Оскільки ж реальні рейтинги диктатора аж ніяк не зростають, а невдоволення через затягування війни шириться як серед звичайних росіян, так і серед еліти, в оточенні Путіна почали всерйоз розмірковувати, як саме оформлювати його перемогу на виборах, підготовка до яких триває вже кілька тижнів. За даними джерел 24 Каналу в українських спецслужбах, головне питанням, яке наразі турбує команду крадія дітей, чи не спровокує оголошення про перемогу з підтримкою у 90+% спроби силового захоплення влади з боку тієї чи іншої вежі Кремля.

Дивіться також Суцільна агонія: для чого Путін "поїхав" у Маріуполь і чому все закінчилося ганьбою

Адже навіть всередині ФСБ існує клан, якому буде легко спровокувати населення до бунту, а відверте малювання всенародної підтримки Путіна вони можуть використати до організації чогось на кшталт білоруських протестів зразка 2020 – 2021 років.

Донбас – ключ до путінської перемоги на виборах

Вже відомо, що наступного року політтехнологи бункерного фюрера планують перемогти на виборах завдяки позиціонуванню диктатора в якості антизахідного лідера та хранителя традиційних цінностей. Крім того, згідно з задумом Путіна та його оточення, кривавий правитель продожуватиме "виїжджати" на темі збирача "російських" земель.

Тобто росіянам знову згодовуватимуть ідеї про велич Росії, успіх війни в Україні та в якості доказів надаватимуть сам факт анексії нових територій.

Зрозуміло, що максимальну ставку при цьому Москва робить саме на регіонах Сходу нашої держави. Мовляв, завдяки так званій "спеціальній військовій операції" Путін зміг "поставити Захід на коліна", "врятувати мільйони мешканців Донбасу від бандерівців" і тому подібне в дусі бойової пропаганди.

Звісно, що в контексті таких планів кремлівському злочинцю вкрай важливо показати, наскільки величезною є його підтримка серед жителів Донеччини та Луганщини. То ж саме на окуповані частини цих областей ватажок орди робитиме найбільшу ставку. Однак із цим є певні проблеми. Хоч левова частина населення ОРДЛО і є абсолютно проросійською, щирої любові до Путіна ніхто не висловлює.

Регіон, який Росія завжди зраджувала

До диктатора Путіна на Донбасі завжди ставилися із певним пієтетом, але майже щоразу, коли народні сподівання на підтримку з боку Путіна сягали свого апогею, той безсоромно залишав їх напризволяще.

Нагадаємо Окупант зізнався, що командування заохочувало вбивати цивільних у Донецьку

Так, ще до 2014 року, коли життя в Донецьку та Луганську було сумним, але стабільним, місцеві мешканці подекуди навіть заздрили росіянам, що у них є такий рішучий президент. Звісно, завдяки безперебійній трансляції російських телеканалів, а також роботі агентури, майже ніхто з Донбасу не ставився до Росії як до чогось поганого. Чимала доля пасіонаріїв при цьому свято вірили в "особливий народ Донбасу", якому долею призначено бути разом із російською нацією.

То ж нема чого дивуватися, що коли окупанти увімкнули свою бойову пропаганду на повну, залучили своїх агентів та відправили спецпризначенців, велика кількість людей повірила у необхідність відокремлення від України. При цьому аж ніхто не хотів реального утворення якихось бананових республік – всі адепти "новоросії" були впевнені у тому, що Росія забере Донбас собі так само, як і Крим, і що через слабкість України ніякої війни не буде.

Однак у плани Кремля аж ніяк не входила анексія геть не потрібних йому дотаційних територій. Натомість розграбувати регіон, перетворити його на гнійник, віддати під контроль України на своїх умовах та в обмін на визнання Криму російським Путін дуже хотів. Саме так жителі цих "ДНР" та "ЛНР" опинилися у пастці власних завищених очікувань. При цьому на всі скиглення адептам квазіреспублік пояснювали, що насправді-то російський президент ніколи напряму ніяких обіцянок про приєднання не давав. І це було правдою, оскільки Москва просто використала сепаратистськи налаштованих людей, давши їм зрозуміти, що "буде як із Кримом". Натомість їх банально кинули, перетворивши регіон в осередок беззаконня, контрабанди та тягар для України.

То ж у 2014 – 2015 роках замість "омріяних" паспортів Росії терористичні угруповання примусово роздавали всім "документи" невизнаних псевдодержав. У деяких осіб при цьому українські паспорти відбирали, чим прирікали їх на неможливість навіть у теорії поміняти своє життя на краще, бо виїхати на підконтрольну Києву територію із фейковими папірцями було неможливо.

Ба більше, спочатку відсутність українських документів була й причиною для невиїзду до Росії, адже ФСБшники на кордоні досить довго не визнавали "паспорти" терористичних анклавів. Лише у 2017 році, коли конфлікт заморозився, а місцеві мешканці остаточно зрозуміли, що на них чекає лише загнивання, Путін підписав відповідний указ та дозволив "громадянам" ОРДЛО їздити до Росії із псевдопаспортами.

Ще через 2 роки, коли Кремль почав роздачу вже російських паспортів, особливого натхнення майже ніхто не висловлював. Звісно, були ті, хто повірив у справжність намірів Москви нарешті взяти Донбас під своє крило, але більшість довелося заганяти на отримання "документів" примусово. Втім, паспорти виявилися фейковими. Оскільки такого регіону, як "ДНР" та "ЛНР" у Росії на той момент взагалі не існувало, а Путін навіть офіційно не визнавав самі квазіреспубліки. У червоній книжці з двоголовою куркою у графі ким виданий "документ" ставили код неіснуючого відділення міграційної служби. До того ж мешканці ОРДЛО з такими "паспортами" не могли претендувати на жодні соціальні гарантії від Москви, бо не мали відповідної прописки, не могли відкривати рахунки у російських банках, тобто мали чималі обмеження у правах. Були такими собі недоросіянами.

Фактично ними знову скористалися, бо паспортизацію Кремль використовував для тиску на Київ під час перемовин. Також Путін зберігав для себе можливість активізації бойових дій під приводом "захисту російських громадян".

Загалом, так і сталося у лютому 2022 – визнання "республік", початок повномасштабної війни, тотальна мобілізація, руйнування прифронтових українських міст, куди жителі "ДНР" та "ЛНР" їздили за пенсією та продуктами. І, зрозуміло, остаточне перетворення тимчасово непідконтрольних Києву частин регіону на щось позбавлене будь-якого майбутнього аж до моменту деокупації.

Анексія не принесла щастя

То ж коли українські війська перейшли у контрнаступ, а у Кремлі розуміли, що можуть втратити чималу частину захоплених територій, Путін вчинив спробу "застовбити" за собою всі досягнення політичним шляхом. Мовляв, оголошую про анексію, можливо, відбирати землі у Росії хтось побоїться. Цей крок не приніс ніяких результатів на полі бою, однак для жителів Донбасу став подекуди вирішальним.

Зверніть увагу Компенсація за провали: як у Кремлі надумали здерти з росіян 40 мільярдів доларів

Навіть ті, хто у 2014-му марив про відокремлення областей від України, але розчарувався у "республіках", неймовірно зраділи приєднанню до боліт. Сподівалися на те, що російський президент ледве не власноруч почне наводити лад у регіоні, покладе край бандитським кланам Пушиліна та Пасічника, а також принесе мир у їх домівки.

"Чиновники" та колаборанти мріяли про підвищення зарплат до російського рівня, отримання нових можливостей та навіть кар'єру із подальшим переїздом до Москви. Але сталося так, що ватажки терористів принаймні тимчасово всиділи у своїх кріслах, отримавши при цьому до "посад" приставку "тимчасово виконуючих обов'язки", а от "поліцейських", "МДБшників" та багатьох людей в "урядах" почали замінювати на російських посадовців.

Ніякого скасування кордонів не відбулося: аби виїхати з "ДНР" та "ЛНР" у Росію треба проходити через повноцінні пункти пропусків із доглядами та перевірками. Цінники на бензин та комунальні послуги почали серйозно зростати, а от зарплати і пенсії не стали більшими. Особливо з урахуванням інфляції та підняття цін на абсолютно все. Та ще й дотації на утримання регіонів Кремль зменшив настільки, що шансів на самостійне виживання у Донецька та Луганська практично не залишилося.

Самі ж паспорти, що видавалися з 2019 року, Росія по факту остаточно і не визнала, а для отримання вже не підроблених державою-окупантом книжок всіх почали заганяти у Ростов-на-Дону. Всі, хто хоче стати "повноцінним громадянином", мають виїхати у Росію, потрапити на прийом до міграційної служби та подати пакет "документів". Через декілька тижнів – забрати готовий паспорт. Але є величезне питання, чи у цей період можна буде поїхати додому, бо на пунктах пропуску без російського паспорта можуть і не пропустити. Втім, зазвичай таки у так звані "ДНР" та "ЛНР" ФСБшники заїхати дозволяють, а от виїхати у Ростов по "документах" квазіреспублік майже неможливо.

Загалом ця процедура є вкрай дорогою, а дозволити собі її можуть далеко не всі. Адже на всі поїздки доводиться витрачати значно більше, ніж середньостатистичний житель ОРДЛО заробляє за місяць.

Фактично анексія територій ніякого щастя мешканцям Донбасу не принесла, а Росія вкотре зрадила надії тих, хто на неї сподівався.

Ставка на Донбас

Через всі ці фактори зробити так, щоб жителі ОРДЛО насправді пішли на вибори та "по-чесному" проголосували за Путіна, або ж на місцевих "виборах" підтримали потрібну Кремлю кандидатуру, є достатньо важко.

Так, окупантів взагалі не хвилює, яким є насправді голос плебса, проте у Москві люблять грати в імітацію демократії. Тим паче, коли для самого президента є вкрай важливим показати всім, що його тотальна підтримка на окупованих територіях є щирою та незаперечною.

То ж саме через це у бункері замислилися над тим, що варто обмежити можливість голосування в ОРДЛО. Для цього хочуть заборонити брати участь у "виборах" всім, хто не здійснив "паломництво" до Ростова за справжнім паспортом. Тобто власників книжечок, які фактично сама ж Росія й підробляла, на дільниці пускати не дуже й хочуть. При цьому всі "чиновники", яких Росія годує, і які мають можливість подорожувати у Ростов, точно не голосуватимуть проти бункерного фюрера.

При цьому пропагандистам вже дали вказівку готувати сюжети про те, як "всі 5 мільйонів жителів Донбасу" отримали російське громадянство. Тобто так чи інакше Путін збирається приплюсувати до результатів президентських виборів величезну кількість голосів, а це, на хвилиночку, понад 4% населення Росії. І плювати, що реальної підтримки на величезному рівні у бункерного фюрера у цьому регіоні немає. А також на те, що в ОРДЛО живуть насправді 1,5 – 2 мільйони осіб. "Обиратимуть" Путіна навіть вбиті ним же мешканці Маріуполя, загиблі примусово мобілізовані студенти, а також люди, які давно виїхали з окупованих територій. Якщо, звісно, до того моменту Росія не втратить контроль над окупованими територіями.