У Повітряних силах зауважували, що Олександр Довгач літав туди, де навіть небо не дає гарантій. Що відомо про полеглого пілота та його звитяги, розповідає 24 Канал.

Дивіться також Загинув Герой України, командир 39-ї бригади тактичної авіації Олександр Довгач

Що відомо про Олександра Довгача?

Олександр Довгач з березня 2010 був старшим штурманом авіаційної бригади, дислокованої на Київщині.

У 2012 році він уже літав у складі 831 бригади тактичної авіації. А потім став командиром 39 бригади тактичної авіації на Житомирщині.

Пілот брав участь в АТО та ООС. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну продовжував захищати українське небо.

Під його командуванням українські льотчики знищили тисячі російських цілей. Але на найскладніші завдання він часто вилітав особисто.

Лише протягом 2025 року було зафіксовано приблизно 20 пусків російських ракет по його літаку.

Мій льотний склад рветься в бій. У нас є черга. Коли я бачу, що завдання дуже ризиковане, я стараюсь йти сам. Командир бригади так і повинен діяти. Він повинен показувати своїм прикладом як треба це робити,
– розповідав Олександр Довгач.

Загалом він мав понад 150 бойових вильотів. Бив по пунктах управління ворога, озброєнню, військовій техніці, живій силі, об'єктах інфраструктури, засобах зв'язку, а ще прикривав ударну й бомбардувальну авіацію, збивав дрони та крилаті ракети.

Пілот брав участь у звільненні острова Зміїний, Київщини, Харківщини, Херсонщини.

30 вересня 2025 року Президент України вручив видатному пілоту найвищу відзнаку – "Золоту Зірку".

Окрім того, Олександр Довгач був нагороджений:

  • у 2024 Орденом Богдана Хмельницького I ступеня,
  • у 2023 Орденом Богдана Хмельницького II ступеня,
  • у 2022 Орденом Богдана Хмельницького III ступеня,
  • у 2015 Орденом Данила Галицького.

Попри тотальне домінування ворога в повітрі та щільну роботу ворожої протиповітряної оборони, він до останнього подиху залишався вірним обов'язку та мужньо здійснив свій останній виліт. Олександр Довгач був людиною, яка уособлювала незламність нашої авіації. Його героїзм у таких надскладних умовах, де кожен виліт межує з неможливим, викликає глибоку шану та водночас невимовний біль. Втім, він виховав багатьох мужніх та талановитих пілотів, які обов'язково помстяться ворогу за свого командира та наставника,
– написав голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко.

Інші втрати української авіації