Олександр Костюк – випускник Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де навчався на кафедрі тюркської філології. Про це розповіла менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру Зарема Барієва.

Дивіться також "Іноді навіть з рідними важко зустрічатися": що переживають звільнені з полону та як не зашкодити їм

Як Олександр Костюк потрапив до окупантів?

Повномасштабне вторгнення Росії застало його у Польщі. Там він працював в одній з логістичних компаній.

Його дружина із двома неповнолітніми доньками тоді була у Києві.

Чоловік вирішив повернутися додому. Дістався до столиці він 27 лютого.

Тим часом сім'я вирішила рятуватися від росіян у Бородянці, але потрапила в окупацію. Вибратися звідти рідні Олександра Костюка змогли лише 9 квітня.

Вибравшись з окупації, жінка дізнається, що її чоловік Олександр після приїзду з Польщі до Києва активно включився у волонтерську діяльність з евакуації людей і сам потрапив у полон,
– розповіла Барієва.

Сталося це 5 березня у селі Дзеркалька Сумської області. Олександр мав евакуювати людей, а замість цього його викрали посеред дороги і вивезли на БТРі російські військові у невідомому напрямку.

Пошуки майже не давали результатів.

Де був та зараз перебуває викрадений волонтер?

19 квітня 2022 року після обміну полоненими один зі звільнених розповів, що перебував в одній камері з Костюком у Бєлгородській області.

Як виявилося, окупанти 10 днів возили його на БТРі в тоненькій куртці, використовуючи як заручника.

Згодом Олександр потрапив до розподільного табору у Росії, де його катували. Було все, зокрема вивезення в поле, імітація розстрілу, постріли над головою і вухами, нескінченні допити про українських військових і "шпигунів".

Потім росіяни усвідомили, що спіймали звичайного цивільного волонтера і відправили чоловіка до СІЗО-2 місті Старий Оскол. Там він пробув до 14 квітня 2022 року.

А 19 квітня його перевезли до виправної колонії у Валуйках. Там він перебував ще до кінця травня.

І лише у вересні 2023 дружина дізналася, що її чоловіка перевели до Курська. Там тримали Олександра до серпня 2024. Саме звідти Марина отримала останній більш-менш змістовний лист від чоловіка.

А після початку операції у Курській області жодної інформації про місце перебування чоловіка, його здоров’я і статус нічого не було відомо.

Але нещодавно вдалося дізнатися, що викрадений волонтер перебуває в СІЗО-2 у Сімферополі у статусі інкомунікадо.

Довідково. Статусі інкомунікадо означає, що росіяни не визнають факту затримання таких людей, не повідомляють, де вони перебувають, і не висувають жодних обвинувачень. У Криму для їхнього утримання є навіть спеціальні місця.

Тож уже майже 4 роки філолога та волонтера з Києва без суду та слідства та будь-якого обвинувального статусу тягають по російських СІЗО.

Я все ще застрягла в 2022 році, де все в чорно-білих тонах. Лише дивлячись на наших з Олександром дітей бачу, що час не стоїть на місці. Однак найбільше у світі я мрію про те, щоб мій чоловік Олександр і всі громадяни України, яких Росія незаконно утримує в різних місцях несвободи, були звільнені, оскільки полон вбиває не тільки полонених, але і членів їх родин,
– зазначила його дружина.

Українці у полоні Росії: останні новини