До грудня 2018 року обленерго, як ми їх знаємо, повинні будуть реформуватися – розділитися на операторів розподільчих мереж і постачальників електроенергії.

Чи захочуть обленерго розділятись – тут без варіантів, бо інакше закон передбачає для них суттєву відповідальність: штраф до 10% річної виручки оператора системи розподілу. (Для прикладу – дохід "Київобленерго" у 2017 році склав 8 мільярдів 28 мільйонів гривень, отже, штраф був би – 802,8 мільйона).

Тим часом в НКРЕКП, Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, "Укренерго" та ДП "Енергоринок" працюють над підзаконними актами.

Читайте також: Закон про ринок електроенергії: що він нам готує

Реформа в ідеалі

Старший дослідник енергетичних студій Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Андрій Чубик у коментарі 24 каналу роз'яснив детальніше, як відбуватиметься реформування.

До завершення розділу обленерго, і періоду регульованих цін, постачальники електроенергії залишатимуться постачальниками універсальних послуг. У них не буде можливостей конкурувати між собою принаймні в сегменті постачання населенню.

Одночасно з цим "Енергоринок" – державна компанія, яка наразі є так званим комерційним оператором ринку, має бути розділена на:

- оператора ринку з функціями біржі для укладання прямих контрактів між виробниками та постачальниками,
- постачальника "останньої надії" – візьме на себе забезпечення тих категорій споживачів, які не зможуть собі обрати незалежного постачальника.

Постачальник "останньої надії" створить пакетів пропозицій для всіх категорій споживачів за довгостроковими контрактами, і укладе контракти на день вперед та внутрішньоденної торгівлі електроенергією.

Оператор системи передачі – "Укренерго" – буде відповідальним за балансування Об’єднаної енергетичної системи та надаватиме додаткові послуги учасникам ринку. У тариф "Укренерго" передбачено також включення витрат на оплату електроенергії, яка буде вироблятися об’єктами відновлюваної енергетики.

Що це все дасть: держава звільниться від необхідності забезпечувати функціонування системи перехресного субсидування різних споживачів та політичного популізму навколо тарифів. Зникне тотальний монополізм обленерго. Натомість виникнуть підприємства, які будуть регіональними монополіями лише з розподілу та підпадатимуть під відповідне регулювання НКРЕКП.

Промислові споживачі отримають можливість обирати найбільш зручний для них варіант постачання електроенергії серед різних категорій постачальників.

Кому належать обленерго
Власників обленерго в Україні можна на пальцях перелічити (за даними БізнесЦензор, 2016)

Скільки коштуватиме електроенергія

Ціна електроенергії буде найнижчою в найкрупніших промислових споживачів із стабільним режимом споживання.

Для побутових споживачів збільшиться вартість електроенергії – через значно складніший шлях її доставки до дрібного споживача. При цьому найбільш виграшну позицію отримають ті, хто встановлять домашні електростанції та підключаться до загальної мережі або навіть створять локальні мережі та зможуть продавати вироблену електроенергію сусідам, зауважив Андрій Чубик.

У вартість електроенергії буде входити:

- вартість генерації (у кожного виду різна);
- передача магістральними лініями електропередачі і/або лініями систем розподілу;
- надбавка постачальників.

Для різних регіонів сформуються різні ціни, залежно від відстані до потужностей з генерації, їх видів та особливостей інфраструктури доставки.

Для більшості тариф може бути вищим в силу більших затрат на обслуговування дрібного споживача.

Читайте також: Ціни на електроенергію для населення формуватимуть по-новому

Експерт з енергетики Стратегічної групи радників Прем‘єр-міністра (SAGSUR) Карел Хірман у коментарі 24 каналу роз'яснив: на вартість електроенергії впливають такі ж фактори, що й на вартість кожного продукту: витрати на її виробництво, в тому числі вартість палива. У ціну для кінцевого споживача входять і витрати на її доставку (дистрибуцію), податки та інші тарифні витрати (наприклад, вартість т.з. "зеленого тарифу" на вироблення електроенергії з відновлюваних джерел (сонце чи вітер), а також витрати на регуляцію мереж при балансуванні піків).

При цьому розраховувати вартість центрально ніхто не буде – працюватиме ринок. Але регулятор ставитиме тарифи на розподіл (дистрибуцію), і тимчасово максимальні ціни для населення. І ціни на ринку, особливо для промисловості будуть дуже різні від різних постачальників (продавців-трейдерів), як це вже бачимо на ринку газу.

Ціна однієї кіловат-години для великих покупців (споживачів) електроенергії повинна бути нижче, ніж для населення. Поки цього принципу не маємо на ринку газу і, напевно, ще не матимемо і на ринку електроенергії, але це тимчасове явище, яке має бути швидко виправлено,
– відзначив Карел Хірман.

Проблеми з монополістами

Але щоб відбулася реформа в ідеалі – не достатньо прийняти закон про ринок, треба ще й усунути монополію. Без цього ринок не має ніякої можливості не те що запрацювати, а й народитись.

Треба "зняти зашморг з шиї енергетики і нарешті народити вільний конкурентний ринок", – наголосила в коментарі 24 каналу енергетичний експерт Марія Яковлєва.

За її словами "від зміни місця складової сума не зміниться", якщо знову ті самі власники-монополісти, тільки тепер в двох обличчях, будуть транспортувати розподільчими мережами і постачати електроенергію споживачам.

Вже три роки "працює" за такими правилами ринок газу. Де облгази розділились на розподільників та постачальників. Споживач, як не мав можливості обирати собі постачальника так і немає. "Реформи" в електроенергетиці рухаються таким саме шляхом. Змін не треба очікувати, ринок не народиться. Монополія не зацікавлена ділитись своєю теріторією і доходами,
– наголосила Яковлева.

На переконання експерта, якщо нічого не вдіють з монополіями, то держава отримає збільшення фонду субсидій, збільшення загального дефіциту державного бюджету і шлях до банкрутства. Обленерго – збереження монополії, зростання доходів за рахунок підвищення "ринкової" ціни. А промспоживачі та побутові споживачі – некероване підвищення ціни, у зв'язку з тим, що ринок так і не буде створений.

Читайте також: Новий ринок електроенергії в Україні: як реформуванням не наробити гірше

Що потрібно, щоб ринок електроенергії запрацював

Для повноцінного старту ринку електроенергії, пояснив Адрій Чубик, потрібно:

- провести корпоратизацію "Укренерго", наростити його потенціал з диспетчеризації та управління Об’єднаною енергетичною системою;
- створити нормативно-правову базу для функціонування ринку довгострокових, на добу вперед та внутрішньодобового ринку договорів;
- створити торгівельні майданчики та забезпечення можливостей для належного функціонування незалежних постачальників електроенергії.

Важливим питанням залишається формат включення в ринок відновлюваної енергетики через збільшення її відповідальності за балансування та поступовий перехід до прямих договорів з споживачами.

І все це треба встигнути зробити до 1 липня 2019 року – саме тоді, згідно з чинним законом про ринок електроенергії, має запрацювати цей самий ринок.

Якщо все вдасться – відбудеться демонополізації всієї сфери електричної енергії в Україні та встановлення адекватної ціни за споживання електроенергії. Якщо ні… Будемо сподіватися, що вдасться. І слідкувати, як відбувається процес.

Читайте також: Як економити електроенергію: 11 правил для техніки