На наших очах світ занурюється в безпрецедентну освітню кризу. New York Times повідомляє, що через стрімке поширення нового коронавірусу 300 мільйонів (!) дітей по всьому світу змушені пропускати заняття – їх школи закриті на карантин. Більш чи менш масштабні шкільні карантини введено у 22 країнах: Китаї, Японії, Південній Кореї, Ірані, Пакистані, Італії та багатьох інших. Навіть в США, куди вірус прийшов з запізненням, шкільні округи починають закривати двері для учнів. Сьогодні карантин було оголошено і в навчальних закладах Чернівецької області.

Зверніть увагу: Рекомендації навчальним закладам щодо поширення коронавірусу

Карантин проти нового коронавірусу може радикально відрізнятися від звичайного шкільного карантину під час епідемії грипу – в першу чергу, своєю тривалістю. Наприклад, оголошений кілька тижнів тому карантин в школах Гонконгу триватиме, щонайменше, до 20 квітня. В цих умовах карантин не вийде перетворити на додаткові канікули – діти не можуть просто припинити навчання на два місяці посеред навчального року.

Уряди країн світу розуміють це та імпровізують. В Італії міністерство освіти створило спеціальну сторінку для вчителів, на якій надало їм безкоштовний доступ до засобів групового відеозв'язку і готових навчальних планів в умовах карантину. Монгольське телебачення транслює шкільні лекції. Іран зробив інтернет-доступ до всіх навчальних ресурсів для школярів безкоштовним. В Гонконзі онлайн перенесли навіть уроки фізичної культури – діти виконують вправи вдома, повторюючи за вчителем, який використовує веб-камеру. Японія фінансово підтримує компанії, працівники яких змушені залишатися вдома, щоб наглядати за дітьми.

Чи готується Україна до можливого довгого шкільного карантину?

Для цього потрібно вже зараз вести роботу по, щонайменше, чотирьох напрямкам:

1) Контент, за допомогою якого школярі зможуть вчитися вдома: цифрові підручники, відео, завдання, доступ до спілкування з викладачем і однокласниками.

2) Онлайн-інструменти, які мають забезпечити весь необхідний функціонал: від групових відеоконференцій і онлайн-тестів до систем, в яких вчителі зможуть гнучко планувати і втілювати дистанційне навчання.

3) Навчання вчителів найкращим методикам та інструментам дистанційного навчання – без чого два перших пункти не мають жодного сенсу.

4) І, нарешті, державна політика підтримки батьків, які будуть змушені залишатися вдома з дітьми.

Хто б не став новим міністром освіти, йому чи їй доведеться оперативно формулювати відповіді на ці виклики. І від швидкості та якості цієї роботи буде залежати чому навчаться чи не навчаться українські школярі та студенти у 2020 році.

Читайте також: Коронавірус в Україні: найближчий місяць буде вирішальним для країни