Проект закону про молодь було внесено на розгляд Верховної Ради у грудні 2015 року. До того молодіжної політики як такої в Україні не існувало – були лише окремі її прояви. Після розгляду нардепи зрозуміли, що цей законопроект потребує значного доопрацювання. Зокрема, як відзначив ідейний натхненник і співавтор "молодіжного" законопроекту нардеп Іван Крулько, головна проблема цього проекту була в тому, що він розроблявся для молоді без участі самої молоді. Тому Міністерство молоді та спорту у співпраці з Реанімаційним пакетом реформ та за підтримки ЮНІСЕФ та ICAP провели широке громадське обговорення законопроекту, зокрема – серед студентів. Як результат – попередній проект закону змінився на 60 відсотків. Тому нардепи і Мінмолодьспорту домовилися, що вже внесений законопроект відкличуть, натомість внесуть новий.

Законопроект може змінити філософію молодіжної політики України, починаючи від структури молодіжних організацій, закінчуючи питаннями фінансування,
— впевнений Іван Крулько.

Щоб визначити, наскільки пріоритетною є молодіжна політика для держави, достатньо подивитися, як вона фінансується. Наприклад, у Німеччині, де майже сто років тому був ухвалений закон про молодь і діє досі, тільки з федерального бюджету виділяється більше 400 мільйонів євро на рік – це приблизно по 33 євро на одну молоду особу. Приблизно так само – у Великій Британії чи Фінляндії. У нас ситуація така, що на рік виділяється менше 1 гривні на одну молоду людину. Це не освітні кошти, а саме ті, які йдуть на реалізацію молодіжних ініціатив.

За словами Крулька, український законопроект про молодь розробляли на базисі молодіжних законів європейських країн. І тому він може змінити ситуацію, у випадку прийняття.

Нові підходи у молодіжній політиці

Законопроект запроваджує 9 нових визначень у реалізації молодіжної політики, яких досі не було: молодіжна робота; молодіжний центр; молодіжний працівник; інституційний розвиток; організація, що працює з дітьми та молоддю; неформальне молодіжне об'єднання; національно-патріотичне виховання; громадянська освіта; молодіжна рада.

Вперше звернули увагу на проблему неформальних об'єднань. Досі держава іх ігнорувала, але це не значить, що вони не діяли і не набували популярності і авторитету серед молоді: футбольні, музичні фанклуби, наприклад. Тому законопроект передбачає визнання на рівні держави таких об'єднань неформальними молодіжними об'єднаннями, організаціями, що працюють із дітьми та молоддю, а також обіцяють інституційну підтримку молодіжним організаціям.

При цьому, за словами Крулька, виправили ситуацію з дитячими організаціями. В процесі роботи над законопроектом фахівці дійшли думки, що насправді дитячі організації існують тільки у тоталітарних суспільствах.

Це був такий сюр, коли організація називається дитячою, але власне діти там нічого не вирішують. За логікою це мають бути організації, що працюють з дітьми. За нею ми і пішли у цьому законі,
– сказав нардеп.

Напрями реалізації закону

Ключові напрямки законопроекту наступні: зайнятість, молодіжне житло і будівництво, підтримка молоді у складних обставинах, культурний розвиток, здоров'я і фізичний розвиток, правовий захист.

Але перше, на що ми звертаємо увагу, це національно-патріотичне виховання і громадянська освіта молоді. Це є ключ, це системна робота з молоддю, починаючи з першого класу школи. Якби це робилося з 91 року, то проблем, як ми маємо на Донбасі і в Криму, не було б. На це треба виділяти конкретні ресурси, готувати фахівців, і запроваджувати національно-патріотичне виховання на усіх рівнях підготовки молодої людини до дорослого життя,
– уточнив Крулько.

Нові молодіжні інституції

Головна ідея закону – жодного рішення для молоді без молоді. Для її втілення, щоб молодь могла реально впливати на рішення і реалізувати свої ідеї, передбачено створення спеціальних інституцій, які братимуть безпосередню участь у виробленні молодіжної політики.

Так, законопроект передбачає впровадження Національного форуму з питань молоді. Очолюватиме його прем'єр-міністр України. Збиратиметься він двічі на рік і вироблятиме ключові ініціативи і стратегії молодіжної політики.

Цей форум, ця велика учасницька інфраструктура, буде зорієнтована якраз на пошук тих потреб, пріоритетів, які ставатимуть пріоритетами молодіжної політики,
– пояснив експерт Реанімаційного пакету реформ Вадим Міський.

Нацфорум також обиратиме Наглядову раду Національного агентства молодіжний ініціатив. Це Агентство – нова інституція, якої досі в Україні не існувало. А вже правління Агентства обиратиметься Наглядовою радою. До складу Наглядової ради увійдуть 8 представників Національної молодіжної ради, 7 представників Національної молодіжної консультативної ради.

Такий формат буде найефективнішим, щоб усі ті напрацювання, які бачить молодь, були реалізовані на найвищому рівні,
– уточнив Курлько.

Як збирати кошти

Повноваження Нацагентсва з підтримки молодіжних ініціатив ключові – зокрема, фінансові. Нацагентство залучатиме кошти донорів (міжнародних і національних), забезпечить прозоре і ефективне використання бюджетних коштів, реалізуватиме міжнародні угоди і програми молодіжних обмінів, вестиме програмну діяльність.

Це буде такий "кошик", що наповнюватиметься з різних джерел. Там буде частинка державних коштів, гранти міжнародних інституцій, добровільні пожертви. Діяти він буде у постійному режимі. Тому будь-яка організація зможе податись на проект, і отримати кошти, якщо переможе. Це в десятки разів збільшить обсяг коштів, що виділяються на молодіжну політику,
– переконаний Крулько.

Розробники законопроекту сподіваються, що він буде внесений в Раду найближчим часом. І що не станеться ситуації, коли Мінфін вважатиме ці витрати непріоритетними. Адже молодь в Україні є, вона потребує певних витрат з боку платників податків. І саме ці платники зацікавлені в тому, щоб підтримувався потенціал нашої молоді. І щоб завдяки впровадженню нормальної діючої молодіжної політики ми перейшли від радянсько-пропагандистської системи до незалежної української роботи із молоддю.

Читайте також: Кардинальні зміни в системі освіти: як навчатимуть українців