Ті ж, хто досі не перетворився на добрива в українських степах, за даними джерел 24 Каналу в українських спецслужбах, здебільшого не отримують ані зарплат, ані якихось компенсацій за участь у бойових діях. Йдеться про так званих резервістів системи "БАРС" ("Бойовий армійський резерв країни") – проєкту мобілізаційного людського резерву Міноборони Росії, який створювали ще у 2015 році.

Дивіться також Самозабезпечення та відсутність вихідних: жителі Криму завалили скаргами російське міноборони

Вже тоді у путінському керівництві готувалися до повномасштабного використання військ за кордоном та можливого залучення до цього так званих "добровольців".

За пів року не отримали ані копійки, але так і не поскаржилися

Вся суть системи "БАРС" у Росії полягала у тому, що кожен колишній військовослужбовець міг підписати з державою "зручний" для людини контракт. Тобто чоловік, який має досвід хоча б строкової служби, за власним бажанням долучається до бойового армійського резерву, щомісяця отримує від країни зарплату, але при цьому живе з родиною та працює на цивільній роботі.

Зрозуміло, що такий контракт залюбки укладали тисячі росіян, які просто хотіли покращити своє фінансове становище та велися на розповіді командирів про "державну турботу" про них. Втім, вочевидь, ніяких "халявних" грошей Путін та його поплічники плебсу не роздавали.

Восени 2022 року, коли кадрова російська армія почала закінчуватися та остаточно застрягла на українських фронтах, а бункерний фюрер оголосив про проведення "часткової" мобілізації, державні карателі прийшли за кожним, хто роками отримував зарплати ні за що.

Як спочатку казали у Кремлі, всі резервісти мали б увійти до так званих регіональних батальйонів. Їм обіцяли надати статус мобілізованих, які буцімто прирівнюються до контрактників. Крім того, майже всім терористам із "БАРС" обіцяли виключно "мирні" посади типу вантажників та водіїв. Мовляв, за 2–3 місяці перебування в Україні можна отримати чималі за російськими мірками гроші, після чого живим-здоровим повернутися додому до родин. То ж не дивно, що відправлялися на війну резервісти з гарним настроєм та в очікуванні вирішення своїх фінансових проблем.

Однак насправді ситуація виявилася зовсім не такою, як обіцяли загарбникам. Путінських карателів майже одразу перекидали у зону бойових дій на передній край. Без додаткової підготовки та підтримки артилерією чи бронетехнікою.

Передусім резервістів відправляли разом із мобілізованими, а перші серйозні втрати вони понесли на Харківщині, де мали б стримувати просування українських захисників. І лише тоді росіяни з "БАРС" із подивом для себе з'ясували, що держава аж ніяк не збиралася про них піклуватися.

Як виявилося, резервістів мали б приписувати до тих чи інших військових частин, однак насправді цього командири здебільшого не робили. Отримуючи за них зарплати, офіцери постійно розповідали незадоволеним "мобілізованим", що їх ось-ось оформлять юридично. Однак через те, що більшість найманців із "БАРС" перебували на передовій, їм було навіть не до скарг. Вони просто намагалися вижити, не могли втекти з лінії фронту через наявність загородзагонів та масово гинули. Деякі резервісти за пів року своєї служби не отримали ані копійки виплат, але так і не проявили жодної непокори. Здебільшого – через тотальний страх перед командуванням та абсолютний дозвіл на мародерство. Адже їм так і казали, що всі заборгованості по зарплаті надійдуть пізніше, але завдяки "трофеям" можна забезпечити себе та свої родини на все життя.

Добровольці поневолі

Зрозуміло, що серед всіх загонів, які було створено з резервістів, були й такі, де зарплати насправді видавали більш-менш систематично та навіть у майже повному обсязі. Тим не менше, загальне ставлення до резервістів та виконання ними задач по всьому російському війську було абсолютно однаковим – як до "гарматного м'яса". Звісно, що при цьому ніяких соціальних гарантій, про які розповідав Путін своєму населенню, для загарбників не існує взагалі.

Актуально Це шокувало Путіна: в ISW пояснили, як "СВО" перетворилася для Росії на тривалу й болісну війну

Більшість із поранених "БАРСівців" не отримали від російського уряду ані копійки, бо юридично вони значаться добровольцями, а отже держава нічого їм не компенсує. Те саме стосується й родичів загиблих окупантів, але вдовам та матерям ліквідованих в Україні пояснюють, що "Росія не може заплатити у цьому випадку", однак вона нібито подбала про всіх в інший спосіб – застрахувала життя та здоров'я резервистів у приватних компаніях.

При цьому, звісно, ніякої страховки навіть не було, а будь-які звернення понівечених резервістів чи їх рідних закінчуються лише перенаправленням по різних інстанціях. Втім, оскільки з кожним днем кількість тих, хто свого часу долучився до системи "БАРС" та досі залишається живим, стрімко зменшується, то пред'являти претензій російському керівництву практично не буде кому.