Рішення прийняли у рамках резолюції, присвяченій судовій реформі в Польщі.
Читайте також: Нові санкції проти Росії: президентка Грузії не відповіла, чи підтримає їх
У резолюції ПАРЄ різко розкритикувала ініціативи польської влади. У документі йдеться про те, що зміни у системі правосуддя, які реалізовують з ініціативи панівної партії "Право і Справедливість", "суперечать європейським нормам і стандартам".
Польську владу звинуватили у тиску на суддів, переслідуванні тих, хто критикує ініціативи, у спробі уряду підпорядкувати собі судову владу.
Враховуючи це, асамблея вирішила відновити моніторингову процедуру щодо Польщі. Країна стала першим членом ЄС, який перебуває під моніторингом ПАРЄ. За запровадження санкції проголосували 140 депутатів, 37 – проти.
Зверніть увагу! Наразі під моніторингом ПАРЄ перебувають 10 держав: Азербайджан, Албанія, Боснія і Герцеговина, Вірменія, Грузія, Молдова, Російська Федерація, Сербія, Туреччина та Україна.
Що відомо про судову реформу в Польщі
- Реформа системи правосуддя у Польщі розпочалася у 2015 році. У її межах ухвалили закони про реорганізацію Верховного суду і про Національну раду юстиції.
- Міністр юстиції отримав повноваження призначати й ініціювати відставку суддів Верховного суду. Їм закон дозволив йти на пенсію достроково. Положення про пенсійний вік суддів скасували у 2018 році.
- Польську судову реформу почали критикувати в Євросоюзі. У листопаді 2019 року Європейський суд у Люксембурзі постановив, що польський закон 2017 року про відставку суддів і прокурорів порушує правила ЄС. Адже документ дозволяє міністру юстиції Польщі на власний розсуд відстороняти суддів від роботи.