Немає жодних сумнівів у тому, що розпіарена кремлівськими ЗМІ поїздка Путіна на окуповані території готувалася поспіхом, бо після оголошення диктатора у міжнародний розшук йому треба було продемонструвати своєму народу хоч щось переможне. Мовляв, мене можуть звинувачувати у чому завгодно, але я робитиму все, що забажаю, і за це мені не буде абсолютно нічого. 24 Канал проаналізував для чого диктатору знадобилася ця "поїздка".
Дивіться також Гірше за санкції: що означає ордер на арешт Путіна та як він сковує Росію
Втім, насправді ж відвідати Крим та Донбас російський диктатор побоявся, тому відправив туди актора-двійника. І це цілком зрозуміло, адже, як показує справа Рогозіна, від прильоту не застрахований ніхто, а Путін надто сильно боїться за своє життя.
Вилізти з бункера занадто страшно
Треба зазначити, що поведінка російського президента за останні майже 10 років свідчила про неймовірне прогресування у нього параної та феноменального боягузтва.
Путін завжди вибудовував собі імідж маскулінного альфа-самця, і ще у 2012 міг політати на мотодельтаплані зі стерхами, а в 2014-му – зустрітися з депутатами Держдуми та навіть виступити на концерті в окупованому Криму перед багатотисячним натовпом і без бронекапсули. Натомість з кожним роком диктатор скотився у свою шизофренічну бульбашку та, здавалося, дійшов до піка божевілля після перебування в бункері під час пандемії COVID-19.
Усі ці вкрай рідкісні зустрічі з кимось із свого найближчого оточення за довжелезним столом вже давно стали мемами. Однак вони дають певне розуміння того, наскільки Путін боїться за своє життя.
Путін приймає Шойгу за своїм коронавірусним столом / Фото з російських ЗМІ
І зовсім не дарма всіх, хто зустрічається з бункерним диктатором досі проганяють через двотижневий карантин та здачу аналізів на коронавірус та глисти. Не просто так росіяни й оплачують працю спеціальному охоронцю, що носить за "головним геополітичним стратегом" спеціальний чемоданчик для збору фекалій.
То ж чого дивуватися тому факту, що після початку повномасштабного вторгнення Путін виступав у московських "Лужніках" у спеціальному приміщенні з бронескла.
На "Лужніках" у 2022 році Путін виступав, закритий від всіх бронесклом / Скриншот із відео російських пропагандистів
А чого вартує поява російського президента на полігоні у Рязанській області, де всіх мобіків змусили стріляти з автоматів без магазинів.
Цілком зрозуміло, в цьому контексті, навіщо диктатор повсюди тягає за собою власний зенітно-ракетний комплекс, який має прикривати його від будь-якої небезпеки з повітря: ворожих ракет, безпілотників, інфікованих птахів, уламків літаків, ядерних боєголовок та навіть лазерних променів. Принаймні такий наказ віддали операторам "Панциря", які катаються дорогою бункер – Кремль. Втім, існують такі небезпечні ситуації, в яких Путін не може довірити своє життя ані снайперам, ані власній ППО. Наприклад, виступ перед реальним натовпом, який "дуже любить свого царя" на концерті з нагоди ліквідації 150 тисяч російських солдатів. Оскільки народу потрібно було показати, що дідуган ще здатен не сходити під себе при одній лише думці про появу на публіці, у Кремлі вирішили не встановлювати бронескло, але відправили туди двійника.
То ж чи варто взагалі гадати, чому при такому жалюгідному боягузтві бункерний фюрер за майже 9 років не здійснив жодної поїздки на Донбас, де насправді могло прилетіти. Путін навіть у Росії ніколи не з'явиться у прифронтових областях, не те щоб до фронту наближатись. Він же не Байден, який був абсолютно впевнений, що в день візиту Москві не вистачить сміливості навіть безпілотник у бік Києва запустити. Тому й віри в те, що російський лідер зробив собі ін'єкцію сміливості та наважився прибути на Донбас, немає взагалі ніякої. Тим паче "візит" супроводжувався просто величезною кількістю доказів, що у всіх заходах брав участь двійник.
Театр багатьох акторів
Про те, що Кремль поспіхом реалізував спецоперацію "Путін на Донбасі" говорить і сам результат. У достовірність кадрів, що продемонстрували росіянам їхні ж "ЗМІ", не повірили, судячи з усього, навіть ті, хто сліпо вірить пропаганді. Спочатку геть не підготовленого двійника Путіна привезли в Севастополь для участі у відкритті школи мистецтв. Такий собі захід для візиту президента, чесно кажучи, однак якщо йдеться про термінову необхідність вийти в люди після оголошення в міжнародний розшук за підозрою у скоєнні воєнних злочинів, то й таке підійде.
При цьому, жодних притаманних приїзду російського президента заходів безпеки не було. Як і його зустрічей із місцевими "чиновниками". Навіть Аксьонова з хлібом та сіллю біля кримського моста не поставили, лише "губернатора" Севастополя терміново відірвали від бані та проституток, адже взагалі без "посадовців" імітувати візит першого якось не комільфо.
Двійник Путіна у Севастополі / Фото з російських "ЗМІ"
Однак нормально зіграти президента актору не вдалося. Чи то пинєходи були замаленькі, чи просто ноги перед розстрілом скрутило, але "Путін" сильно накульгував. Та ще й разок прямо перед камерами поправив маску на підборідді після чого у нього з'їхало "обличчя".
Дивіться відео, як двійник Путіна поправляє маску:
Однак ці провали – ніщо в порівнянні з тими, які пропагандисти припустилися у Маріуполі. По-перше, в це знищене росіянами місто привезли вже зовсім іншого двійника, який вже не кульгав.
Путін севастопольський проти Путіна маріупольського / Скриншоти з російських пропагандистських сюжетів
Альфа-самець по-російські / Фото з ворожих ЗМІ
Найбільший ляп "поїздки" Путіна в Маріуполь полягає в тому, що саме пропагандисти показали росіянам у якості звіту. Наскільки ж треба було поспішати забити ефір телеканалів, щоб навіть не перезаписати зустріч двійника із місцевими жителями, які, до речі, виявилися справжніми колаборантами, а не працівниками ФСО, де пенсіонер не просто нагадав фюреру, що він вже старий, а також ледве не прямо звинуватив його у тому, що маріупольці залишилися без нічого.
Та ще й посеред запису було чутно, як невідома жінка на цілий двір кричить, що зустріч диктатора із "щасливими місцевими" – брехня та показуха.
Дивіться розбір бесіди "Путіна" з мешканцями Маріуполя:
Принизив "денеерівців"
Крім того, швидкоплинною появою у Маріуполі "Путін" серйозно обурив всіх так званих "громадян "ДНР". Бо в "республіки" диктатор не приїжджав ніколи, а зустрітися з ідолом та передати йому поклони з благаннями хочуть майже всі, хто ще вірить у "русскій мир". Однак у прифронтовий Донецьк не погнали навіть двійника. Бо ж незручно буде, якщо самого "президента" розмаже GMLRS на очах у місцевих "чиновників". Звісно, Гундяєв потім пояснить плебсу, що Путін воскрес і сталося диво другого пришестя, але ж, наприклад, Кадиров та його "ахматівці" такого не оцінять.
Втім актора не пустили навіть в умовно тиловий Шахтарськ чи Сніжне, не показали його місцевим терористам. Навіть із Пушиліним зустрічі не було, що взагалі є дуже показовим моментом. Ймовірно, в Путіна вважають ватажка квазіреспубліки відіграним матеріалом, не вартим навіть потиснути руку двійнику президента. Або ж у Москві вирішили не ризикувати зайвий раз, бо хто їх знає тих бразильців, вони Римський статут ратифікували, ще відвезуть до Гааги.
Словом, якось дуже образливо для "народу" "ДНР" вийшло. Ніби їм ще раз нагадали, що на них росіянам глибоко наплювати, а от про Маріуполь Кремль піклуватиметься. Принаймні саме так думає більшість жителів "республік", яким щодня розповідають про неймовірне відновлення міста. То ж вони й заздрять маріупольчанам, бо в інфраструктуру шахтарської столиці роками не вкладали ані копійки.
Почав передвиборчу кампанію
Крім того, візитами своїх двійників в окуповані українські міста, Путін, за словами політологів, своєрідно почав свої передвиборчі перегони. Буцімто альтернативи "володарю земель" просто не існує. І наплювати, що цього "героя" навіть після смерті визнають винним у викраденні дітей, вбивстві десятків тисяч цивільних жителів, а також впишуть в усі підручники як невдачливого косплеєра Гітлера.
Зрозуміло, що якщо Росія не розвалиться до того часу, і якщо царька не приб'ють табакеркою або не здадуть у Гаагу, жителі боліт підуть на виборчі дільниці та знову переоберуть свого ідола. Робитимуть так навіть ліберали. Бо, як вони кажуть: "Якщо не Путін, то хто?".
Втім, якщо відсторонитися від того, що росіяни любитимуть Путіна аж доки не пройдуть через справжню денацифікацію, сама "поїздка" в Маріуполь та Севастополь продемонструвала швидше агонію режиму, аніж його силу.