Новий закон про молодь: гроші для юнацьких ідей

Проект закону про молодь було внесено на розгляд Верховної Ради у грудні 2015 року. До того молодіжної політики як такої в Україні не існувало – були лише окремі її прояви. Після розгляду нардепи зрозуміли, що цей законопроект потребує значного доопрацювання. Зокрема, як відзначив ідейний натхненник і співавтор "молодіжного" законопроекту нардеп Іван Крулько, головна проблема цього проекту була в тому, що він розроблявся для молоді без участі самої молоді. Тому Міністерство молоді та спорту у співпраці з Реанімаційним пакетом реформ та за підтримки ЮНІСЕФ та ICAP провели широке громадське обговорення законопроекту, зокрема – серед студентів. Як результат – попередній проект закону змінився на 60 відсотків. Тому нардепи і Мінмолодьспорту домовилися, що вже внесений законопроект відкличуть, натомість внесуть новий.

Законопроект може змінити філософію молодіжної політики України, починаючи від структури молодіжних організацій, закінчуючи питаннями фінансування— впевнений Іван Крулько.

Щоб визначити, наскільки пріоритетною є молодіжна політика для держави, достатньо подивитися, як вона фінансується. Наприклад, у Німеччині, де майже сто років тому був ухвалений закон про молодь і діє досі, тільки з федерального бюджету виділяється більше 400 мільйонів євро на рік – це приблизно по 33 євро на одну молоду особу. Приблизно так само – у Великій Британії чи Фінляндії. У нас ситуація така, що на рік виділяється менше 1 гривні на одну молоду людину. Це не освітні кошти, а саме ті, які йдуть на реалізацію молодіжних ініціатив.

За словами Крулька, український законопроект про молодь розробляли на базисі молодіжних законів європейських країн. І тому він може змінити ситуацію, у випадку прийняття.

Нові підходи у молодіжній політиці

Законопроект запроваджує 9 нових визначень у реалізації молодіжної політики, яких досі не було: молодіжна робота; молодіжний центр; молодіжний працівник; інституційний розвиток; організація, що працює з дітьми та молоддю; неформальне молодіжне об'єднання; національно-патріотичне виховання; громадянська освіта; молодіжна рада.

Вперше звернули увагу на проблему неформальних об'єднань. Досі держава іх ігнорувала, але це не значить, що вони не діяли і не набували популярності і авторитету серед молоді: футбольні, музичні фанклуби, наприклад. Тому законопроект передбачає визнання на рівні держави таких об'єднань неформальними молодіжними об'єднаннями, організаціями, що працюють із дітьми та молоддю, а також обіцяють інституційну підтримку молодіжним організаціям.

При цьому, за словами Крулька, виправили ситуацію з дитячими організаціями. В процесі роботи над законопроектом фахівці дійшли думки, що насправді дитячі організації існують тільки у тоталітарних суспільствах.

Це був такий сюр, коли організація називається дитячою, але власне діти там нічого не вирішують. За логікою це мають бути організації, що працюють з дітьми. За нею ми і пішли у цьому законі– сказав нардеп.

Напрями реалізації закону

Ключові напрямки законопроекту наступні: зайнятість, молодіжне житло і будівництво, підтримка молоді у складних обставинах, культурний розвиток, здоров'я і фізичний розвиток, правовий захист.

Але перше, на що ми звертаємо увагу, це національно-патріотичне виховання і громадянська освіта молоді. Це є ключ, це системна робота з молоддю, починаючи з першого класу школи. Якби це робилося з 91 року, то проблем, як ми маємо на Донбасі і в Криму, не було б. На це треба виділяти конкретні ресурси, готувати фахівців, і запроваджувати національно-патріотичне виховання на усіх рівнях підготовки молодої людини до дорослого життя– уточнив Крулько.

Нові молодіжні інституції

Головна ідея закону – жодного рішення для молоді без молоді. Для її втілення, щоб молодь могла реально впливати на рішення і реалізувати свої ідеї, передбачено створення спеціальних інституцій, які братимуть безпосередню участь у виробленні молодіжної політики.

Так, законопроект передбачає впровадження Національного форуму з питань молоді. Очолюватиме його прем'єр-міністр України. Збиратиметься він двічі на рік і вироблятиме ключові ініціативи і стратегії молодіжної політики.

Цей форум, ця велика учасницька інфраструктура, буде зорієнтована якраз на пошук тих потреб, пріоритетів, які ставатимуть пріоритетами молодіжної політики– пояснив експерт Реанімаційного пакету реформ Вадим Міський.

Нацфорум також обиратиме Наглядову раду Національного агентства молодіжний ініціатив. Це Агентство – нова інституція, якої досі в Україні не існувало. А вже правління Агентства обиратиметься Наглядовою радою. До складу Наглядової ради увійдуть 8 представників Національної молодіжної ради, 7 представників Національної молодіжної консультативної ради.

Такий формат буде найефективнішим, щоб усі ті напрацювання, які бачить молодь, були реалізовані на найвищому рівні– уточнив Курлько.

Як збирати кошти

Повноваження Нацагентсва з підтримки молодіжних ініціатив ключові – зокрема, фінансові. Нацагентство залучатиме кошти донорів (міжнародних і національних), забезпечить прозоре і ефективне використання бюджетних коштів, реалізуватиме міжнародні угоди і програми молодіжних обмінів, вестиме програмну діяльність.

Це буде такий "кошик", що наповнюватиметься з різних джерел. Там буде частинка державних коштів, гранти міжнародних інституцій, добровільні пожертви. Діяти він буде у постійному режимі. Тому будь-яка організація зможе податись на проект, і отримати кошти, якщо переможе. Це в десятки разів збільшить обсяг коштів, що виділяються на молодіжну політику– переконаний Крулько.

Розробники законопроекту сподіваються, що він буде внесений в Раду найближчим часом. І що не станеться ситуації, коли Мінфін вважатиме ці витрати непріоритетними. Адже молодь в Україні є, вона потребує певних витрат з боку платників податків. І саме ці платники зацікавлені в тому, щоб підтримувався потенціал нашої молоді. І щоб завдяки впровадженню нормальної діючої молодіжної політики ми перейшли від радянсько-пропагандистської системи до незалежної української роботи із молоддю.

Читайте також: Кардинальні зміни в системі освіти: як навчатимуть українців