Окрім того, три роки назад нафта марки Brent знову опуститься нижче 60 доларів. Козак Павло Дрьомов в чергове вимагатиме відставки Плотницького. Терорист Микола Козіцин назве Путіна імператором козаків. А в життя Наталії Поклонської назавжди увійде Микола II. У цей самий час ліквідують терориста Олександра Беднова, більш відомого за позивним "Бетмен". Продовжаться обстріли зон Донецького аеропорту і Дебальцево.

Але головною новиною тих днів стане все ж таки інша. Як і зараз, люди просто будуть готуватися до Нового року. Першого Нового року під час війни. Але навіть війна не зможе зупинити українців від приготування новорічного олів’є. Просто тепер його готуватимуть для себе і для солдатів.

Готуватимуть по усій країні. Кияни ж зроблять рекордну тонну салату. Волонтери везтимуть різні новорічні подарунки, а у село Піски під Донецьком приїде Дід Мороз. Також будуть снігурки, подарунки, уже згаданий салат і пісні під гітару.

Читайте також: Як терористи на Донбасі створили медійну пропагандистську імперію

Ми, українці, такий народ, що навіть якщо почнеться ядерна зима – знайдемо де взяти консервований горошок, ковбасу та майонез. Так буде і в перший новий рік під час війни. Нічого особливого у ті дні не відбудеться. Ми просто покажемо, що, незважаючи ні на що, здатні лишатися людьми.

Традиційно усіх українців привітає з Новим роком президент. За його спиною будуть стояти військові. Інші військові будуть дивитися його виступ на передовій. У Києві будуть гриміти салюти. А поранені, які щойно приїхали до військового шпиталю будуть падати під ліжка, плутаючи розриви піротехніки зі свіжими у пам’яті звуками війни.

Частина суспільства буде святкувати дуже скромно. Частина гулятиме так ніби нічого не змінилося. Багато людей втечуть із окупованих міст і святкуватимуть у нових для себе Києві, Одесі та Львові.

Багато збитих роками новорічних компаній змінять склад, бо люди почнуть ділити друзів на тих, хто були до і після початку війни, роблячи вибір на користь останніх. Героїзм на передовій отримає велику підтримку від людей у тилу. Хоча значна частина суспільства так і лишиться байдужою.

Читайте також: Як Ахметов втратив контроль над Донбасом

В принципі, головним здобутком 2014 року стане те, що він зірве маски з людей, показавши хто є хто. Остаточно поділивши країну не за мовною, релігійною чи територіальною ознаками, а за цінностями. І готовністю платити за вірність цим цінностям високу ціну.

За логікою сюжету, я б мав зараз побажати вам гарних свят та підбити підсумки роботи нашого фонду за цей рік, розказавши про сотні закуплених за ваші гроші тепловізорів та життя, які вони врятували. Але як на мене, це зайве.

Усі, хто допомагає армії зараз, прийняли це рішення іще у далекому 2014 році. А ті, хто 4 роки ховає свою байдужість за красивими лозунгами, завжди зможуть знайти нові виправдання.

Читайте також: Як чиновники уникнули люстрації, ставши псевдоучасниками бойових дій

На одному з телеканалів мене нещодавно запитали, який вчинок я назвав би вчинком 2017 року. І я не вагаючись сказав, що, які б здобутки не робили українці, але поки йде війна, героями року можуть бути лише солдати, для яких цей рік став останнім у житті.

І відкриваючи шампанське ми не маємо права забувати тих, завдяки кому ми можемо це робити не у бомбосховищах. В останні хвилини року ми традиційно дивимось новорічні привітання президентів. Але є люди, хто більше заслуговує на те, щоб привітати нас з новим роком з екрана. Цього року ми традиційно зняли привітання українських солдатів в одному з піхотних підрозділів. І я просто хочу віддати їм решту свого ефірного часу.