Керівниця медичної служби "Ульф" Аліна Михайлова пояснила 24 Каналу, що ключова проблема – скорочення опанування медичної підготовки, через що бійці йдуть з підрозділів, де їх не цінують, а відсутність довіри до командира стає однією з причин невдач у війні.
Дивіться також: В мережі писали про окупацію Оріхово-Василівки на Донеччині: що кажуть в ЗСУ
Чому сучасна медицина без евакуації не рятує життя на фронті?
Зараз евакуацію неможливо забезпечити власними силами, командир залучає інші підрозділи, а через погодні умови навіть НРК не завжди може ефективно працювати. Це означає, що важкопоранені залишаються на позиціях і гинуть.
Щоб змінити ситуацію, медичні структури мають створити спеціалізовані підрозділи евакуації з НРК, які забезпечують вивезення між позиціями, а не лише "кейсеваки". Підхід "дати кожному підрозділу по 10 – 20 НРК" не спрацює, бо кожен підрозділ має свою специфіку, різні позиції та логістику, тому потрібні творчі рішення.
На мою думку, не має бути окремих бойових медиків. Кожен піхотинець має мати підготовку щонайменше на рівні CLS, а краще CMC, адже ми не можемо підготувати достатню кількість бойових медиків. Якщо всі у відділенні вмітимуть робити конверсію, ставити вену, виявляти пневмоторакс – це збільшить кількість тих, хто виживе,
– наголосила Михайлова.
На державному рівні треба визнати, що 8-годинні курси ASM не працюють, а одного бойового медика, якого можуть поранити, недостатньо. У батальйоні Да Вінчі всі піхотинці навчаються на повноцінному рівні CLS з елементами Combat Medic – хоча не всі ідеально знатимуть протоколи, вони зможуть застосувати знання в критичний момент.
Що потрібно, щоб медицина на фронті не була марною?
Нещодавно під час атаки FPV бійцю повністю відірвало руку майже по суглоб – накласти турнікет у такому місці надзвичайно складно. Військовий зумів правильно зорієнтуватися, наклав турнікет і зупинив кровотечу, врятувавши життя пораненому.
"Коли вони приїхали, моє перше питання було – хто накладав турнікет? Хлопець відповів, що це його "Ульфи" навчили на полігоні. Мені стало дуже приємно. Багато хто думає, що на полігоні марнують час – це неправда. Результат не завжди видно одразу, але в критичний момент людина зорієнтувалася і врятувала життя", – підкреслила Михайлова.
Підготовка бійця до відправлення на фронт займає 2 місяці, з яких медицині присвячують 24 – 36 годин. Командири часто скорочують навіть ці години, мовляв "навіщо медицина" – на полігоні в Миколаєві Михайловій запропонували вкластися в 3 години замість 8, на що вона відмовилася проводити курс, бо не бачила сенсу.
У батальйоні Да Вінчі час на медицину навмисно збільшують – кожного дня використовують вільні години для медичних занять, показу роликів, відпрацювання маніпуляцій.
На жаль, для більшості командирів поранений боєць – це небоєздатний і його доля нікого не цікавить. Цю парадигму треба міняти, але поки тенденції немає. Через це люди йдуть з підрозділів у ті, де їх цінують, або у СЗЧ – не лише через роки на позиціях, а й через ставлення командира. Довіра до командира критично важлива. Я роками виробляла це в колективі, і впевнена, що всі мої бійці довіряють мені,
– пояснила Михайлова.
Що відомо про втрати ворога на фронті?
У грудні 2025 року втрати російських військ сягнули рекордного рівня. Українські Сили оборони мають намір і надалі завдавати ударів по окупантах, аби темпи їхнього знищення перевищували можливості Росії з поповнення армії.
На Донеччині ЗСУ ліквідували найманця з Філіппін Джона Патріка, який воював на боці російських сил. За даними розвідки, Росія залучає іноземців до армії через обман або тиск, обіцяючи службу в тилу або погрожуючи проблемами з поліцією.
Загальні російські втрати з початку вторгнення включають близько 1 235 060 військових, 11 608 танків та 23 951 бойову броньовану машину.