Розбір ситуації на фронті 17 липня: заміна Федорова, де згорів літак росіян і куди лізе окупант

Станом на 17 липня росіяни продовжують застосовувати тактику інфільтрації малими піхотними групами. Особливо активні окупанти на Харківщині.

На півночі Харківської області ворог знову проник у Козачу Лопань і намагається просуватися східніше Високої Яруги. Ймовірною метою є вихід до траси Харків – Бєлгород і створення плацдарму для посилення дронових атак на Харків.

Біля Костянтинівки російські війська закріплюються на околицях міста та на навколишніх висотах. Через загрозу ударів дронів евакуація транспортом стала неможливою.

На Добропільському напрямку противник шукає слабкі місця в українській обороні, однак розвинути повноцінний прорив наразі не може.

Водночас Сили оборони проводять активні операції на Олександрівському напрямку, знищують російські позиції дронами та здійснюють зачистки. На Запорізькому напрямку зафіксовано рух української піхоти південніше Степногірська – у напрямку Плавнів.

Українські безпілотники також продовжують операції у Чорному морі та в окупованому Криму, уражаючи російські судна й військову авіацію.

Про ці та інші важливі події дня – в текстовій версії огляду від Андрія Дрозди.

Сумщина: російські удари, інфільтрація і проблеми з ППО

На Сумщині, якщо глянути на карту DeepState, сформувалося кілька зон російської інфільтрації. Вони не збільшуються, на превелике щастя. Останнім часом було зупинено інфільтрацію росіян, подекуди проведені були операції зачистки, але ворог не покидає намір створити суцільну буферну зону, так звану санітарну, як вони це називають у Путіна, навколо Сум.

Самі ж Суми все більше страждають від ворожих дронових і бомбових ударів. І знову сьогодні зранку надійшли новини про те, що вночі росіяни скинули 5 КАБів на Суми. Є влучання по цивільній інфраструктурі, по житлових будинках.

Два удари прийшлося по центральній частині міста і ще три в різних районах Сум.

Як бачимо, що долітають ці бомби вже безпосередньо у місто, навіть у центральну частину. Це велика біда і проблема, як зупинити руйнацію історичного українського міста, де багато ще людей залишилося, де ще не всі прийняли рішення виїжджати. Там донедавна тривало більш-менш нормальне життя саме місцевого населення, громади міста. І зараз росіяни буквально розносять все це дронами і бомбами. За останні місяці таких ударів дуже багато стало, вони почастішали, і очевидно, що це буде провокувати внутрішню міграцію людей, тобто виїзд з Сум великої частини населення.

Про те, що в Сумах і на Сумщині є проблеми з ППО, говорив вчора ексміністр Федоров на своїй пресконференції.

А сказав Федоров про те, що на Сумщині за ППО ніхто не відповідає. Є угрупування військ "Північ", є тактичні групи Суми, ТрО, Курськ. Але людина, яка б відповідала за захист міста всієї області і мала це в оперативному підпорядкуванні, немає, –  каже колишній міністр оборони Федоров.

За його словами, під час поїздки в Суми він говорив з чоловіком, місцевим мешканцем, який втратив внаслідок російського удару дружину і доньку. І він сказав мені: "Я бачив, що ви підписали контракт на літаки "Гріпен". Нехай ці літаки знищать тих, хто вбив мою родину".

Ситуація на Сумщині / Скриншот мапи DeepState

Такі історії показують, що систему управління треба змінювати, щоб ефективніше захищати прифронтові регіони. Оскільки вже президент не доручав посилити повітряний захист прифронтових регіонів, ми бачимо, що особливих успіхів цьому досягнуто не було. Ну і очевидно, що це є вертикаль Головнокомандувача Збройних Сил України, а також командування Повітряних сил. І питань дуже багато залишається.

Харківщина: Козача Лопань, Висока Яруга і загроза виходу до траси Харків –  Бєлгород

У районі Харкова такі самі проблеми – дронові удари та КАБи. Тут росіяни намагаються зараз активно інфільтровуватися в прилеглі до кордону населені пункти. Відбуваються такі дії, зокрема, і навколо траси Харків – Бєлгород.

З двох флангів ворог тут активізувався. Росіяни намагаються заходити в район села Алісівка та сусіднього до нього села Висока Яруга. Ворог туди суне, бо ці села біля дороги, яка між Харковом і Бєлгородом пролягає. Це ключова траса області і регіону.

З іншого боку від цієї ж таки траси ворог здійснює подібну активність інфільтраційного переміщення піхоти в район Козачої Лопані.

Раніше уже зачистку Козачої Лопані проводили наші військові. Це, зокрема, йде мова про штурмовиків "Скелі", які заявили 1 липня, що вони зачистили і Козачу Лопань, і сусіднє прикордонне село Гранів. Але DeepState змін не внесла – проєкт не показав Гранів як звільнене село, а далі показує його як окуповане.

В районі Козачої Лопані в Харківській області за останні тижні ситуація для українських сил помітно погіршилася. Повністю стабілізувати її поки не вдалося. Росіяни проникли в населений пункт, пробравшись від села Гранів. Ворог проходить в район Козачої Лопані вздовж річки, яка тут протікає, і намагається закріпитися в північній частині населеного пункту.

Козача Лопань – це доволі велике село, навіть селище.  Поруч протікає річка Лопань. Росіяни зайшли в північну частину, вздовж залізниці, вони рухаються і закріплюються в самій Козачій Лопані і контролюють вже значну його частину. На цей час росіяни контролюють щонайменше 60% Козачої Лопані. 

Є ознаки закріплення в окремих частинах населеного пункту. Українські сили завдають ударів FPV по російських позиціях в житловій забудові і намагаються вибити противника, ліквідувати його групи. Цей напрямок вже підсилили певними українськими підрозділами, але поки без конкретики.

Зачистки без закріплення мають короткочасний ефект, ситуація в районі Високої Яруги і Алісівки / Скриншот мапи DeepState

Deepstate не показують проникнення ворога в Козачу Лопань, але також не показують звільнення села Гранів, про що раніше заявляла "Скеля"  Але, як бачимо, росіяни продовжують тут свої активні дії.

Тепер дивимося на іншу ділянку. Район Високої Яруги і Алісівки. Тут росіяни переходять кордон та починають накопичуватись. Тактика ця дозволяє мінімізувати ризик своєчасного виявлення з повітря і створює передумови для подальшого розвитку наступальних дій.

Імовірною метою є просування в напрямку Високої Яруги та Алісівки. Тобто ці села наразі не є окупованими. Ворог фіксується на схід від цих населених пунктів – у сірій зоні в районі  водосховища Трав'янського, яке тут якраз знаходиться, ворог рухається далі на захід, використовуючи для цього рельєф. Метою ворога є вихід до району траси Е-105. Ну, це власне траса Харків – Бєлгород. Ця магістраль має важливе оперативне значення.

Очевидно, задумом є вихід в район Сілкодіївка і Алісівка, закріплення тут і відповідно створення такої уже значної зони інфільтрації на північ від Харкова. Тоді уже звідси ворог буде розвивати дронові удари в напрямку Харкова.

Вже і так російські FPV-дрони долітають до північної об'їзної Харкова, в район Дергачів і так далі. Тепер ворог хоче собі створити такий плацдарм, зону, звідки він буде атакувати безпілотниками Харків все далі, глибше і в більшій кількості. Тому загроза цілком зрозуміла і реальна.

Костянтинівський, Добропільський та Олександрівський напрямки

На Костянтинівському напрямку карта DeepState зафіксувала зміни в районі Іванопілля, що розташоване на південь від Костянтинівки.

Протягом липня росіяни поступово розширювали зону присутності на околицях міста. На карті утворилася велика сіра зона на південь від Костянтинівки. Російські військові вже кілька тижнів діють безпосередньо у місті. Українські сили завдають по них ударів, зокрема, застосовують авіацію проти позицій ворога у багатоповерхівках.

Повного контролю над Костянтинівкою наразі не має жодна зі сторін. Водночас росіяни мають чисельну перевагу та закріпилися на околицях міста і ключових висотах навколо нього.

Ситуація в самому місті погіршилася настільки, що евакуація цивільних транспортом стала неможливою. Єдиним способом залишити місто залишається вихід пішки.

Ситуація в Костянтинівці дуже складна, але повного контролю ворог там не має / Скриншот мапи DeepState

Заїзд автомобілем до Костянтинівки може майже гарантовано завершитися ударом російського дрона. Українські військові також змушені заходити до міста пішки із сусідніх населених пунктів, зокрема, з району Осикового. Так само пішки проводяться окремі ротації. Для доставки вантажів використовуються наземні роботизовані комплекси та важкі дрони.

Росіяни також регулярно завдають ударів КАБами по Олексієво-Дружківці та Дружківці. Так ворог намагається паралізувати український оперативний тил і додатково ускладнити оборону Костянтинівки.

На Добропільському напрямку російські війська намагаються протиснути українську оборону з півдня та сходу.

Противник продовжує використовувати тактику інфільтрації через густу рослинність. Малі піхотні групи рухаються через посадки та складний рельєф, намагаючись пройти непоміченими й закріпитися.

Добропілля має важливе стратегічне значення для подальшої оборони Донецької, Харківської та Дніпропетровської областей.

За даними перехоплень російських розмов, противник раніше планував здійснити стрімкий прорив між Добропіллям і Краматорськом та вийти у район Барвінкового на Харківщині.

Росіяни продовжують тиск на Донеччині і ставлять перед собою максималістські плани, за які доведеться дуже дорого заплатити / Скриншот мапи DeepState

Одночасно ворог хотів захопити Лиман і плацдарм біля Сіверського Дінця, щоб створити загрозу охоплення Слов’янсько-Краматорської агломерації з двох боків.

Цей задум вдалося зірвати. Тепер росіяни намагаються штурмувати через Костянтинівку, а біля Добропілля діють повільніше, продовжуючи постійний тиск.

Ключовими ділянками на Добропільському напрямку залишаються райони Ганнівки та Святогорівки. Росіяни можуть намагатися просуватися по рельєфу біля Нового Шахового та здійснити прорив на цій ділянці.

Також противник рухається від Шевченкового й Новоолександрівки з півдня у напрямку Водянського та Добропілля. Селище Білицьке також залишається районом активних бойових дій.

Водночас українська оборона наразі не дає ворогу можливості розвинути повноцінний прорив. Російські групи, яким вдається проникнути вперед, виявляють і знищують.

Успіхи Сили оборони на Олександрівському та Запорізькому напрямках

На Олександрівському напрямку українські сили проводять активні контратаки та рейдові операції.

Раніше підрозділи полку "Скеля" здійснювали зачистку поблизу межі Дніпропетровської області. Північніше діяли морські піхотинці та десантники, які звільняли Новохатське.

Активні бойові дії відбуваються і біля траси Запоріжжя – Донецьк, у напрямку села Комар.

У межах села Андріївка-Клевцове Сили спеціальних операцій виявили російські позиції та атакували їх важкими дронами-бомберами.

Росіяни, яким вдалося вижити після ударів, здалися українським військовим у полон. В операції брали участь оператори 3-го полку Сил спеціальних операцій і підрозділу "Тріаріум".

Ефектне відео бойової роботи від бійців підрозділу "Тріаріум":

За картою DeepState ця ділянка перебуває у сірій зоні, однак оприлюднені кадри свідчать, що там тривають активні бойові дії.

Успіхи українських підрозділів зафіксували і на Запорізькому напрямку. Нові кадри свідчать про рух української піхоти на південь від Степногірська у напрямку села Плавні.

Для геолокації використовували відео з російських джерел, на яких ворог завдавав ударів по українських позиціях. За транспортною розв’язкою OSINT-аналітики змогли визначити район, де діяли українські військові.

Українські підрозділи вже перебувають південніше Степногірська, рухаються у напрямку Плавнів і могли зайти на північні околиці села.

Росіяни намагаються обстрілювати групи української піхоти, які просуваються на цій ділянці. Це може свідчити про проведення активних наступальних дій українськими силами на південь від Степногірська.

Чорне море, операція "МоЛоЧКа" і нові ураження російських кораблів

Очільник Сил безпілотних систем Роберт Бровді опублікував свіжі кадри роботи дронами в районі на південь від Керченської протоки, в районі Анапи, Новоросійська, Геленджика. Продовжують наші безпілотники уражати різноманітні цілі.

Дивіться свіже відео від "Мадяра":

Сьогодні ще дев'ять суховантажів, один танкер, один танкер-газовоз і один буксир. В розрізі морів за 6-17 липня, тобто за 11 діб, ми маємо 117 знищених одиниць в Азовському морі і 42 одиниці в Чорному морі. От така інформація від "Мадяра".

Операція триває. Вже вдалося суттєво знизити активність російського "тіньового флоту" в Азовському морі. Тепер взялися за сусідню акваторію Чорного моря.

Ураження Су-24М у Новофедорівці

Український дрон Hornet долетів до Євпаторії і Сак. І там на аеродромі в Новофедорівці було уражено російський бомбардувальник Су-24М.

Дрон Hornet може долетіти сам до цього аеродрому. Але Дмитро Путята, військовослужбовець морської піхоти України, аналітик і експерт з використання дронів, припускає, що найімовірніше Hornet доставили туди, в цей район, на аеростаті. Така практика існує.

В травні наші такий запуск тестували: з повітряної кулі занесли, власне, в глибину противника на 42 кілометри такий дрон. І далі вже з висоти 8 кілометрів він сам злетів і уразив певні цілі. І зараз ми бачимо, напевно, повтор такої операції вже з ураженням російського бомбардувальника на аеродромі в Новофедорівці, в районі міста Саки в Криму.

Тобто все нові і нові винахідливі способи вражати росіян, в тому числі на анексованому півострові Крим, наші знаходять, додумуються.

Новий тимчасовий міністр оборони і кадрова криза в уряді

Президент Зеленський учора заявив, що він доручив Євгенію Хмарі виконувати обов'язки міністра оборони України. Хмара останнього часу був виконувачем обов'язків глави Служби безпеки України.

Президент назвав серед його майбутніх завдань продовження реформ у сфері оборони, розширення далекобійних ударів по Росії, забезпечення армії та контроль за внутрішньою ситуацією у складових Сил оборони.

Євген Хмара у дивний спосіб очолив Міноборони / фото Офіс Президента

Після дотримання юридичних процедур Зеленський пообіцяв звернутися до Верховної Ради щодо затвердження Хмари міністром оборони.

Водночас варто звернути увагу на те, що міністр оборони має бути цивільною особою, тоді як Євгеній Хмара є військовослужбовцем. Окреме питання стосується процедури призначення виконувача обов’язків міністра, адже відповідне рішення має ухвалювати уряд.

Криза поглиблюється – чи буде знайдено вихід

Після звільнення Михайла Федорова у Києві та інших містах почалися акції протесту. На площі Івана Франка у столиці зібралися тисячі людей.

Сергій Стерненко заявив, що військовим частинам нібито надіслали повідомлення з нагадуванням про заборону військовослужбовцям брати участь у політичних масових заходах. За його словами, військовим також заборонили без погодження взаємодіяти з журналістами, виступати публічно, давати інтерв’ю та робити заяви.

У повідомленні, яке процитував Стерненко, наголошувалося, що українське законодавство зобов’язує військовослужбовців дотримуватися політичного нейтралітету.

Офіцерка Аліна Михайлова також розповіла про спробу встановити, у якому підрозділі служить людина, яка закликала долучатися до протестів. Згодом з'ясувалося, що цей військовий звільнився з армії ще рік тому. Михайлова наголосила, що для чинних військовослужбовців публічна підтримка акцій може завершитися доганою, втратою посади, звання або кар’єрних перспектив.

Вона зазначила, що український військовий залишається громадянином, який захищає свободу держави, а спроби змусити армію мовчати не створюють довіри, а лише посилюють відчуття несправедливості.

Паралельно 17 липня президент проводив зустрічі із командирами бойових бригад Збройних Сил України:

Колишній начальник штабу бригади "Азов" Богдан Кротевич закликав військових командирів чесно розповісти Верховному Головнокомандувачу про ситуацію в армії. Він наголосив, що замовчування реального стану справ може мати наслідки для всієї країни, а чесність командирів є частиною їхньої відповідальності за життя військовослужбовців і боєздатність підрозділів.

За його словами, частина офіцерів може побоюватися втрати посади, погіршення забезпечення своїх підрозділів або направлення на складні напрямки після критичних висловлювань.

Дивіться відеоверсію огляду головних подій війни за 17 липня від Андрія Дрозди: