Президент Володимир Зеленський у лютневому інтерв'ю BBC підтвердив, що Україна хотіла б виробляти системи Patriot і ракети до них, але поки не отримала від партнерів необхідних ліцензій. Про це він сказав британському мовнику та наголосив, що питання локалізації виробництва ППО залишається предметом дискусій з партнерами.
Як вважає Анатолій Храпчинський, директор із розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил у резерві, ключова проблема сьогодні – не лише в політиці ліцензування, а й у глобальних виробничих потужностях виробників систем типу PAC-3.
На думку Храпчинського, навіть масштабне збільшення постачань у короткому періоді не вирішить всіх проблем, потрібні інші системи захисту (наприклад, європейські проєкти типу SAMP/T або ізраїльське рішення Arrow чи американське THAAD), а також глибша промислова кооперація. Він звертає увагу, що питання локалізації виробництва – технічно можливе, але політично й технологічно складне: не всі системи та компоненти дозволені до копіювання або передачі, а деякі технології захищені через ризик витоку.
Про те, як Україні та Європі розв'язати проблему російської балістики – читайте в матеріалі 24 Каналу.
Яка проблема з ППО проти балістики в Україні та Європі?
Храпчинський радить почати розмову про ППО з того, що США випускають PAC-3 (це протиракети до Patriot, які можуть збивати російську балістику) в обсязі близько 500 одиниць на рік. У 2025 році США мали вийти на 650 одиниць на рік.
Експерт наголошує, що цього недостатньо для збиття того рівня балістики, який Росія вистрілює по Україні. Мовиться про близько сотні на місяць, випущених під час масованих атак.
Анатолій Храпчинський
Директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві
Зрозуміло, що навіть обсягів виробництва у США недостатньо для того, щоб закрити цю різницю. Відбувається виснаження і складів, саме тому в Європі зараз колосальна нестача таких ракет – адже їх випускають лише в Сполучених Штатах. Європа натомість випускає PAC-2 – в Німеччині є такий завод, але це протиракети для збиття крилатих ракет та літаків. Тому в будь-якому випадку Європі потрібно казати про те, що вони повинні або локалізувати, або якось вплинути на процес виготовлення цих ракет.
Храпчинський наводить приклад Німеччини, яка закупила дві ізраїльські системи Arrow, протиракетного захисту. Європа розуміє, що в неї немає достатньо ресурсів, можливостей, тому вона шукає додаткові інструменти, і в випадку Німеччини це системи Arrow. Є франко-італійська SAMP/T, яка потребує фінансування для того, щоб її покращити. Вона могла б стати європейським Patriot.
До теми Альтернатива Starlink на фронті: що таке "Барраж-1" і чи замінить росіянам старлінки
Водночас США готові постачати протиракети тим, хто більше за них заплатить, наголошує експерт.
Анатолій Храпчинський
Директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві
Розуміючи риторику Сполучених Штатів, я все ж таки б дивився в бік того, що треба робити щось своє, і в цьому випадку франко-італійська SAMP/T могла б стати тою системою, яку можна покращити, об'єднати зусилля, щоб виробники цієї системи проводили в Україні "польові випробування".
До того ж поставила системи радіолокації Ground Master 200 та Ground Fire 300, які входять в комплекс SAMP/T, додає експерт.
Цікаво, що ще за міністра оборони Умєрова Україна пропонувала виробнику системи Patriot – компанії Raytheon – інвестиції та розширення співпраці в оборонній сфері. Тоді сторони обговорили нагальну потребу України в додаткових комплексах і ракетах для захисту міст та критичної інфраструктури. Київ заявив про готовність вкладати кошти в розвиток цього напряму та запропонував поглибити кооперацію, зокрема між українськими та американськими оборонними компаніями, щоб прискорити обслуговування озброєння.
Торік Україна була готова закупити у США до десяти комплексів Patriot і розглядала можливість ліцензійного виробництва, що актуально й нині. Водночас виробництво нових систем потребує років: наприклад, контракт для Німеччини передбачає перші постачання лише з 2027 року. До того ж потенційне виробництво в Україні залишатиметься під ризиком російських ударів.
Чинний міністр оборони України Михайло Федоров же у лютому під час відеоконференції з представниками групи E5 – Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії – закликав європейських партнерів об’єднати зусилля для розвитку засобів протидії балістичним ракетам. У зустрічі також взяли участь Високий представник ЄС Кая Каллас і заступниця Генсека НАТО Радміла Шекерінська.
Федоров наголосив, що європейська оборонна промисловість має терміново наростити виробництво, адже нинішні обсяги залишаються критично низькими. Україна запропонувала започаткувати спільні проєкти з європейськими країнами для розробки та виробництва рішень проти балістики, паралельно реалізуючи власні ініціативи у цій сфері.
Окремо міністр закликав продовжити фінансування програми PURL як ключового механізму отримання ракет PAC-3 для систем Patriot. Федоров зокрема відзначив ініціативу Німеччини щодо додаткових постачань ракет, підкресливши важливість швидкої реалізації домовленостей.
Чи можливе виробництво протиракет в Україні?
Храпчинський називає питання, озвучене Зеленським, фантастикою.
Анатолій Храпчинський
Директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві
Це більше фантастика, тому що Штати не розгортають виробництво навіть у Європі, окрім німецького виробництва PAC-2. А PAC-3 це нова сучасна технологія, яка є унікальною, тому що це кінетичне перехоплення балістичних надскладних цілей. І в цьому є логіка Сполучених Штатів, щоб не було витоку інформації та технології.
До того ж, наголошує експерт, деякі рідкісноземельні елементи, які потрібні для виробництва корпусів ракет у Європі, залежать від Китаю.
Читайте також Європа без України не переозброїться? Фахівець з фінської оборонки про роль України та загрозу нападу Росії
Система Patriot / Фото Wikimedia
Важливо! У серпні 2025 року США збиралися продати Patriot Данії за 8,5 млрд доларів за два комплекси. В останній момент суму знизили до 3,2 млрд. Однак і це не переконало Копенгаген – Данія зрештою віддала перевагу SAMP/T, писав Defence Express торік.
Чому балістику треба перехоплювати поза атмосферою?
З 2019 по 2025 рік Росія в рази збільшила виробництво складних ракет, каже Храпчинський. Мовиться про те, що у 2019 році вироблялося близько 40 "Іскандер-М", то зараз це 120 ракет. Вісім "Кинджалів" у 2019-му та 40 – у 2025-му.
Анатолій Храпчинський
Директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві
Росія розуміє, якщо у нас з'явиться балістика, то вони не зможуть протидіяти їй. Вони намагаються робити системи С-500, С-400, але це їх не врятує. Для балістики треба лічені секунди на перехоплення. Чому Ізраїль, наприклад, побудував систему Arrow? Це прототип системи THAAD. Чому балістику перехоплюють поза атмосферою? Щоб не було наслідків. Тому що у нас на кожне перехоплення балістики є наслідки у вигляді уламків.
Храпчинський додає, що Arrow або THAAD більш ефективні проти "Орешника", адже вони що перехоплюють ракету до того, коли відбулося розділення боєголовки. Такого протиракетного захисту в Україні немає, а в Європі є лише частково, каже експерт.
Ізраїльська Arrow / Фото Wikimedia
Щодо "Цирконів", якими росіяни останнім часом атакують Київщину – на думку Храпчинського, це складна ціль для перехоплення і її використовують для перенавантаження ППО.
Анатолій Храпчинський
Директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві
Вони згрібають складні ракети для того, щоб виснажити ресурси наших систем, наші PAC-3. Росіяни ж розуміють обсяги виробництва Сполучених Штатів та залишки в Європі на складах. Це вигідно Росії, тому що вона зараз знов може актуалізувати війну поруч із Європою.
"Критична помилка в тому, що ми не пропонуємо правильній взаємодії. Варто запропонувати – "давайте об'єднаємося разом, давайте разом захищати Європу, давайте будувати", – вважає Храпчинський. Адже Європі потрібен наш досвід війни, потрібно побудувати правильні взаємовигідні умови спілкування і взаємодії. Це має бути альтернатива НАТО у Європі.
Яка роль Білорусі?
У розмові Храпчинський згадує про те, що у Білорусі вже розгортається "Орешник", націлений на Європу. Серед цілей загалом – Сувальський коридор, який поєднує Польщу із Литвою, Латвією та Естонією.
Недавно Україна збила ретранслятори на білоруських мобільних вежах, які допомагали російським дронам робити нальоти на Україну. Але, як вважає Храпчинський, відновити їх – питання часу.
Анатолій Храпчинський
Директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві
Це тонка грань. США знімають санкції з Білорусі, а Білорусь є одним із поставників компонентів для електроніки, старої радянської електроніки або більш сучасної для військової техніки Росії. Всі висотоміри, всі навігаційні системи обладнані електронікою, яку виробляє завод "Імпульс" у Білорусі. Вони дуже активно допомагають Росії – продовольчим забезпеченням військових, нафтою. Водночас посилюють захист своїх НПЗ, тому що розуміють – може бути загроза. Зокрема з боку Росії.
Чи будуть далі обстріли енергетики?
У попередні роки Росія переходила від обстрілів енергетики України восени та взимку до обстрілів оборонних виробництв влітку. Анатолій Храпчинський вважає, що так буде і цього року.
Київська ТЕЦ-6 / Фото КМДА
Анатолій Храпчинський
Директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві
Зима – відповідно, б'ють по енергетиці. Влітку будуть бити по виробничих потужностях – заводах. Російські консерви відверто працюють. Подивіться, скільки зараз йде відвертих наклепів проти українських компаній, які виробляють зброю. Треба зауважити, що для того, щоб зрозуміти, важливо просто брати в критерії оцінки доктрину Герасимова. До того ж Росія суттєво посилила свої спроможності щодо мідлстрайків, які дозволяють їм вибивати нашу прифронтову зону.
Водночас внаслідок блокування "старлінків" російські можливості суттєво просіли, хоча питання часу, коли вони це можуть виправити, вважає Храпчинський.