як і Франциск. Цей орден відомий своєю скромністю, відданістю служінню людям і духовним цінностям. Він тісно пов'язаний із філософією та богослов'ям святого Августина і, очевидно, перейняв багато з цих ідей.
Про освіту та місце народження
З філософського та теологічного погляду новий Папа демонструє послідовність і концептуальність. Його освіта вражає: він є бакалавром точних наук (фізики чи математики), бакалавром теології та доктором канонічного права. Це – людина системного мислення, що здатна мислити логічно, чітко і раціонально. Навіть за тембром голосу та манерою виступу на площі Святого Петра зрозуміло: це прагматичний і виважений лідер.
Можемо порадіти, що перед нами все-таки високоінтелектуальний представник Римо-католицької церкви,
– наголосила Филипович.
Папа Лев XIV народився в Чикаго – великому мультикультурному місті США. Його батько має французько-італійське походження, а мати – іспанське коріння. Така етнічна мозаїка формує його як людину з широким світоглядом, що володіє кількома мовами. Він не просто теоретик чи формальний доктор наук, а науковець із реальними досягненнями.
До обрання на папський престол він очолював важливі дикастерії у Ватикані, працював не лише в центральному апараті, а й "у полі" – зокрема, служив у Перу, був ректором католицької семінарії. Його досвід охоплює адміністративну, наукову й освітню діяльність.
Попереду – складне завдання: поєднати всі ці знання, вміння й досвід на користь Римо-католицької Церкви.