Карантин до березня та Зеленський на саміті в Брюсселі: головні новини 15 грудня

16 грудня 2021, 08:00
Читать новость на русском

Карантин в Україні продовжили до 31 березня 2022 року. Рада проголосувала за низку важливих законів. Росія звинувачує українського журналіста Романа Цимбалюка в екстремізмі. Володимир Зеленський відвідує саміт Східного партнерства у Брюсселі. Італія закрила кордони для українців. Такими були головні новини 15 грудня.

Найважливіші новини України та світу за середу, 15 грудня:

Актуально Без втрати нюху та смаку: назвали нові симптоми штаму Омікрон

В Україні продовжили карантин

Джерело: 24 канал

Кабмін на засіданні 15 грудня вирішив продовжити адаптивний карантин в Україні до 31 березня 2022 року. Причиною такого рішення уряд назвав недостатню кількість вакцинованих людей. Прем'єр Денис Шмигаль наголосив, що темпи вакцинації знижуються і закликав вакцинованих заохочувати інших зробити щеплення. 

Поки в Україні рівень вакцинації не досягне 70% населення, ми маємо продовжувати дотримуватись всіх каранинних обмежень. Щоб максимально ефективно протидіяти пандемії та захистити здоров'я людей, уряд продовжує адаптивних карантин до 31 березня 2022 року,
– сказав Шмигаль.

Він наголосив, що чинними залишаються всі правила щодо СOVID-сертифікатів, захисник масок та дистанцій. 

Нагадаємо! З 6 грудня обмеження для невакцинованих українців у жовтій та червоній зонах посилили, а вакциновані мають носити при собі відповідні документи. Дію жовтих COVID-сертифікатів скоротили у 4 рази. Документ, який людина отримує після однієї дози вакцини, буде чинним лише упродовж 30 днів.


Правила адаптивного карантину в Україні / інфографіка 24 каналу

Рада проголосувала низку важливих законів

Джерело: 24 канал

15 грудня Верховна Рада збиралась на засідання. Парламентарі підтримали важливі законопроєкти. Зокрема, розширили повноваження прикордонників. Відтепер вони можуть проводити поверхневу перевірку осіб, речей та транспортних засобів. 

До теми Рада не відкликатиме законопроєкт про перехідний період на Донбасі через реакцію Росії

Щоправда, перевіряти людей прикордонники можуть за певних умов:

  • особа порушила або спробувала порушити прикордонний режим;
  • особа перебуває без належного дозволу в прикордонній смузі;
  • є підстави вважати, що в автомобілі перебуває злочинець, або людина, яку незаконно утримують;
  • є підстави вважати, що в автомобілі можуть бути небезпечні речі;
  • транспортний засіб або певна річ є знаряддям вчинення злочину;
  • є рішення суду або інші умови, передбачені законодавством.

Депутати обрали членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення

Нардепи підтримали кандидатури Ольги Герасим'юк, Олега Черниша та Олександра Бурмагіна. Герасим'юк обіймає посаду голови Нацради, Олег Черниш є її заступником, а Олександр Бурмагін – медіаюрист ГО "Платформа прав людини".

Ольга Герасим'юк назвала пріоритетом у роботі інформаційну безпеку. Також вона згадала про підтримку мовників та провайдерів на межі окупованих територій. Олександр Бурмагін презентуючи свій досвід, зазначив, що він співпрацює як експерт із програмою ООН, офісом Ради Європи, Венеціанською комісію. Останні 5 років розробляв законопроєкти, один з них – закон "Про медіа". Олег Черниш планував продовжувати працювати над впровадженням цифрового мовлення, розвитком мереж СМ та роботою з провайдерами.

Володимир-Волинський отримав нову назву

З відповідним проханням до парламенту зверталась Волинська обласна рада. Тепер місто має назву Володимир. За це проголосували 348 нардепів.

Рішення про перейменування міста перед цим підтримала територіальна громада на громадських слуханнях. Згодом назву погодила, відповідно до законодавства, Володимир-Волинська міська та Волинська обласна рада. Після цього комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав подання Волинської обласної ради.

Рада заборонила плагіат та фальсифікації

За те, щоб заборонити у підручниках плагіат та фальсифікації проголосували 327 депутатів. Більшість норм закону стануть чинними через 6 місяців після того, як закон підпише президент і його опублікують.

Закон забороняє використовувати в освітньому процесі навчальну літературу, яка містить: академічний плагіат; фабрикацію; фальсифікацію; твердження, які суперечать закону "Про освіту". Також треба уникати ознак дискримінації, крім випадків, якщо відповідні матеріали використовуються для ілюстрування чи пояснення явищ дискримінації. У законі зазначено, що навчальна література може використовуватися в освітньому процесі лише після усунення таких невідповідностей.

Також з 1 січня 2024 року підручники та посібники обов’язково матимуть пройти апробацію, а перед тим їх мають обрати вчителі на конкурсі. Це стосуватиметься підручників, які видають як вперше, так і повторно.

Росія звинувачує українського журналіста Романа Цимбалюка в екстремізмі

Джерело: фейсбук Миколи Полозова 

У Росії порушили справу проти українського журналіста Романа Цимбалюка. Його звинувачують у екстремізмі. За словами адвоката Миколи Полозова, це вкотре доводить, що російська влада настільки нетерпима до прояву будь-якої альтернативної думки, крім її власних наративів.

Читайте також Буде невелика прелюдія, – Цимбалюк сказав, що спитає Путіна на пресконференції

Важливо! Роман Цимбалюк – це український журналіст, власний кореспондент агентства УНІАН у Росії, який живе у Москві.  Цимбалюк займає жорстку проукраїнську позицію, відзначився уїдливими питаннями російським політикам, включаючи Президента Росії Володимира Путіна, та сміливими заявами на підтримку України на популярних ток-шоу російського телебачення. 

За словами самого Цимбалюка, його переслідують в Росії за нібито "розпалювання міжнаціональної ворожнечі" щодо росіян. Журналіст вважає це бульбашкою, а повідомляють про це лише медіа Росії, які час від часу чи завжди брешуть. Водночас дії Москви вже засудили у Міністерстві закордонних справ України.

Журналіст дав ексклюзивний коментар з цього приводу 24 каналу: дивіться відео

Володимир Зеленський поїхав до Брюсселя

Джерело: Офіс Президента

Президент Володимир Зеленський перебуває у Брюсселі на саміті Східного партнерства. 15 грудня він провів зустрічі із лідерами ЄС та обговорив важливі питання. 

Про що говорили на зустрічі з Шольцем і Макроном

Зокрема, президент зустрівся із канцлером Німеччини Олафом Шольцем, а згодом до них долучився і президент Франції Еммануель Макрон. Під час зустрічі зеленський запросив Шольца відвідати Україну. Також наголосив, що високо цінує домовленість про потужну підтримку України, закріплену в коаліційній угоді уряду ФРН. Зеленський висловив сподівання на підтримку німецької сторони в питанні збереження транзиту газу територією України після 2024 року.

До теми На провокації не піддаються: Зеленський, Макрон і Шольц звернулися до Росії

У розмові з Еммануелем Макроном президент обговорив загрозу російського вторгнення до України. Ще одна тема розмови –  співпраця України та Франції. Не менш важливо, що з 1 січня 2022 року Франція буде головувати у Європейському Союзі. Саме тому Володимир Зеленський під час розмови з Еммануелем Макроном оговорив питання безпеки України.

Словенія задекларувала підтримку вступу України до ЄС

Ще одна важлива ціль у межах зустрічей в Брюсселі – підписання з очільником Словенії Янезом Яншем Декларації про підтримку вступу України в ЄС. 

Декларація відзначає значний прогрес України в імплементації Угоди про асоціацію України з ЄС. Також документ підкреслює те, що наша держава налаштована продовжувати реформи. Словенія пообіцяла підтримувати зусилля України, зокрема, в реформі децентралізації. Президент Володимир Зеленський подякував країні за її підтримку.

Зустрічі з лідерами ЄС і звільнення полонених

Також 15 грудня президент України Володимир Зеленський у Брюсселі зустрівся з лідерами держав-членів ЄС, Грузії та Молдови. Політики обговорили розвиток відносин, безпеку в Україні та підтримку її вступу до Євросоюзу.

Питання визволення полонених Володимир Зеленський піднімав на перемовинах з азербайджанським колегою Ільхамом Алієвим. 

Питання звільнення громадян України, передусім кримських татар, яких незаконно утримують у Росії, є одним з моїх ключових пріоритетів. Буду вдячний вам за можливу допомогу в просуванні цього питання,
– звернувся Володимир Зеленський.

Італія закрила кордони для українців

Джерело: МЗС України

Влада Італії заборонила в'їзд українцям з туристичною метою також. Причиною такого рішення стало поширення нового штаму коронавірусу "Омікрон". Нові обмеження торкнуться навіть вакцинованих жителів Євросоюзу.

До теми Польща посилила обмеження на в'їзд з України

Обмеження для українців починають діяти з 16 грудня 2021 року і попередньо до 31 січня 2022 року. Україна опинилась серед країн списку Е, що передбачає заборону на необов'язкові поїздки громадян України, зокрема туристичні.

В'їхати на територію країни зможуть такі категорії осіб:

  • власники посвідки на проживання в Італії та їх родичів;
  • за наявності аргументованих підстав, може бути дозволений в'їзд до країни осіб, які мають підтверджені та стабільні особисті стосунки з громадянами Італії;
  • у цілях роботи, навчання, лікування та абсолютної необхідності;
  • учасників спортивних змагань загальнодержавного інтересу та супутніх осіб.

При в'їзді громадянам України із зазначених вище категорій необхідно:

  • заповнити до прибуття онлайн форму санітарного контролю Passenger Locator Form, яка доступна за посиланням;
  • пред'явити довідку (сертифікат) про негативний ПЛР-тест або експрес-тестування;
  • активувати процедури нагляду за здоров'ям у медичних установах відповідно до території проживання та пройти 10 днів самоізоляції, по закінченню якої провести повторне тестування.

Також від невакцинованих мандрівників з третіх країн та італійців, що повертаються додому, вимагатимуть 10-денну самоізоляцію.

Вакциновані туристи при в'їзді в Італію зобов'язані пред'явити негативний ПЛР-тест, зроблений не пізніше ніж за 72 години до в'їзду, або антиген-тест, зроблений не більше ніж 24 годин тому.

Вас може зацікавити інформація про коронавірус в Україні від міністра охорони здоров'я: дивіться відео