55,6 млрд грн – стільки податків сплатили минулого року українці на утримання Збройних сил України. Наступного року, згідно з поданим проектом Бюджету-2017, ця сума зросте ще на 9 млрд грн. Кожен українець робить свій внесок у розвиток армії, але жоден не знає, на що йдуть ці кошти? Бо витрати на оборонну сферу у нас під грифом "цілком таємно". Інформацію засекречено навіть від парламентарів.
Загалом на сектор безпеки та оборони у бюджеті-2017 передбачено майже 130 млрд грн. Безпосередньо для потреб армії Міноборони отримає 64 млрд грн. Решта – понад 65 млрд грн –розподілено між МВС, Державною прикордонною службою, Нацгвардією та Держслужбою з надзвичайних ситуацій.
Голосувати наосліп за мільярди на "оборонку" – знову пропонує уряд, подаючи лише загальні цифри. Тому "Самопоміч" не підтримала проект Державного бюджету на 2017 рік. Натомість ми пропонуємо чіткі кроки, аби кошти платників податків витрачались прозоро та справедливо і були під контролем парламенту та громадськості. І готуємо запит з вимогою надати деталізацію усіх витрат, запланованих на 2017 рік.
Крок 1. Встановлення цивільного парламентського контролю над витратами сектору оборони
У демократичних країнах (включно з тими, що мають воєнні конфлікти) контроль за використанням бюджетних грошей беруть на себе парламенти. Ця інформація є прозорою та доступною, а тому кожен громадянин може її проаналізувати.
В Україні ж досі все, що стосується оборонної сфери, за радянською звичкою залишається "особливо секретною" темою.
Парламентський контроль за сектором оборони і безпеки передовсім має належати до компетенції відповідного парламентського комітету або ж спеціальних комісій. Однак діяльність профільного комітету ВРУ з питань нацбезпеки та оборони не дає об’єктивного розуміння стану речей у ЗСУ, а можливість створення спеціальних чи слідчих комісій – заблоковані більшістю.
Кілька днів тому ми повернулися з Женеви, де відвідали Центр цивільного контролю за сектором безпеки. Ми свідомо ставили питання: як працює парламентський контроль в країнах, що є передовими в секторі національної оборони і безпеки? У тому числі у США — країні номер один у боротьбі з тероризмом. На офіційному сайті Пентагону можна побачити ціну кожної одиниці, яка куплена за кошти платників податків. Тримають у секреті лише таємні розробки, окремі вузли і в які частини поставляється те чи інше озброєння. Постає питання – кому вигідно, щоб інформація про вартість закупівель в Україні залишалась таємною?
Крок 2. Аудит витрат "Укроборонпрому"
95% контрактів "Укроборонпрому" – під грифом "цілком таємно". Це означає найвищий ступінь захисту таємниці.
І це дає "зелене світло" корупції. Немає громадського контролю, контролю правоохоронних органів – є безкарність. За нашою інформацією, щонайменше п’ята частина коштів з оборонних замовлень розкрадається.
Тому "Самопоміч" не голосувала за збільшення кредитних гарантій уряду на 4 мільярди на потреби "Укроборонпрому". Ми наполягаємо – покажіть, як витрачено кошти за останні кілька років? У той час, коли відбувалось Дебальцево, оборона аеропорту і так далі.
Свідченням зловживань є десятки кримінальних справ, порушених щодо підприємств "Укроборонпрому". Йдеться, зокрема, про крадіжку майже 300 млн грн бюджетних коштів, яку правоохоронці інкримінують 30-м підприємствам концерну, коли під виглядом оборонного замовлення кошти виводились на рахунки фіктивних підприємств.
Згадаймо також гучний скандал з приводу крадіжки 23 млн грн керівництвом Житомирського бронетанкового заводу, виділених на ремонт техніки для потреб АТО за тією ж схемою. Плюс до цього – крадіжка двигунів, загальна вартість яких майже 7 млн грн.
Відомо також про обшук НАБУ на одному із державних підприємств-спецекспортерів, яке входить до складу ДК "Укроборонпром": під час укладання та виконання контрактів на постачання комплектуючих керівники цього підприємства привласнили кошти в особливо великих розмірах.
Кримінальне провадження порушено також проти посадових осіб ДП "Харківський бронетанковий завод", які перераховували бюджетні кошти фіктивним постачальникам комплектуючих для бронетехніки.
В усіх цих випадках йдеться про банальну схему "оготівкування" державних коштів. Кримінальні справи порушено, слідчі дії проводяться, тільки от жодного посадовця не покарано.
Коли ми говоримо про необхідність розсекречення витрат "Укроборонпрому", йдеться не про те, куди постачається озброєння. Нас цікавить ціна, яку заплатили. Наприклад, у 2014 році за один і той самий патрон в одному випадку заплатили 120 грн, через місяць вже 150 грн, а ще через кілька днів — 160 грн. Інколи "накрутки" у цінах становлять не 10 чи 20%, а понад 100%!
Мільярди гривень платників податків спрямовуються на віртуальну техніку та обладнання. Не дивно, що їх так важко знайти у зоні АТО.
Нещодавно у стінах парламенту пройшла велика виставка новітньої техніки. Але от на передовій її немає, зокрема, широко розрекламованих БТР-3, БТР-4 та бойових броньованих машин. Одне із досягнень "Укроборонпрому" – виробництво дозору, але спробуйте їх знайти у зоні АТО. Водночас на нову техніку з бюджету витрачаються мільярди. Це лише кілька фактів із звіту щодо оцінки ефективності управління у сфері безпеки і оборони, який ми презентували у Верховній Раді.
Тому пропонуємо провести аудит «Укроборонпрому» та озброєння, переданого Збройним силам. Необхідно змінити підходи до управління держпідприємствами у сфері оборони та внести зміни у законодавство про держтаємницю та держзакупівлі.
Крок 3. Диференційований підхід в оплаті праці військовослужбовців
Більшість видатків на Збройні сили йдуть на утримання військ. У 2016 році це 40,9 млрд грн, з яких 29,2 млрд грн – заробітна плата військовослужбовцям.
Цікавий приклад: різниця в оплаті військовим, які знаходяться в тилу і на передовій – це всього лише 1200 грн. Контрактники, мобілізовані, призовники, які знаходяться в постійних місцях дислокації, отримують 7200 грн, а ті, контрактники і мобілізовані, які перебувають на передовій в АТО – 8400 грн на місяць.
Де логіка? Чи справделиво, що хлопці, які 24 години на добу ризикують своїм життям та здоров’ям, отримують таку ж зарплату, як і ті, хто в тилу?
Тож необхідно запровадити диференційований підхід в оплаті праці для трьох категорій військовослужбовців: для тих, які навчаються, для контрактників та тих, що перебувають у місцях виконання бойових завдань.
Інша проблема – військові привілеї, статус учасників бойових дій та учасників АТО, які нерідко отримують ті, хто жодного дня не був на передовій і просто мріє уникнути люстрації.
Ми робимо лише перші кроки, аби збудувати сильну та боєздатну армію. І більшість проблем, які виникають на цьому шляху, зумовлені не браком коштів, а їх безконтрольним використанням. Саме тому сектор безпеки та оборони має бути під контролем суспільства.
Тарас Пастух, народний депутат України, фракція "Об’єднання "Самопоміч", голова підкомітету з питань ефективності використання бюджетних коштів Комітету ВРУ з питань нацбезпеки і оборони