У цьому переконаний керівник Українського інституту національної пам’яті історик Володимир В’ятрович.
"Останні роки дедалі більше російськомовних громадян переходять на українську. Запровадження латинки створить додатковий бар‘єр і зупинить багатьох із них. Більш того, така зміна може спровокувати рух в протилежному напрямку - звична кирилична російська для багатьох (особливо, старших людей) буде простішою у використанні, ніж незнайома латинська українська", – переконаний В’ятрович.
Читайте також: Українці розробили платформу для захисту державної мови
Згодом В'ятрович додав, що в світі є дві успішні історії переходу на латиницю – у Туреччині та частково Казахстані.
"Швидкість (здійснено протягом 2 місяців) та ефективність реформи забезпечив політичний режим тодішньої Туреччини – авторитаризм на чолі з Ататюрком. Тому в Казахстані теж є шанси на успішну відмову від кирилиці. В Україні – ні, адже ми будуємо демократичну систему", – зазначив історик.
Один з варіантів переходу на латиницю
При цьому щодо головного аргументу прихильників такого переходу – "відмова від кирилиці відгородить нас від Росії і наблизить до Європи", у В'ятровича теж є заперечення.
"Варіант плавного переходу, із паралельним використанням кирилиці та латинки, означатиме фактичну тримовність в країні – дві українські та російська. То ж просто отримаємо ще одну лінію розрізнення, яка ніяк не допоможе спільному руху до Європи", – наголосив В'ятрович.
Нагадаємо, нещодавно міністр закордонних справ Павло Клімкін вирішив розпочати дискусію щодо введення латиниці.