Починаючи з 24 травня 2026 року, Київ зазнає майже безперервних обстрілів, під час яких ворог застосовує нові реактивні безпілотники та балістичні ракети. Такий тандем значно підвищив результативність російських атак. Про це повідомляє французька газета Le Monde.
Чому балістичні ракети стали більшою загрозою для Києва?
Наскільки ситуація критична, показують останні атаки на столицю.
Зокрема, у ніч на 6 липня українські захисники неба вперше не змогли ліквідувати жодної з балістичних ракет, спрямованих на Київ. Аналогічний сценарій повторився 8 і 11 липня, коли всі випущені балістичні ракети досягли своїх цілей, оскільки жодну з них не вдалося збити.
Головною причиною такої вразливості офіційні структури називають критичну нестачу боєприпасів для західних протиракетних систем, а саме вичерпання запасів, необхідних для комплексів Patriot.
Додатковою загрозою для оборонців стали модернізовані реактивні версії іранських безпілотників. Як зазначив представник ЗСУ Юрій Ігнат, на сьогодні ці оновлені апарати вже становлять близько 25 – 30% від загальної кількості російських ударних дронів. Нові реактивні Shahed здатні підійматися на робочу висоту близько 5 кілометрів, їхня швидкість польоту перевищує 500 кілометрів на годину (тоді як старі версії рухалися зі швидкістю приблизно 130 кілометрів на годину), а дальність польоту може сягати 2 000 кілометрів.
Через висоту польоту та швидкість реактивні безпілотники майже неможливо або надзвичайно важко знищувати за допомогою дронів-перехоплювачів.
Як саме Росія перевантажує українську ППО?
Західні дипломатичні джерела вказують на докорінну зміну самого принципу побудови повітряних нападів.
Раніше окупанти розподіляли пуски в часі, створюючи тривалі хвилі атак, а тепер ключова ставка робиться на одномоментне виснаження оборонних ресурсів.
Яскравим прикладом нової схеми стала нічна атака 6 липня, коли Росія випустила 68 ракет різного типу, з яких 19 одиниць – протягом перших 10 хвилин удару.
Головна мета такого кроку – змусити українські сили максимально швидко витратити дефіцитний запас бойових протиракет і повністю перевантажити оборонні рубежі.
Паралельно з цим зафіксовано різке збільшення загальної кількості безпілотних літальних апаратів, що застосовуються в межах однієї атаки.
Регулярні обстріли та зростання небезпеки суттєво вплинули на повсякденний побут жителів Києва. Люди намагаються діяти на випередження та завчасно спускатися до підземних сховищ чи на станції метрополітену.
Так, під час повітряної тривоги в ніч на 2 липня у київському метро ночували приблизно 52 тисячі людей. Багато хто змушений проводити ночі у власних автомобілях або у підвальних приміщеннях.
Доводиться постійно відстежувати новини на моніторингових каналах. Оцінюючи нові реалії життя в столиці, самі кияни дедалі частіше констатують: "Стало гірше, ніж у Харкові".
Нагадаємо, що 11 липня Росія вдарила балістикою по Києву. Постраждали 12 людей, серед них двоє дітей 10 та 11 років. Влучання були ще до оголошення тривоги.
8 липня окупанти теж атакували столицю балістикою кілька разів. Через це в Деснянському та Святошинському районах спалахнули пожежі, двоє людей постраждали, серед них – дитина.