В межах проєкту СВОЇ в інтерв'ю 24 каналу місцева мешканка Слов'янська 61-річна Любов поділилась спогадами про жахи окупації у 2014 році. Жінка розповіла, що тоді ніхто й уявити не міг, що війна розпочнеться саме з її рідного міста.
Читайте також Вимога співпрацювати та супровід під автоматом: лікарка про життя в окупованому Херсоні
Під час обстрілів жителі ховались у церкві
Любов каже, що після окупації міста не хотіла виїжджати, адже сподівалась, що це все скоро зупиниться. Вона розповіла, що тоді багато жителів міста голодували. Любов "перебивалась" огірками та кабачками.
Жінка пригадала, коли одного разу у місцевій церкві роздавали допомогу, то почались обстріли. Тоді люди змушені були ховатись у будівлі храму.
А одного разу я їхала з центру міста на велосипеді, адже не курсували ані тролейбуси, ані маршрутки. По нас стріляли так, що я їду, а зі всіх сторін все горить – автовокзал, заправка, меблевий цех,
– каже жінка.
Також Любов розповіла, як буквально вистрибувала з маршрутки під час обстрілів, аби врятуватись.
Окупанти вбили дівчину прямо на балконі
Мешканка Слов'янська поділилась історією, яка найбільше їй запам'яталась під час окупації у 2014 році.
Любов каже, що в мікрорайоні Хімік одна дівчина вийшла на балкон зателефонувати. Російські загарбники, побачивши це, вирішили, що вона комусь передає інформацію.
Як наслідок, окупанти застрелили дівчину прямо на балконі. Любов каже, що російські солдати систематично стріляли по школах, будинку дитини, ДЕПО, житлових будинках.
Що думають жителі Слов'янська про Росію
- Переселенець зі Слов'янського району Ігор розповів, що за 8 років війни жителі міста по-іншому почали ставитись до Росії. Чоловік каже, що для них війна і не закінчувалася, вона лише продовжилася. Просто спочатку постраждав Схід України.
- Ігор також розповів, що серед населення міста змінились і проукраїнські настрої. До слова, у 2014 році багато хто казав, що потрібно бути з Росією, адже вона забезпечить щасливе майбутнє.
- Але, за словами місцевого жителя, коли вже почалася війна, то люди зрозуміли, що доброго зі сторони Росії взагалі нічого не прийде. Бо там нічого нема доброго.
- Ігор каже, що на територіях Донецької та Луганської областей, які Росії вдалося окупувати 8 років тому, люди живуть дуже бідно. Вони побачили, відчули і зрозуміли істину "русского міра".