1 
За загальними правилами державного експортного контролю, експорт товарів військового призначення та подвійного використання був можливий і раніше. 1 липня 2026 року уряд прийняв постанову № 875, якою затвердив окремий порядок таких міжнародних передач на період воєнного стану. Для виробників він може стати корисним інструментом, але його практична цінність залежатиме від того, чи можна буде заздалегідь оцінити строки, витрати та виробничі обсяги. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Умови нового порядку
Порядок № 875 не поширюється на будь-який експорт оборонної продукції. Він охоплює товари військового призначення та подвійного використання, окремі товари поза списками, якщо існує ризик їхнього використання для створення зброї масового знищення, військового кінцевого використання у державах з ембарго та передачу технологій.
Тому виробнику недостатньо мати покупця і проєкт договору. Спочатку потрібно зрозуміти, чи підпадає під Порядок сама операція: товар або технологія, їхній статус, держава призначення, документи від іноземної сторони та статус самого виробника.
Порядок також встановлює мінімальну вартість експорту товарів – не менше 15 мільйонів гривень. Для серійних поставок це може бути прийнятною умовою, проте для першої партії або меншого виробника – обмеженням, яке впливає на переговори ще до подання заяви. Для складових частин і комплектувальних виробів цей поріг не застосовується.
Державні контракти та критичні товари
Спеціальна процедура прив'язана до держав, з якими Україна має договори, меморандуми чи інші документи про співпрацю у сфері оборонних технологій, виробництва, постачання або технологічного обміну. Перелік таких держав затверджує МЗС за погодженням із Міжвідомчою комісією. Окремо Міноборони за погодженням із Міжвідомчою комісією затверджує перелік критичних товарів і технологій, експорт яких може становити загрозу обороноздатності та національній безпеці України. Якщо товар або технологія потрапляє до такого переліку, це може бути підставою для відмови у видачі дозволу.
Саме тут виникає одна з ключових невизначеностей для виробника. Переговори з іноземним партнером можуть починатися за одних умов, а подання документів відбуватися вже тоді, коли оцінка товару державою змінилася.
Дозвіл видає ДСЕК. Загальний строк розгляду заяви – до 30 календарних днів, і в цей строк має увійти міжвідомче погодження: позиція Міноборони, а також висновки СБУ, СЗР та розвідувального органу Міноборони. Для виробника залишається питання, як розгляд працюватиме на практиці у складних заявках, наприклад, щодо технологій або операцій, де є паралельний інтерес державного замовника. Саме тут швидкість процедури залежатиме від того, наскільки узгоджено органи застосовуватимуть нові правила.
Державне замовлення і виробничі обсяги
Найчутливіша частина нового порядку – зв'язок експорту з потребами оборони України. Якщо Міноборони або інший державний замовник має намір закупити відповідні товари, це може бути підставою для відмови у видачі дозволу. Виробник може зняти цю підставу, якщо надасть письмові гарантії постачання таких товарів для потреб оборони України в обсягах і строки, визначені державним замовником.
Це логічне правило для воєнного часу, але для виробників змінює підхід до експортного планування. Компанії потрібно ще до подання заяви розуміти, чи вистачить виробничих потужностей на два напрями: державний контракт і зовнішню поставку. Інакше експортний договір може створити ризик невиконання вже перед державою.
Передача технологій та реекспорт
Передача технологій у новому порядку здійснюється без відчуження майнових прав або продажу технології, крім певних передбачених випадків. Проте Міжвідомча комісія розглядає заяви щодо відчуження виключних майнових прав інтелектуальної власності або продажу технологій. Порядок називає орган, але виробникам ще потрібно буде зрозуміти, за якими критеріями оцінюватимуться такі операції.
Також варто окремо враховувати сплату 20% вартості товарів, виготовлених за передовими технологіями, у разі їх реекспорту до третіх держав. Для окремих моделей співпраці це може істотно вплинути на їх комерційну привабливість.
Значення змін для виробників
Новий порядок не варто сприймати як просте відкриття експорту. Це інструмент для компаній, які можуть заздалегідь підтвердити готовність до такої передачі: визначити товар або технологію, перевірити державу призначення, оцінити виробничі обсяги і врахувати витрати.
Для ринку це може бути корисним кроком. Але реальна цінність порядку залежатиме від практики його застосування. Якщо підходи державних органів будуть послідовними, а критерії розгляду – зрозумілими для бізнесу, процедура може стати робочою. Якщо ні, виробники отримають не стільки спрощення, скільки ще один складний етап у плануванні експорту.