Безвіз з ЄС
З 11 червня українці таки отримали такий обіцяний, багато разів перенесений, безвізовий режим з Євросоюзом. Президент Петро Порошенко таки дотримався обіцянки. Про що він неодноразово згадував.
З початком дії безвізового режиму українці кинулися робити біометричні паспорти (лише з ним не потрібна віза при перетині кордону з країнами ЄС). Цим вони заблокували роботу міграційних служб. Досі, щоб отримати документ, доводиться займати черги. Терміни видачі часто перевищують норми (20 робочих днів з дня подання документів; 7 – при терміновому оформленні; екстрені випадки – 3 дні).
Читайте також: Як отримати біометричний закордонний паспорт: процедура, ціни, нюанси
За час дії безвізового режиму на кордоні нарахували 355 тисяч громадян України, які скористалися нововведенням. Найчастіше виїжджали з України на пунктах пропуску з Румунією та Польщею (майже 90 тисяч та 65 тисяч людей відповідно). Влітку ажіотаж серед охочих перетнути кордон без візи був значно вищим, ніж зараз. Скажімо, у перші місяці середній показник був 80 тисяч українців за місяць, а в листопаді – понад 30 тисяч. Однак це може бути сезонним явищем.
Скільки українців скористалися безвізом за півроку
Читайте також: Черга за біометричними паспортами: потерпіти до Нового року
До речі, безвізовий режим для українців у цьому році став доступний не лише з ЄС. Наша країна домовилася про безвізовий або спрощений перетин кордону з цілою низкою країн!
Наприклад, парламент Канади підтримав безвіз для українців. Кабмін затвердив угоду про спрощення візового режиму зі Швейцарією. Ведуться переговори про запровадження безвізового режиму з Кувейтом та Катаром. З 31 грудня українці без віз зможуть потрапити до ОАЕ. В Японії почалась робота над запровадженням безвізового режиму з Україною.
З останніх заяв глави МЗС Павла Клімкіна, переговори щодо безвізу або спрощення ведуться з понад 20 країнами. Приблизно за два роки або може навіть менше без візи можна буде потрапити у приблизно 100 країн.
Запустили процес зняття недоторканності з нардепів
Ви пам’ятаєте вимоги протестувальників під Верховною Радою? Про всяк випадок нагадаємо, активісти вимагають ухвалити закони:
1) про антикорупційний суд;
2) про парламентські вибори за відкритими партійними списками;
3) про скасування депутатської недоторканності.
Цілком адекватні вимоги, адже вони збігаються з очікуваннями міжнародних організацій від України. Сприятимуть подальшому демократичному розвитку нашої держави та боротьбі з корупцією.
Читайте також: ТОП-7 найбільших корупційних скандалів незалежної України
Поки що розпочалося виконання третьої вимоги, щодо зняття недоторканності з нардепів. І це неабияка перемога, хоча справа ще не завершена. Згадайте лише, з яким боєм знімали недоторканість з нардепів, яких підозрюють у серйозних правопорушеннях.
Порошенко погодився скасувати депутатську недоторканність з 2020 року. Чому так довго? Як пояснюють у Президента, саме стільки часу необхідно на внесення відповідних змін до Конституції.
Пояснюємо процедуру: нардепи проголосували за зміни і відправили законопроект в Конституційний суд для висновку. Це забере певний період. Коли нардепи отримають висновок – невідомо. Однак у будь-якому разі вони не зможуть прийняти рішення ще на цій сесії. Оскільки нормою Конституції передбачено, що голосування в другому читанні має відбуватися на наступній сесії. Є імовірність, що друге голосування відбудеться приблизно через рік (2018 року). Процедура затягнеться до 2019 року. І лише з 1 січня 2020 року нардепи позбудуться імунітету.
Однак попри затягування, старт зняття недоторканності – неймовірно важливий крок.
До речі, можливо, ми скоро отримаємо також Антикорупційний суд! Порошенко пообіцяв, що внесе відповідний законопроект на розгляд Верховної Ради вже найближчим часом. З 19 грудня починається сесійний тиждень, який буде останнім у 2017-му році. Що ж, чекаємо, пане Президенте.
Постраждалі на Євромайдані – учасники бойових дій
Тепер права постраждалих учасників Євромайдану захищені
І ще одна перемога. 4 роки після завершення Євромайдану частково встановлена справедливість… Ні, Януковича досі не спіймали (більше того, його зняли з розшуку Інтерполу), вбивці Небесної сотні теж не сидять. Однак з осені цього року учасники Революції гідності отримують відповідний статус і пільги як ветерани війни.
Статус учасника бойових дій отримали активісти, які брали участь у протестах протягом 21 листопада 2013 – 30 квітня 2014 і отримали тілесні ушкодження, факт чого зафіксовано зверненням до лікарів. Тепер вони зможуть отримувати пільги, передбачені законом про статус ветеранів війни. Статус не отримають правоохоронці, які постраждали на Майдані під час виконання службових обов'язків. Детально про пільги – читайте у статті.
Закон про освіту
Закон, який викликав чимало шуму у світі, ми вважаємо справжньою перемогою.
По-перше, у ньому ціла низка позитивних змін у ставленні до освіти, які наближують наші стандарти освіти до світового рівня. Дають шанс українським дітям отримати гідну освіту, дають можливість навчатися дітям з особливими потребами.
По-друге, законом покращується жахливе становище вчителів. "Мінімалка" для викладачів складе 3 мінімальні зарплати. Виплати збільшать до 6,5 тисяч гривень. Для вчителів запроваджується добровільна сертифікація. У випадку її успішного проходження – 20% надбавки до зарплати.
По-третє, у навчальних закладах викладатимуть виключно українською мовою. Представникам нацменшин гарантується право на навчання рідною мовою: для цього створять окремі класи.
Читайте також: Нові стандарти освіти в Україні: що змінить реформа
Власне через це, здавалось би, абсолютно логічне рішення розгорівся скандал з країнами-сусідами. Невдоволення висловили у Польщі, Румунії, Болгарії і найбільше – в Угорщині. Однак Венеціанська комісія визнала рішення України законним. Єдине – порадила продовжити термін впровадження змін (зараз повний перехід на державну мову запланований з 2020 року).
Ми ж переконані, що закон є справжньою перемогою. Адже станом на зараз випускники українських шкіл, де предмети викладають не українською мовою, тотально не в стані скласти ЗНО з української мови навіть на рівні мінімального бар’єру (70% таких учнів не можуть впоратися).
Медреформа
Медична реформа приймалася практично з боями. Голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець всіляко саботувала і не давала команді Уляни Супрун впроваджувати зміни. Проти Супрун велися інформаційні війни, з закидами фейкової інформації про реформу, очевидно з залученням чималих грошей.
Читайте також: Якими міфами обросла медреформа
Однак, в підсумку українці таки отримали медичну реформу! І вже з нового року зміни вступлять у дію. Нам не варто очікувати з перших днів суперлікарень, компетентних і сучасних лікарів, якісно нового ставлення. Однак процес запущений, а це означає, що в недалекому майбутньому українці зможуть отримувати гідну медичну допомогу. Гарантований список медичних послуг буде залежати від ресурсів, які є в наявності, тут і зараз.
Право на безкоштовну медицину в Україні практично нереалізоване. Після медреформ українці мають отримувати (тепер по-справжньому безкоштовно):
первинну медичну реформу (огляд в сімейного лікаря) + аналізи;
огляд у профільних спеціалістів за скеруванням сімейного лікаря;
невідкладну медичну допомогу;
частину ліків.
Також, тепер ми зможемо самостійно обирати собі сімейного лікаря і підписувати з ним угоду. Лікарям буде вигідно працювати якісно. До речі, їхній матеріальний стан теж значно покращиться. Також медична реформа обіцяє постійний професійний ріст медиків.
Це далеко не усі перемоги України у 2017. Сподіваємося, у 2018 їх буде ще більше.
Читайте також: Найгучніші справи НАБУ за 2017 рік, або Чому Порошенко пресує бюро