Російський диктатор Владімір Путін зараз перебуває не в найкращій позиції. У Кремлі утворилось 2 групи, які тиснуть на нього.

Перша переконує припинити війну, прийнявши пропозицію Трампа про припинення вогню. Водночас друга група схиляє диктатора до продовження війни.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів генерал, колишній голова Генштабу Великої Британії Річард Даннат. Він також проаналізував останні дії США та ситуацію в Москві.

Варто прочитати Ймовірний візит Трампа до Стамбула спричинив дипломатичний ажіотаж, – Reuters

Російський диктатор Владімір Путін оголосив перемир'я з 8 до 11 травня. Чого він намагається досягти так званим перемир'я в Україні на кілька днів?

Він знає, що президент Зеленський та Україна вже деякий час готові до 30-денного перемир'я або навіть просять про постійне припинення вогню, на яке він не хоче погоджуватися. Але він вирішив зі своїх міркувань запропонувати припинення вогню з 8 до 11 травня. Очевидно, на період параду перемоги в Москві та інших європейських країнах, присвяченого закінченню Другої світової війни.

Він вважав вигідним запропонувати це коротке перемир'я. Але, як повідомлялося останні кілька днів, це не було справжнім перемир'ям, і було безліч його порушень. Тому я думаю, що Владіміру Путіну не можна довіряти, він не говорить правду.

У наших попередніх розмовах ви говорили, що російські генерали можуть бути загрозою для Путіна і навіть спроможні скинути його режим. Це все ще можливо, і вони хотіли б підтримати припинення вогню в Україні. Яка ваша думка з цього приводу?

Ви маєте рацію, повертаючи мене до коментарів, які я робив 2 – 3 роки тому, на початку війни. Тоді здавалося, що рішення про напад на Україну належало винятково Владіміру Путіну. Це було дуже погане рішення, оскільки воно призвело до того, що російські війська не змогли захопити Київ і знищити режим Зеленського, а також завдало величезних збитків російським військовим.

Я думав, що старші генерали можуть усвідомити, що це настільки жахливо для Росії, як країни, що вони можуть вирішити зробити переворот. Тепер, через три роки, російські військові готові змиритися з мільйонами жертв, які Росія вже зазнала внаслідок свого незаконного та обурливого нападу на Україну.

Я більше не дотримуюся думки, що старші генерали можуть бути тими, хто повстане проти Путіна. Він має такий контроль за державою, він настільки контролює державні ЗМІ, що йому вдалося придушити будь-яку форму опозиції проти нього.

Здавалося б, Путін – це Росія, Росія – це Путін, так він думає. Ніхто не готовий кинути йому виклик. Тому ця жахлива війна тягнеться з величезними людськими жертвами та величезними збитками для інфраструктури в Україні, не кажучи вже про те, що й у Росії теж.

Інтерв'ю з Річардом Даннатом: дивіться відео

І що ви думаєте про цих генералів? Що вони думають про пропозицію припинення вогню США? Чи вважаєте ви, що російське вище командування підтримує пропозиції США щодо припинення вогню чи просто хоче продовжувати війну, бо має певні успіхи на полі бою?

Запитання про припинення вогню дуже складне. Я думаю, що спочатку ми маємо поглянути на нього з погляду Дональда Трампа. Ми знаємо, що під час президентської передвиборчої кампанії він казав, що може закінчити війну одним дзвінком, за 24 години. Але це не так.

Більшість із нас увесь цей час говорили про те, що припинення вогню та закінчення війни можуть настати лише в тому випадку, якщо Україна та президент Зеленський погодяться на це.

Не можна допустити повторення 30-х років, коли Чехословаччиною пожертвували заради Британії, Франції та на користь Гітлера, ігноруючи її керівництво та народ.

Тому дуже важливо, щоб будь-яка дискусія та рух до припинення вогню відбувалися так, як цього хочуть президент Зеленський та український уряд.

Наразі Владімір Путін вважає, що він все ще виграє цю війну. Він хотів би продовжувати її. Дуже малоймовірно, що він погодиться на припинення вогню на будь-яких інших умовах, окрім тих, які шкодитимуть Україні. Тому я думаю, що саме поняття "припинення вогню", хоч люди хочуть бачити кінець вбивствам і руйнуванню України, має бути справедливим і таким, яке буде влаштовувати Зеленського та український уряд і на яке вони погодяться, хоч і під тиском.

Чи не вважаєте ви, що Путін боїться прийняти пропозицію про припинення вогню, оскільки в такому разі російські прихильники жорсткої лінії можуть чинити більший тиск на Кремль?

Правильне зауваження, бо чим довше триває війна, тим більше вона вартує російській економіці, тим більше гине російських громадян. Якби він зупинив війну передчасно, люди б сказали: "Це було марно! Навіщо все це було?". Саме тоді прихильники жорсткої лінії могли б набратися сміливості та спробувати скинути його.

Звісно, ​​за таких обставин треба поставити запитання, чи стане ситуація тоді гіршою, ніж зараз. Я маю на увазі, що ми повинні повернутися до того, з чого слід починати, сказати, що попри пропаганду, що надходить з Кремля, і незначні успіхи, яких досягли російські війська на Сході України, насправді Росія істотно страждає в цій війні.

Захід має докласти зусиль, щоб накласти жорсткіші санкції на всю російську економіку, і російський народ має відчути тиск. Це поставить Україну у вигідніше становище. Тому Захід має бути єдиним. Він повинен продовжувати підтримувати Україну військовою технікою, а також ввести жорсткіші санкції проти Росії, щоб привести російський народ до тями.

Крім того, у цій війні було багато переломних митей і марш Пригожина на Москву. Чи відчуваєте ви, що якщо війна продовжиться, то з'явиться ще більше серйозних загроз для режиму Путіна з боку прихильників жорсткої лінії, з боку найманців, наприклад, навіть з боку людей, які повертаються додому після участі в цій війні?

Я думаю, що ситуація з Пригожиним була незвичайною та, можливо, унікальною. Оскільки він очолював групу найманців "Вагнер", а це було велике та потужне угруповання. Він знав, що ці люди підуть за ним. Тепер, я думаю, зовсім інша ситуація, щоб сказати, чи мав би російський генерал або інша російська компанія найманців владу та підтримку, щоб створити таку загрозу Кремлю, яку створив Пригожин.

Ми знаємо, що сталося з Пригожиним. Він був убитий, його повстання згасло і загроза зникла. Тож це складний збіг обставин. Повертаючись до того, що я говорив раніше, Путін боїться прихильників жорсткої лінії, які тиснуть, якщо він припинить війну передчасно.

Набагато краще, щоб Захід був єдиним з Україною та продовжував підтримувати її на полі бою, надаючи зброю, обладнання та забезпечуючи навчання, які ЗСУ потрібні. Крім того, посилюючи санкції проти російської економіки, щоб народ Росії зрозумів, що його керівництво зробило помилку і що російське населення хоче мати інший уряд, який буде кращим для нього, для України, для відносин із Заходом, а значить і для безпеки Європи.

Згідно з даними видання Washington Post, у Кремлі є дві групи, які дотримуються різних поглядів щодо війни. Перша група намагається переконати Путіна припинити її, ухваливши пропозицію Трампа про припинення вогню в Україні, оскільки стурбована станом російської економіки. Друга група намагається донести до Путіна необхідність продовжувати війну. Яка з них має більше шансів на перемогу? І чи не вважаєте ви, що Путін опинився у безвихідній ситуації, коли він не має вибору через внутрішній тиск у Кремлі з боку обох груп?

Можливо, ви маєте рацію. Я аж ніяк не симпатизую Путіну, і якщо він перебуває під тиском цих двох груп, то це проблема, яку він сам собі створив. Обираючи з цих двох варіантів, він навряд чи піде шляхом прихильників жорсткої лінії. Це повертає нас до будь-якої мирної пропозиції, яку може зробити президент Трамп.

Я сподіваюся, що будь-яка мирна пропозиція від Трампа, буде такою, з якою президент Зеленський буде готовий погодитися. Але знаєте, якщо буде припинення бойових дій на 30 днів або навіть довше, то це лише припинення вогню. Це не є формулою мирної угоди чи припинення конфлікту.

Варто звернутися до історії та інших частин світу. Я бачу паралелі з війною в Кореї, яка розпочалася у 1950 році та закінчилася припиненням вогню у 1953 році, але без мирного плану. Не було угоди, як управляти Корейським півостровом. Я боюсь, що це може статися в Україні.

Якщо перемир'я Трампа буде прийнято, то, можливо, воно буде продовжено. Але припинення вогню – це одне, однак це не формула довгострокового миру, і я дуже хвилююсь через це.

Важливо Київ хоче ясності щодо присутності Путіна, перш ніж вирішувати про "наступні кроки", – Sky News

Чи очікуєте ви, що перемир'я триватиме понад 30 днів? Що може статися після цього?

Ви ставите дуже гарне запитання, але відповіді на нього ніхто не знає. У минулому вже були випадки, коли домовлялися про короткочасне припинення вогню, яке ставало тривалим перемир'ям, бо обидві сторони бачать перевагу в припиненні вбивств і руйнуванні інфраструктури.

30-денне перемир'я – це розумний термін, який можна взяти за основу. Але виникає питання – як буде контролюватися перемир'я? Чи готовий Путін погодитися на присутність західних військ в Україні, щоб вони зіграли свою роль у заспокоєнні українського населення або моніторингу режиму припинення вогню? Чи може припинення вогню контролюватися виключно за допомогою супутникового спостереження і дронів?

Друге найважливіше питання після угоди про припинення вогню – це те, як його контролюватимуть, як фіксуватимуть порушення режиму та яке буде покарання.

Тож питань багато, а найголовніше – чи вже є на столі достатньо умов, щоб зробити припинення вогню прийнятним як для Росії, так і для України? І як я вже говорив, це має бути прийнятно для президента Зеленського та українського уряду.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Росія вимагає занадто багато на переговорах про припинення вогню. Чи вважаєте ви, що команда Трампа нарешті починає розуміти, що Росія не зацікавлена в чесній угоді?

Я думаю, що так. Ми не можемо довіряти Путіну. Малоймовірно, що справедлива угода буде на столі, бо навіть якщо Зеленський погодиться, що східна частина України, яка зараз окупована Росією, тимчасово має отримати "статус-кво", – це вигідно Путіну і невигідно Україні.

Але ви маєте повернутися до невтішного усвідомлення того, що росіяни, окупувавши 20% території України на Сході, не збираються йти добровільно. Попри допомогу Заходу, українські військові недостатньо сильні, щоб вигнати росіян. Виникає жахливе відчуття, що на полі бою може скластися патова ситуація.

Постає питання: чи можна вважати патову ситуацію на полі бою основою для припинення вогню і закінчення війни? Але припинення вогню – це одне, а мирна угода – інше. Я не бачу підстав для швидкого справедливого миру.

Президент США Дональд Трамп нібито назвав припинення війни в Україні "розчаруванням, яке не дає йому спати ночами". Чи вважаєте ви, що Трамп нарешті готовий до введення санкцій проти Росії, щоб тиснути не тільки на Україну, а й на російську сторону?

Я думаю, що Трамп має ухвалити рішення у своїй голові: чи збирається він і далі підтримувати президента Зеленського та Україну і продовжувати тиск на Путіна? А це означає запровадження нових санкцій і будь-яких інших заходів. Або ж він зверне свою увагу на щось інше і вирішить, що досягти мирної угоди в Україні неможливо.

Тоді він може зосередитись на припиненні незаконної міграції до Сполучених Штатів, протидії загрозі Китаю. Це його рішення: допомагати Україні домогтися більш жорстких умов з Путіним або сказати: "З мене досить".

Якщо США вийдуть з переговорів про припинення вогню, це буде хорошим чи поганим сценарієм для Владіміра Путіна?

Якщо Трамп відмовиться від участі в переговорах у короткостроковій перспективі, це буде вигідно Путіну. Але, я думаю, що ми повинні повірити європейським лідерам на слово. Всі вони абсолютно одностайні з Україною, і якщо американці вирішать робити менше для підтримки Києва, то європейські лідери дотримуватимуться свого слова.

Сподіваюся, ми продовжимо підтримувати Україну так довго, як ви хочете, щоб ця підтримка призвела до справедливого розв'язання ситуації. Адже війна є абсолютно незаконною, обурливою та повністю спричиненою зарозумілістю Росії та Путіна й ухваленням неправильних рішень у лютому 2022 року.

Внаслідок вибуху замінованого автомобіля 25 квітня 2025 року загинув російський генерал Ярослав Москалик, а у 2024-му унаслідок такого ж вибуху загинув генерал Ігор Кірілов. Якими ви бачите наслідки цих убивств? Чи спонукатимуть вони до припинення вогню?

Ви порушили 2 дуже цікавих питання. Я не думаю, що було остаточно доведено, хто стояв за цими вбивствами. Але, мабуть, в головах інших російських генералів промайнули думки: мені загрожує небезпека, чи може хтось намагатися мене вбити, хто саме – українці, дисиденти з російських збройних сил чи інші терористичні угруповання всередині Росії? Отже, це грає на невизначеність серед російського військового керівництва.

Якщо ми розглянемо це окремо, то побачимо позитивний сигнал. Можливо, це почне впливати на частину російських військових, змусить їх замислитися ще раз і дійти висновку, що їм потрібно працювати задля завершення війни. Ще 3 роки тому я думав, що це можливо. Тепер – що це менш ймовірно. Але ви маєте рацію, з огляду на ці 2 вбивства, у російських генералів можуть виникати питання.

Зверніть увагу Росія посилює тиск на фронті: ЗСУ фіксують активізацію ворога на двох напрямках

Чи вважаєте ви, що угода про корисні копалини вирівнює позицію України та США і змусить Дональда Трампа діяти в інтересах нашої держави?

Якщо чесно, мені ніяково від цієї угоди. Я думаю, що це сталося тільки тому, що Дональд Трамп тиснув на Володимира Зеленського. Я вважаю, що це нерозумно. Інші європейські країни надають підтримку Україні, не вимагаючи нічого замість цього. І мені неприємна думка, що Штати хочуть отримати якусь винагороду за підтримку України.

Підтримувати Україну – правильно, і тому ви це робите, не потрібно ніякої винагороди. Якщо Трамп вважає, що присутність американських гірничодобувних компаній на Сході України дає гарантію безпеки – він обманює себе.

Якщо не помиляюся, більшість районів, які багаті на корисні копалини, є на Сході України, більшу частину цієї території контролює Росія. Тому, я думаю, що це невдала угода. Вона складна і навряд чи працюватиме на практиці. З морального погляду це взагалі погано. Ви допомагаєте, тому що це правильно, а не заради подяки або нагороди.

Велика Британія нібито таємно готується до війни з Росією. Урядовим чиновникам запропонували оновити плани 20-річної давності, які повинні привести країну в бойову готовність у випадку повномасштабної війни. Чому уряд Великої Британії не почав готувати такі плани хоча б 3 роки тому?

Тут важливі кілька речей. По-перше, зростає усвідомлення того, що нам потрібно витрачати більше грошей на оборону, щоб бути краще підготовленими до стримування подальшої агресії з боку Росії. У межах цієї готовності, яка є частиною стримування, є сенс оновити військові плани, військову книгу, яку ми завжди тримали в стані готовності в роки холодної війни.

Після холодної війни вважалося, що у Європі не буде конфліктів. Тому ці плани лежали на полиці та неабияк запилилися. Тепер ясно, що існує загроза безпеці. Нам потрібно більше витрачати на оборону, щоб стримувати подальшу агресію. Але водночас є сенс переконатися, що уряд, влада, населення знають, як реагувати, якщо станеться найгірший напад на Сполучене Королівство.

Це попереджувальне планування на випадок непередбачених обставин. Не слід сприймати це як очікування війни з Росією. Це не так. Ми хочемо зробити все можливе, щоб запобігти війні й стримати агресію в нашу країну, країни Балтії, Польщу, Швецію, Фінляндію і, що дуже важливо, – в Україну.

У своїй статті для Telegraph, полковник британської армії у відставці Геміш де Бреттон-Гордон закликав уряд Великої Британії виробляти тактичну ядерну зброю для розбудови тактичного ядерного потенціалу для стримування Росії. Чи підтримуєте ви такий план?

Сполучене Королівство має потенціал стратегічних балістичних ядерних ракет, які базуються на наших підводних човнах. Вони забезпечують безперервне стримування на морі. Але, крім цього, у нас немає власних тактичних ядерних озброєнь. Сполучені Штати мають, але Велика Британія від цього відмовилася.

Якщо хтось вважає, що існує якийсь потенціал для ядерної ескалації, то це є аргумент. Я не впевнений, що з ним погоджуюсь. Є аргументи на користь того, що Сполученому Королівству варто розробляти меншу ядерну зброю, тактичну ядерну зброю, щоб ми могли відповісти у випадку потреби.

Також є аргументи на користь використання тактичної ядерної зброї, щоб заявити про себе. Не думаю, що я остаточно вирішив, чи правильно це. Оскільки у військовому плані ми, як і раніше, тісно контактуємо зі Сполученими Штатами, і в них є такий потенціал, я думаю, що наразі ми покладаємося на це.

Якби в якийсь момент Америка стала ізоляціоністською, вийшла з НАТО, повністю пішла з Європи, тоді ситуація була б іншою. Тоді слід було б розробляти свою міжконтинентальну ядерну зброю. Але ми ще не в такій ситуації.