21 травня народні депутати підтримали п'ять законопроектів, якими були денонсовані міжурядові угоди, що закріплювала співробітництво з Росією у військово-технічній галузі.
Депутати пояснили, що збройна агресія і підривна діяльність Росії проти України здійснюється за найактивнішої участі Збройних сил Російської Федерації.
У зазначених умовах співпраця у військовій галузі між нашими державами стає неможливою, оскільки абсолютно не відповідає об'єктивним обставинам і є зрадою національних інтересів України,
— вказано у повідомленні парламенту.
Також були розірвані угоди, що регулювали відносини між країнами у сферах транзиту через територію України військових формувань Російської Федерації, які тимчасово перебувають на території Республіки Молдова; забезпечували взаємну охорону секретної інформації, організацію військових міждержавних перевезень та розрахунки за ними, а також співробітництво у сфері військової розвідки.
Судячи із реакції російських політиків та ЗМІ, найбільшого дискомфорту російській стороні завдала саме розрив домовленості про транзит російських військових через територію України.
Так звана "зона безпеки" на берегах Дністра була створена відповідно до молдавсько-російської угоди 1992 року про припинення збройного конфлікту у Придністров'ї. З "миротворчою" місією у регіоні перебуває приблизно півтори тисячі російських військовослужбовців, зведених у два мотострілкових батальйони, батальйон охорони, вертолітний загін і ряд підрозділів забезпечення. Крім того, російські війська займаються охороною складів озброєнь колишньої радянської 14-ї загальновійськової армії, на яких досі перебувають близько 20 тисяч тонн боєприпасів, причому більше половини з них вже давно пережили свій гарантійний термін і потребують утилізації.
Офіційних коментарів від МЗС з приводу розриву угоди дочекатись не вдалося. Однак журналістам представники зовнішньополітичного відомства Росії пояснили, що стурбовані таким рішенням. Російські депутати цілком традиційно розкритикували розірвання угод, посилаючись на те, що так Україна порушує взяті на себе зобов’язання щодо підтримки стабільності у регіоні – мовляв, невчасна ротація російських миротворців спровокує нову хвилю збройного конфлікту у Придністров’ї.
Згодом Міноборони Росії також зрозуміло, що стурбоване можливістю різкої дестабілізації конфлікту у Придністров’ї і готується до найнесприятливіших сценаріїв. З цією метою днями окупаційна "Оперативна група російських військ (ОГРВ)", дислокована на території сепаратистського анклаву, провела маневри з охорони важливих військових об’єктів.
Відтак, за даними прес-служби Західного військового округу РФ, у п’ятницю понад 100 військовослужбовців угруповання були підняті по тривозі. Після 150-кілометрового маршу до військових складів вони вступили у навчальний бій з умовними терористами, які намагалися захопити там зброю і боєприпаси. Таку надмірну активність російських військ джерела у Міноборони пояснили не тільки планами літнього періоду навчання, а й реальними загрозами, які виникають зараз у зоні конфлікту.
Як повідомив "Независимой газете" представник відомства, існують дані про наявність якогось силового плану ліквідації Придністров’я. Він нібито розроблений спецслужбами США за участю військових відомств України, Молдови та Румунії.
Саме частиною цього плану і стало прийняте минулого тижня рішення Києва денонсувати угоду з Москвою про транзит через українську територію російських військових та їхніх вантажів до Придністров’я,
— відзначив представник окупаційної армії.
Міноборони Росії також заявило, що має серйозний намір боронити територію невизнаної республіки від захоплення.
Втім, сприймати ці заяви всерйоз наразі важко. По-перше, Москва не має достатньої кількості ресурсів. По-друге, заборона транзиту російських військових дійсно створює серйозну проблему для Росії. Півтори тисячі військових, які перебували у Придністров’ї, відтепер не мають можливості виїхати з цієї території – їх нема ким замінити. Тобто, відповідна кількість військових на території РФ, напевно, назбирається. Але шляхів їхньої доставки до Придністров’я тепер не лишилося – Україна не дозволяє, аеродроми на території невизнаної республіки зараз перебувають у настільки плачевному стані, що посадити там літак неможливо фізично.
Останній існуючий варіант – транзити через аеропорт Кишинева. Але він теж стає проблемним. Молдавська сторона підтримала Україну і по дипломатичних каналах передала Росії прохання заздалегідь інформувати про прибуття військових РФ, інакше їх чекає затримання та депортація на батьківщину. При цьому у Кишиневі нагадали, що ще в 1999 році на саміті ОБСЄ Росія зобов'язалася вивести війська і озброєння з території Молдови до 2003 року. Але військові РФ (як і склади зі старими боєприпасами) досі перебувають на території Придністров’я. Що часто призводить до скандальних історій.
Тобто, тепер у Росії лишається небагато можливих варіантів виходу із поточної ситуації – або лишати там військових на невизначений термін часу на території Придністров’я, або шукати важелі тиску на Молдову та Україну для зміни прийнятих рішень, або плюнути на заборони і почати діяти, порушуючи їх.
Читайте також: Сепаратистське прикордоння: Одещина — Придністров'я
І ще один цікавий факт на останок: за словами представника керівництва Чорноморського козацтва Іван Колєва, з придністровського регіону тікають люди.
За останній час виїхало 320 тисяч людей. Їдуть сім'ями. 14 тисяч квартир, в основному в Тирасполі, залишилися порожніми. Років через п'ять Молдова може просто зайняти територію нашої республіки, чинити опір буде нікому,
—сказав він.
Коментарі експертів:
Експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер:
— Я вважаю, що цей крок парламенту був хоча і запізнілий, але цілком виправданий з усіх можливих точок зору. Чим це може закінчитися для України? Зважаючи на ту кількість погроз і шантажу, яка безперервно ллється з російської сторони – нові погрози мало що змінять. З урахуванням поточної ситуації, Росія навряд чи може дозволити собі якісь серйозні кроки
Пік загрози був у зв’язку з подіями в Одесі 2 травня минулого року. Зараз була чергова спроба дестабілізації через сумнозвісну "Бессарабську народну республіку", вона також пройшла не дуже успішно. Тому реально можливості Росії тиску на Україну, принаймні – у напрямку Одеси – поступово вичерпуються.
Думаю, до цього не треба ставитися як до провокації якоїсь чергової катастрофи. Погрози продовжуються, але інтенсифікацій військових проривів не може бути, хоча для Росії це дуже серйозна виникла проблема.
Для консолідації зусиль, зокрема і в напрямку розв’язання тривалого придністровського конфлікту, думаю, це все доцільно було зроблене. Деякі кроки з боку Придністров’я показують, що там також дещо розуміють і намагаються зробити, аби поновити контакт із правим берегом Дністра.
Політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач:
— Давно потрібно було порушити цю тему. У Придністров’ї дійсно є російський військовий контингент, добратися він туди може або через Україну, або через кишинівський аеропорт. Оскільки Україна і Молдова прибирають таку можливість, російський контингент сидітиме на місці – він не зможе ані проводити ротації, ані виїжджати звідти у формі і зі зброєю.
У принципі, з боку України це крок, спрямований на те, щоб зробити російську позицію у переговорах з Україною поступливішою. Це дійсно больова точка для російської армії. Те, що Молдова підхопила цю ініціативу, говорить про те, що вона підіграє у цій ситуації Україні. Не без користі для себе, звісно. Якою буде реакція Росії – важко сказати.
У них два варіанти – сидіти там і нічого не змінювати, вигравати час та діяти на інших фронтах, або пробувати ці рішення просто грубо порушувати. Думаю, вони оберуть перший варіант. Робити щось інше їм буде складно, навіть якщо вони дуже цього захочуть. Навіть для того, щоб зробити якісь рейди звідти, вивести, наприклад, військових, їх спочатку потрібно кимось замістити. А щоб їх кимось замістити – їх потрібно туди якось доставити. Легального способу доставки зараз не існує. Хіба що вони можуть для заміни використовувати місцевих мешканців – давати їм російські паспорти, призивати на військову службу і дозволяти виконувати потрібні функції.