Переговори України та Росії не дали результату: Le Monde розкрило побоювання Європи
Дводенні переговори України та Росії в Абу-Дабі, які завершилися 10 листопада, не принесли помітного результату. Москва продовжує виступати проти припинення вогню, тоді як європейські країни побоюються, що адміністрація Дональда Трампа може погодитися на поступки Кремлю.
Про це пише Le Monde.
Чому переговори в Абу-Дабі зайшли в глухий кут?
Переговори між Україною та Росією в Абу-Дабі тривали два дні та завершилися 10 листопада. Після чотирьох годин обговорень сторони не досягли відчутного прогресу. Москва продовжувала опиратися припиненню вогню, якого вимагають Україна та її союзники.
Президент Володимир Зеленський назвав дискусію "конструктивною". Водночас російська делегація, яка виступала проти припинення вогню, не прокоментувала підсумки зустрічі.
Після тривалого дипломатичного глухого кута адміністрація Дональда Трампа позитивно оцінила сам факт проведення переговорів. Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон залишається єдиною країною, яка здатна посадити представників Росії та України за один стіл.
За словами Рубіо, Трамп зробив завершення війни одним зі своїх пріоритетів, хоча визнає складність цього завдання та необхідність шукати нестандартні рішення.
Американську сторону на переговорах в Абу-Дабі представляли спецпосланець Стів Віткофф і Джаред Кушнер – зять президента США. Протягом останніх місяців вони намагалися переконати Україну та Європу, що економічна співпраця з Росією ще до завершення війни може стати шляхом до миру.
Зокрема, обговорювали можливі домовленості в енергетичному секторі. Серед них – закупівля російського дизельного пального, про яку Трамп оголосив 9 жовтня попри санкції щодо російської нафти.
Тепер американські представники також говорять про створення нової архітектури європейської безпеки, яка мала б враховувати інтереси Росії. Така риторика перегукується з прагненням Володимира Путіна послабити НАТО та відновити російську сферу впливу на території колишнього Радянського Союзу, зокрема в Україні.
Зміна підходу адміністрації Трампа викликає запитання серед американських експертів і політиків. Очільник Міжнародної кризової групи Комфорт Еро припустив, що Віткофф і Кушнер можуть поспішати представити себе миротворцями, а не бізнесменами, зважаючи на посилення контролю з боку Конгресу.
Демократ Кріс Кунс, який, імовірно, очолить комітет Сенату з міжнародних відносин, також розкритикував дії американських посадовців. Він заявив, що Ілон Маск, власник супутникової мережі Starlink, міністр оборони Піт Гегсет та інші особи, які могли відіграти роль у позбавленні України можливості захищатися, повинні відповісти за свої дії.
Кунс наголосив, що Конгрес має розібратися в цій ситуації.
Чого боїться Європа?
Європейські країни занепокоєні тим, що адміністрація Трампа може поставити швидке укладення мирної угоди вище за безпекові інтереси України. Представники Німеччини, Франції та Великої Британії прибули до Абу-Дабі, щоб обговорити ситуацію з американськими посередниками.
Європейські дипломати побоювалися, що Вашингтон може запропонувати Москві додаткові поступки заради швидкого завершення війни. Водночас міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що європейцям не варто брати участь у переговорах.
Зрештою представники європейських країн отримали другорядну роль, однак змогли донести до американської сторони свої ключові вимоги.
Один із європейських дипломатів наголосив, що спочатку має відбутися припинення вогню. Після цього необхідно надати Україні гарантії безпеки, які унеможливлять нову російську агресію. І лише потім можна переходити до подальших домовленостей.
Нагадаємо, Київ передав Москві пропозиції щодо перемир'я в енергетиці й Чорному морі та обговорив обмін до 1500 людей, з чим делегація США вирушить до Росії. Другий раунд консультацій розпочнеться 11 листопада о 10:00 за київським часом.