Конференція відбувається на честь 80-річчя перемоги радянської армії у битві під Сталінградом. Онук маршала Чуйкова є типовим пропагандистом, який розповідає про колишні "російські" подвиги та підбурює росіян до війни.

Цікаво Росіяни спочатку доповіли про "влучання в Краматорську", а потім змінили на "роботу ППО"

Чим займається Микола Чуйков та чому такі конференції небезпечні

Безперечно, Сталінградська битва як й інші події Другої світової війни повинні залишатися у пам'яті людства. Однак усі ті події повинні нагадувати нам про те, до чого доводять людські помилки й про те, що потрібно зберігати мир, щоб не допустити повторення таких глобальних трагедій. Та росіяни мають інше бачення – для них Друга світова, яку пропаганда називає "великою вітчизняною" – ледь не найбільше досягнення в історії, хоча СРСР здобув перемогу, поклавши мільйони життів громадян різних частин червоної імперії та отримуючи допомогу від союзників, зокрема ленд-ліз від США.

Микола Чуйков – онук маршала Васілія Чуйкова, який двічі отримував звання героя СРСР. Однак сучасники називали його "маршалом-катом", оскільки він запросто міг вбити офіцера, солдата чи командувача без особливої на те причини. Наприклад, одного разу він вбив регулювальницю, яка зупинила його машину.

Онук маршала-ката заснував власний фонд, який зараз займається пропагандою і розпалюванням військових настроїв серед російської молоді, розповідаючи про великі подвиги Росії у часи війни з Наполеоном та у Другій світовій, повторюючи тези про те, що вони нібито можуть повторити походи на Берлін і навіть на Париж.

У конференціях, організованих фондом Чуйкова, беруть участь представники російського військового та розвідувального співтовариства. Таким чином центр російської науки та культури в Парижі перетворюється на осередок пропаганди, в якому імперіалісти говоритимуть про те, що сміливо можуть повторити одну з найбільших трагедій людства.

Сталінградська битва є однією з найбільш кровопролитних в історії людства. За час боїв з липня 1942 по 2 лютого 1943 року загинули та зазнали поранень понад 2,6 мільйона солдатів з обох сторін, з них 1,1 мільйона – радянські військові. Перемога СРСР у цій битві дозволила переломити хід війни та почати наступ на окуповані німцями території.