Тоді кремлівські пропагандисти заявили про "півтори роти українських спецпризначенців", яких "майже знищено". Що насправді відбувалося під перекриттям знівеченої артерії Херсонщини та яку роль у цій надскладній операції відіграли українські прикордонники – дивіться в програмі "Кордон.UA", передає 24 Канал.

До теми Маємо розширення плацдармів, – Гуменюк про ситуацію на лівобережжі Дніпра

Британська розвідка 1 липня 2023 року повідомила, що на лівому березі Дніпра під східним прольотом Антонівського мосту намагається закріпитися невелика група українських військових, яку росіянам не вдається вибити. Насправді на той час бої тривали вже декілька днів, і не тільки під мостом.

Ці позиції під Антонівським мостом відкривали нам дорогу до Олешків. Тому ми їх утримували й досі утримуємо. Були постійні обстріли, їх коригував "Орлан" (російський багатоцільовий безпілотний авіаційний комплекс – 24 Канал). Вони працювали, грубо кажучи, кожну годину,
– розповів прикордонник на позивний Локі.

Зачистка комплексу "Наірі"

Наступною ціллю військових став готельно-ресторанний комплекс "Наірі" біля траси Херсон – Олешки. Наприкінці червня група прикордонників херсонського загону "Контроль" отримала завдання зачистити територію стратегічного об'єкта.

До вашої уваги Сили ворога там переважають: що допомагає ЗСУ на лівому березі Дніпра

"Нас викликали, ми приїхали на інструктаж, нам поставили завдання. Ми все проаналізували і ввечері того ж дня висунулися на човнах. Уранці ми вже висадилися під Антонівським мостом. Під ним перечекали трохи, оцінили ситуацію і вирушили перебіжками по двоє до самого готелю", – поділився прикордонник із позивним Толян, командир групи "Контроль".

За його словами, росіяни використовували цей готельний комплекс як перевалковий пункт, куди зносили своїх поранених і зберігали БК. Крім того, звідти вони могли контролювати Антонівський міст.

Йшли вздовж посадки, намагалися бути максимально непомітними. Хлопці з-під моста нас прикривали, якщо нас помітять і прийдеться приймати бій на місці. Нам допомогло, що тільки починало світати. Вони не помітили, як ми підійшли впритул до самої будівлі. Ми вибили їх до другого корпусу, де вони спробували закріпитись, але їх накрила арта,
– зазначив прикордонник Сімба, заступник командира групи "Контроль".

Шестеро штурмовиків "Контролю" протримались у "Наірі" близько доби. За цей час їм вдалося частково зачистити територію та відтягнути на себе резерви ворога, але ситуація загострювалась.

Захисникам довелося тимчасово залишити комплекс

Ворог тричі намагався вибити українських прикордонників із "Наірі", але безрезультатно. Тоді він вирішив перегрупуватись і підтягнути техніку. Увечері росіяни почали масований артобстріл і зайшли в другий і третій корпуси.

У нас закінчувався БК, а піднос був неможливий. Ми вже були майже в оточенні. Тоді групою ухвалили рішення, що треба все ж відходити,
– констатував Сімба.

Коли прикордонники вже перебували в госпіталі, побачили відео російських пропагандистів, які заявили, що в районі Антонівського мосту сидить "до півтори роти спецпризначенців". Насправді в комплексі було шестеро бійців, яких прикривало ще шестеро під мостом.

Захисники захопили кількох росіян у полон

Один з окупантів сам приповз під міст здаватися. Ще трьох взяла в полон наступна група прикордонників, яка зайшла в "Наірі" після "Контролю". Ворожі десантники ховались у підвалі.

Ми кинули туди кілька гранат і вже почали пропонувати їм здатися в полон. Вони боялися, що ми їх задвухсотимо, але ми дотримали свого слова. По одному їх виводили з того підвалу, допитували, оглядали. Вони боялися казати, хто вони насправді, тому казали, що вони піхота. Але насправді визнали, що це 10 штурмова,
– розповів прикордонник Пікассо, заступник начальника підрозділу.

Натепер ті, кого вже давно поховали московські пропагандисти, готуються до нових операцій та отримують нагороди за попередні.