У цьому тексті я нарешті розкрию мету створення Зінов'євського клубу. Для цього потрібно копирсатись у базовому коді московської ідеології, зірвавши усі фігові листки кремлівської пропаганди.

Читайте також Росія як Лорд Волдеморт: Заходу треба розв'язати проблему, а не боятися про неї говорити

Росія тріщала по швах

Інший учасник Зінов'євського клубу – директор такого собі Євразійського комунікаційного центру – взагалі розкрив карти своїм формулюванням ідеології: "Не буває суспільства без ідеології. Ідеологія – це система цінностей, це і література, і філософія, і культура. А пропаганда – це інформаційний супровід ідеології, інформаційний супровід цінностей суспільства".

Це він заявив на початку червня 2014 року на відкритті Зінов'євського клуба. Росія саме вчинила анексію Криму, запеклі бої точилися на Донбасі. До слова сказати – ідеології де-факто заборонені у самій російській конституції, але без неї Росія почала потихеньку тріщати по швах.

На відкритті науковий керівник центра імені Зінов'єва в МГУ Юрій Солодухін заявив, що Росія програє в інформаційній війні Заходу, бо в радянські часи Москва послуговувалась ідеями марксизму, а нинішній пропаганді нема на що спиратися. Він припустив, що за основу можуть взяти православні цінності.

Ну а відомий вже нам з попереднього тексту Тімофєй Сєргєйцев – політтехнолог, який допомагав перемогти на виборах Леонідові Кучм – заявив, що на противагу ліберальній і неоліберальній пропаганді, яка ведеться за кошти США, існує російська філософія.

З цих цитат ми бачимо, що в Росії виникла глибока ідеологічна криза. Що все складніше ставало утримувати населення у стані покірного стада. Вкрадену московськими істориками велику історію Україна забирає назад. Залишається горілка, патріарх Кирило Ґундяєв, пристарілий Путін, та гордість за перемогу у Другій світовій, яка стала можливою для Радянського союзу завдяки американському лендлізу, а також величезній жертовності й силі українського народу.

То ж на яку таку російську філософію вирішили спиратися політтехнологи? Хто став абсолютом, ідейним лідером, і морквиною, яку повісили перед носом російського солдата і той бездумно іде за нею під кулі і снаряди на смерть, вчинивши злочини на українській землі?

Ідейний лідер росіян, який планував вбивство Сталіна

Раніше я розповідав про московський методологічний клуб, у який входили радянські науковці з потужним аналітичним складом розуму. Той гурток був сформований філософом Алєксандром Зінов'євим, який справив неабияке враження на майбутнього філософа Георгія Щедровицького, а той на вже згаданого Тімофєєя Сєргєйцева. А вже далі вони поширили свої ідеї, знання і вплив на сотні і сотні другорядних науковців, соціологів і технологів.

То чим так вражав студентів, науковців і політиків сам Зінов'єв

Народився у дрімучій глибинці Росії, у селі, від якого вже не лишилося і сліду, в Чухломському районі Костроми, але прорвався до Москви. Можливо, допомогли зв'язки за його родоводом, бо були згадки, що його князівські предки були заслані царем. А, можливо, пробився власним розумом.

Довелося ознайомитися з деякими його трудами. Також знайшов відео зустрічі Зінов'єва і майбутнього президента Росії, а тоді ще опального політика, Бориса Єльцина. У їхній розмові за посередництва ведучого Зінов'єв зізнається, що до Другої світової був у складі терористичної групи, яка планувала вбивство Йосипа Сталіна, бо той був негідником. Напад не стався, бо вони дістали револьвер, але він не стріляв. У 1953 Сталін помер сам.

Це стало неймовірним потрясінням для Зінов'єва, оскільки, як він стверджує, його особливість полягає в тому, щоб бути проти владних лідерів. Адже він – ідейний комуніст і абсолютно некорислива людина – має огиду і протест щодо партійних керівників і їхніх цінностей та способів управління. Так от, після смерті Сталіна Зінов'єв пішов у запій, хотів накласти на себе руки, а як протверезішав, то почав підносити Йосипа Віссаріоновича, звати його величною історичною людиною. Страшною, але величною. І тоді ж почав лаятися на людей, що погано говорили про Сталіна, зі словами: "Мертвого лева будь-який віслюк копнути може". Вам теж це здається психічним розладом?

Проте слід визнати, що наукові роботи Зінов'єва щодо логіки та соціології вельми сильні й послідовні, зокрема монографія "На шляху до надсуспільства". Я скажу простіше: у своїх наукових працях Зінов'єв написав інструкцію користувача з управління суспільством і сервісний мануал з ремонту і програмування держав.

Цікаво Що такого цікавого Китай запропонував Білорусі

Якщо пересічний громадянин просто полінується читати його праці, бо над ними потрібно думати, то спецслужби і політики одразу ж зрозуміли їхній величезний потенціал. Перше, з чого Зінов'єв починає ту монографію з соціології, – так це з глави про єдину мову і її визначальний вплив. Будь-яке визначення так званого "русского міра", що його намагаються зліпити російські пропагандисти, починається з російської мови. А вже далі – обов'язково культура, до якої додається релігія, філософія тощо.

Порівняйте з тим, що протягом десятиліть намагалися, іноді доволі успішно, вбити в голову українцям щодо потреби української мови – "какая разніца на каком язикє". Все що завгодно, аби український народ не почав разом говорити українською. Московитам потрібен бодай один "русскій" голос, а далі вже технологи вигадають, як створити ілюзію, що саме цей голос доноситься від усієї України.

Спроби знищення української мови і культури та їх розвитку, а також заміщення їх російською мовою понад два десятиліття тому було підготовкою до захоплення України.

Та повернемось до Зінов'єва, якого вигнали за його сатиричний твір з СРСР у 1978 і позбавили громадянства. Після цього він оселився у Німеччині, в Мюнхені. Там продовжив свою діяльність. Ті, хто з ним спілкувались, відзначали глибоку важку ностальгію за батьківщиною. Однак він не повернувся до Росії коли розвалився Союз, хоча перепон не було. Проте повернувся у 1999 році, коли шлях до влади рязанським цукром готувався викладати Путін.

Власне, свою книжку "На шляху до надсуспільства", написану у Мюнхені у 1998 році, він видав у 2000 році. А у 2003 році в друк вийшла "Ідеологія партії майбутнього", в якій автор викладає спотворення реальності за допомогою ідеології і доводить, що це правильно. Бо так досягається однаковість і контрольованість поведінки суспільства.

Важливо Росіяни хочуть перетворити "Шахеди" в один з найпотужніших засобів ураження

Дозволю собі процитувати два речення: "Наприклад, щоб спонукати громадян країни захищати її від ворога, ідеологія повинна створювати апологетичну картину свого суспільства, тобто виокремлювати і підкреслювати його переваги і применшувати або взагалі замовчувати його недоліки. Також треба створити критично-негативну картину суспільства ворога, тобто замовчувати його переваги і виокремлювати його недоліки. Образ ворога має створюватись таким, щоб до нього виникала ненависть".

Зінов'єв виправдовував ідеологічну брехню поясненням, що введення в оману населення – є одним із методів ідеології, щоб досягти вищої мети. Що просто така сутність ідеології як явища.

Справа Зінов'єва після його смерті

У 2006 році Зінов'єв помер. Його прах відвезли на місце зниклого села, де він народився. Учасники прощання діставались туди вертольотом, на всюдиході. А з сусідніх сіл йшли пішки, бо гроші на всюдихід були тільки у телеканалу, що показував, де розвіяли сухий залишок видатного російського філософа. Того, хто навчив терористів Путіна перетворювати населення Росії на зомбі і вклав йому до голови ідею безмежної влади та невідворотного імперського майбутнього для сучасної тюрми народів.

Після смерті Зінов'єва монополію на ім'я та роботи отримала його дружина Ольга. Донька колишнього НКВСника швидко зорієнтувалась і почала просувати ідеї померлого чоловіка на догоду кремлівській верхівці.

Примітним є факт, що Ольга стала ініціатором театральної вистави за мотивами книги свого чоловіка "Іди на Голгофу". З пропозицією звернулася до соліста російського Великого театру Андрєя Мєркурьєва. Той погодився створити постановку, при чому дебютний показ мав відбутися в Одеському театрі опери і балету. З якого це дива? Показуйте своїм росіянам…

Актуально Росія придумала ефективний спосіб для щоденного промивання мізків дітям в окупації

Але у вересні 2013 року почалися репетиції. Зрозуміло, що тоді було зелене світло російським театральним трупам. Проте саму виставу під назвою "Крик" зіграли на початку травня 2014 року, коли Росія вже вчинила відкриту агресію проти України. Коли по Одесі бігали провокатори із закликами на підтримку "русского міра". І коли народ України показав, що йому не потрібна московська реальність.

Очевидно, що Служба безпеки України в той момент вже мала б заблокувати в'їзд російським акторам і режисерам, а Міністерство культури мало заборонити проведення вистави.

Та культурну чорну мітку від російських ідеологів передали у самому центрі Одеси. Ольга Зінов'єва хвалилася аншлагом, попри, цитую "непростий період". Новопризначеним міністром культури на той час був Євген Нищук. Можливо, він просто не знав.

Поплічники Зінов'єва діють досі

З моменту початку війни у 2014 році і до сьогодні Зінов'євський клуб проводить регулярні збори, на яких показує прогресію утворення сучасної російської ідеології. Він проштовхує наративи у стилі "чому Росія права?".

А тепер про символи. До століття філософа на території МГУ мали відкрити центр з назвою Зінотєка. Із умовно кумедного – зараз на сайті клуба висить гнівне повідомлення, що у російській владі заблокували виділення коштів на проєкт через латинську літеру Z, яка стала символом військової операції проти України. Начебто спрацювала п'ята колона. З іншого боку, чому вони так за неї тримаються, хіба не краще для пам'яті про істинного московського філософа використати кирилицю? Та все більше схоже, що гроші знов банально вкрали, за давньою російською традицією. Головне, ідеологія працює.

Який вигляд має Зінотєка
Який вигляд має Зінотєка / Фото надане автором

Проєкт будівлі
Проєкт будівлі / Фото надане автором

На мій погляд, сказаного достатньо, щоб розуміти масштаби впливу методологів на Кремль і їхню участь у війні проти України. Ми розглянули основу ідеології "русского міру", як і ким була розроблена технологія створення будь-якої ідеології, і що цілком можливо через пропаганду прищепити будь-які цінності і вади, бо брехня – одна із її сутностей. І, можливо, ми з'ясували, на честь кого з'явилася літера Z на бортах російської техніки.