Героя провели в останню земну дорогу у четвер, 25 січня, у Чернівцях. Понад рік тому він втратив на війні сина, але продовжив воювати за рідну землю.

Дивіться також У мене є свій біль і свій шлях, який я пройшла, – Аліна Михайлова про "Да Вінчі"

Що відомо про загиблого захисника

Олексій Миколайович народився 30 березня 1971 року в селі Красносілка Крижопільського району Вінницької області. Здобув військову освіту та пройшов службовий шлях від солдата до майора.

Відомо також, що з 1989 року він служив на посадах офіцерського складу у Львові та різних військових частинах Чернівецької області.

Згодом Лозовський пішов працювати в Головне управління ДСНС України в Чернівецькій області, а потім – у чернівецьке управління Національного банку.

Пізніше, у 2014 році, майора Лозовського мобілізували до лав ЗСУ, тоді він служив у Чернівецькому обласному військовому комісаріаті. А після початку повномасштабної війни, яку розгорнула Росія проти України, очолив підрозділ 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс".

Герой воював у складі 10-ї ОГШБр / Фото Чернівецької ОВА

У грудні 2022 року він пережив важку втрату сина, який загинув на фронті. Попри це, військовий продовжував боронити рідну землю від російських загарбників.

Син Олексія Лозовського теж загинув у боях за Україну / Фото Чернівецької ОВА

За час служби й в ДСНС, і в ЗСУ майора Лозовського нагороджували відзнаками. Чоловік був професійним керівником і мав високий авторитет серед колег.

Щирі співчуття рідним і близьким, поділяємо ваш біль із приводу важкої втрати. Герої не вмирають,
– йдеться в повідомленні ГУ ДСНС Чернівецької області.

Буковина 25 січня провела Олексія Миколайовича в останню дорогу, віддавши шану його неоціненному внеску в Перемогу України та вшанувавши його світлу пам'ять. Поховали захисника поряд із сином на Алеї загиблих Героїв.

Захисника поховали в Чернівцях / Фото Оксани Меленко

Без люблячого чоловіка і батька залишилися дружина, донька і ще двоє синів воїна.

Болісні втрати України

  • 25 січня стало відомо, що війна з російськими окупантами забрала життя солдата ЗСУ Петра Свинара з Львівської області. Чоловік став на захист України ще навесні 2022 року, служив навідником-оператором механізованої роти мехбатальйону однієї з бригад ЗСУ. Він загинув 21 січня від влучання російської ракети біля міста Мирноград Покровського району Донецької області. Захисникові навіки залишилося 28 років.
  • У Тернополі 20 січня попрощалися з Михайлом Фаріоном. Про смерть воїна стало відомо 17 січня. Сергій Надал, міський голова міста, повідомив, що Фаріон загинув у Запорізькій області, виконуючи бойове завдання. Герой не дожив до дня народження: 28 січня йому виповнилося б 50 років.
  • Внаслідок артобстрілу на Донеччині загинув військовий Дмитро Матвієнко. Чоловік мав ступінь кандидата технічних наук та працював у одного з університетів Черкас. Останній бій Героя відбувся 15 січня. Захисникові назавжди залишилося 46 років.