Директорати – так називаються нові підрозділи, які запрацюють у міністерствах в рамках кадрової реформи. Людей туди набиратимуть з незамиленим бюрократією оком. Вже пообіцяли достойні зарплати.

Керівник директорату буде мати 70 тисяч гривень заробітної плати, керівник експертної групи – 60 тисяч гривень, і державний експерт, який працює в директораті, в районі 50 тисяч гривень,
– повідомив голова Національного агентства з питань держслужби Костянтин Ващенко.

За словами заступниці міністра юстиції Наталії Севостьянової, працівники директоратів не перекладатимуть папірці і не виконуватимуть рутинні бюрократичні функції. Вони мають стати такими собі аналітичними центрами, які формуватимуть політику і просуватимуть зміни. Її відомство – одне з десяти пілотних, які протестують на собі реформу.

Директорати шукають аналітиків, фахівців, які зможуть формувати політику, які можуть знайти проблему, зрозуміти, що в суспільстві відбувається не так, запропонувати вирішення,
– зауважила Севостьянова.

Про необхідність кадрових змін в уряді заговорили одразу після Революції Гідності. Але далі розмов не пішло. Європейський Союз навіть виділив 90 мільйонів євро на те, щоб міністерства змогли набрати нових професійних людей з бізнесу і платити їм гідні зарплати. Але ці кошти так і не були використані за призначенням. Під нову реформу гроші знову пообіцяв ЄС – 100 мільйонів гривень.

В одному з небагатьох департаментів вже вдалося запровадити зміни. Він займається державними закупівлями. У департаменті не чекали на кадрову реформу. Працівників навчили працювати за бізнес-підходом, на результат. Половина старих працівників не змогли призвичаїтися і пішли.

Читайте також: Політики знищують інтелектуальний потенціал України: реорганізація філій Суспільного мовлення

Департамент підпорядковується міністерству економіки. Саме в ньому на посаді заступника міністра працювала Юлія Ковалів. Вона прийшла після Революції Гідності, але, як більшість реформаторів, Кабмін згодом покинула.

І хоч зрушення в Кабміні, розповідає Юлія, вже є, вкрай бракує компетентних працівників середньої ланки.

Найбільші проблеми – це концентрація на процесах, а не на результаті, коли велика машина продукує дуже багато паперу, дуже багато відписок, то людина не намагається вирішити проблему по суті. Друге – це страх прийняти рішення,
– вважає Ковалів.