Сьогодні світ змінився: як Україні діяти у новій фазі війни з Росією
- Україна повинна визначити нові правила протистояння з Росією до гіпотетичних перемовин.
- Розглядаються два вектори протистояння: "західний" з обмеженими ресурсами та "індо-пакистанський" з технологічними новаціями.
- Приклади індо-пакистанського конфлікту показують важливість технологій і стратегічної стабільності без акценту на ядерну зброю.
До цього моменту ми як країна та суспільство давали у світ таку суперечність – "весь світ має нам допомогти проти екзистенційного ворога, у якого за 2 – 3 роки повинні закінчитись танки". Суперечність полягає в тому, що якщо ворог екзистенційний, то як у нього можуть швидко закінчитись танки?
Два вектори для протистояння
Тепер ми виходимо на точку 15 травня 2025 року – день гіпотетичних перемовин, щось для нас небачене. А раз ситуація нова, то і діяти доведеться відповідно. Тобто визначити нові правила, за якими відбуватиметься протистояння з Росією. Про це заявив Іван Киричевський, інформує 24 Канал.
Читайте також Росіяни додумалися до байкерської тактики у штурмі: чи змінить вона фронт
Росіяни свій фреймінг провели. Вони визначили, що Україна та Росія далі існуватимуть та конфліктуватимуть за зразком індо-пакистанських конфліктів. Це відбулось значно раніше, аніж Індія та Пакистан перейшли до нової ескалації конфлікту, яку ми бачили днями.
Але в нашому випадку "грати від оборони" – це вигідна позиція. Вона може дати нам свободу вибрати один із двох векторів для протистояння:
1. Західний – продовження чинної лінії, але з двома важливими поправками:
прийняття проблеми обмеженості ресурсів і України, і Заходу;
відмова від хибної концепції, що Росію можна остаточно виснажити малими ресурсами.
Навіть у "золоті часи" Заходу під час Холодної війни нікому не приходила в голову ідея, що зло можна просто виснажити. При тому, що якраз тоді Захід мав значно більші воєнні можливості для протистояння у прямому та проксі-форматах.
2. Індо-пакистанський – лише акцент на технологічних новаціях, які заперечують попередні напрацювання. А також постійний пошук "стратегічної стабільності", де навіть ядерна зброя не стає головним елементом.
Наприклад, в Індії проти Пакистану є не тільки "червона кнопка", але й доволі неочікувана дружба із терористичним "Талібаном" в Афганістані. По якому пакистанці наприкінці 2024 року провели серію "контртерористичних" ударів з використанням F-16.
Той же Пакистан мав близько 2000 одиниць малокаліберної зенітної артилерії, тому удари індійських дронів не справили на нього відчутного психологічного ефекту. Пакистанські льотчики та зенітники, по суті, "обнулили" ефективність російських та французьких літаків та ракет класів "повітря – повітря" та "повітря – поверхня".
Над цим всім взагалі "висить" Китай, який вдалими постачаннями для Пакистану новітніх літаків JF-17 та новітніх ракет PL-15 на дальність 145 кілометрів дав перевагу над західною авіацією.
Тепер "і від тайги до британських морів – китайська авіація сильна за всіх!" – переспів буквально виражає головний технологічний результат недавнього витка індо-пакистанського конфлікту.
Канву з прикладами можна розгортати й далі, але тут головним є зовсім інше – Україні доведеться міняти формат своїх дій та обирати якийсь конкретний вектор. Бо до цього у світ ми давали суперечності – поєднання західного та індо-пакистанського векторів у форматі "впихнути непоєднуване".
Ну, а раз ми вже вийшли на точку з переговорами, то другорядним стає те, що буде до та після цього дня. Базове – світ для нас в плані ведення війни змінився.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.