За даними джерел 24 каналу в українському війську, неймовірний провал російських окупантів під Вугледаром напряму пов'язаний із бажанням генералів вислужитися перед своїм керівництвом. Начальство міністерства нападу Росії наказало всім штабним офіцерам гнатися за перемогами за будь-яку ціну.

Дивіться також Встиг за 3 дні: в Україні загинув бурят, якого призвали після "закінчення" мобілізації

За відсутності будь-яких успіхів на всіх ділянках фронтів, а також через зростаючу критику з боку клану Пригожина-Кадирова, Шойгу та Герасимову дуже важливо показати Путіну, що вони здатні виконати поставлені Кремлем військово-політичні завдання.

  • Попри неймовірну важкість боїв, бійці ЗСУ змогли зупинити просування окупантів на Бахмуті та зменшили наступальні можливості загонів "вагнерівців", частково мобілізованих та місцевих терористів.
  • Оскільки ж наступ на Бахмут проводився здебільшого силами кухаря Путіна, який перейшов в опозицію до керівництва російського міноборони, Шойгу наказав підлеглим домогтися гучної перемоги на інших ділянках фронту. Мовляв, армійці все ж таки здатні на щось попри шалену критику.
  • Контрольовані міністерством оборони "воєнкори" та пропагандистські ЗМІ з кінця жовтня "згодовували" росіянам безліч фейків про початок вдалої операції із захоплення Вугледару.
  • Паралельно з цим загарбники перекидали на цей напрямок велику кількість техніки та особового складу для "рішучого прориву". Керували операцією командувач східного військового округу Рустам Мурадов та очільник 155 бригади морської піхоти полковник Сухраб Ахмедов.
  • Ці два діячі вирішили, що здатні погратися у сучасну мобільну війну та можуть за кілька днів створити те саме, що зробили бійці ЗСУ на Харківщині. Однак бліцкригу не сталося.

Кілька днів поспіль загарбники закидали у лобовий наступ на позиції Сил оборони України сотні мобілізованих на окупованому Донбасі – аби розвідати вогневі точки наших захисників, а також знесилити їх.

Коли ж "гарматне м'ясо" закінчилося, Ахмедов наказав своїм підлеглим максимально швидко прориватися до Вугледару повз позиції ЗСУ. Мовляв, якщо раптово увірватися у саме місто, його оборона має розсипатися. Реальність виявилася геть інакшою. Загарбники дійсно змогли швидко просунутися вперед та навіть заїхати у сам населений пункт, однак на їх появу там очікували.

Колони техніки елітного угруповання Тихоокеанського флоту позастрягали у багнюці та були накриті артилерією. Ті танки та БМП ворога, яким вдалося дістатися до певних точок, були знищені у вогневих мішках.

На допомогу загарбникам, які несподівано для себе потрапили у халепу, штабні офіцери вирішили відправити ще й купу піхоти, яку також майже всю поклали у землю.

"Неймовірний" наступ росіян призвів до величезних втрат серед зведеного війська. За даними джерел 24 каналу, 155 бригада морської піхоти фактично стала небоєздатною, а загалом під Вугледаром ЗСУ розбили до трьох ворожих БТГ.

Недогулість із боку командування, а також покарання за це від Сил оборони України були такими, що ті морпіхи, які вижили, почали привселюдно скаржитися на Ахмедова та Муратова. Мовляв, через двох воєначальників зазнали колосальних втрат, врятуйте нас від злих ЗСУшників. Це призвело до чергової хвили виття на болотах із звинуваченнями керівництва міноборони в усіх провалах.

Ситуація стала настільки резонансною, що генералам довелося знову включати пропагандистську машину та через російські ЗМІ офіційно повідомляти, що "втрат не було багато". При цьому окупаційне міноборони назвало втрату солдатів під Павлівкою "ефективним наступом".

Вугледар має стратегічне значення

Готовність російських генералів за декілька днів покласти під Вугледаром кілька тисяч осіб лише підкреслює те, що для них є вкрай важливим відбити це місто з-під контролю України. Адже наразі воно є непоганим плацдармом для нашого подальшого наступу у маріупольському напрямку, що дасть змогу взяти під вогневий контроль лінії постачання військ окупантів на Півдні. Наразі логістика загарбників через Крим суттєво порушена, а у випадку створення аналогічних проблем на Сході України "підвисатиме" все угруповання, що перебуває на окупованих частинах Запорізької та Херсонської областей.