Вони у собі містять розмови про спроби зберегти схему, відому як "Шлагбаум", попри зміну урядових рішень. Про це пишуть "Схеми".
Дивіться також Хто допоміг Міндічу та Цукерману втекти за кордон: опубліковано третю серію "плівок Міндіча"
Що розкрили нові фрагменти плівок?
Журналісти заявили, що отримали та верифікували нові раніше неопубліковані фрагменти записів, які у матеріалах слідства фігурують як "плівки Міндіча". Йдеться про розмови між фігурантами справи – Ігорем Миронюком, якого в НАБУ називають "смотрящим за "Енергоатомом", та Дмитром Басовим, колишнім виконавчим директором підприємства з фізичного захисту та безпеки.
У цих діалогах, як стверджують "Схеми", обговорюються шляхи впливу на рішення щодо державної компанії після змін у регулюванні.
За даними журналістів, у перехоплених розмовах фігуранти згадують народного депутата Олексія Кучеренка як можливий інструмент впливу на парламентські процеси.
Зокрема, йдеться про ідею винесення питання мораторію на рівень комітетів або тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, щоб вплинути на подальші рішення щодо "Енергоатому".
Ігор Миронюк: Я зараз, бл***, поговорю з Кучеренком (Олексієм, на час розмови головою ТСК з енергетики та першим заступником голови профільного комітету – ред.), нехай виносять цю ситуацію на засідання комісії, на комітет, викликають туди бл*** цього дол***ба – виконавця.
Дмитро Басов: Може, ми через ТСК, і поговорити про питання законодавчої ініціативи, щоб вони винесли всю цю історію стосовно мораторію.
Ігор Миронюк: Я ж до цього і веду, щоби вони далі винесли мораторій.
"Схеми" зазначають, що після рішення уряду у червні 2025 року про скасування мораторію на виплати підрядникам підприємства у фігурантів виникла загроза для подальшого функціонування схеми, яку слідство називає "Шлагбаум".
Одна з перехоплених розмов, за даними "Схем", відбулася 9 липня 2025 року у так званому "бек-офісі" в одному з житлових комплексів на вулиці Саперне Поле у Києві. Там, як стверджують журналісти з посиланням на матеріали провадження, обговорювалися варіанти впливу на ситуацію навколо державного підприємства.
Через два дні після цієї розмови "Енергоатом" повідомив про списання 126 мільйонів гривень у межах виконавчих проваджень. Також стало відомо, що загальна заборгованість підприємства перед підрядниками сягнула приблизно 1,5 – 2 мільярдів гривень.
Яка позиція в Олексія Кучеренка?
Олексій Кучеренко – перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, який, серед іншого, опікується розвитком ядерної генерації в Україні. До жовтня 2025-го він очолював у парламенті ще й тимчасову слідчу комісію (ТСК) – також з енергетики.
У коментарі "Схемам" він заявив, що не мав жодних контактів із фігурантами справи та не отримував від них жодних звернень.
Точно не зверталися… Я не розумів, хто це до останнього моменту. Жодних прохань від них я не отримував. Відповідно, нічого на їхнє прохання не робив і не міг робити,
– заявив він.
Також Кучеренко наголосив, що питання мораторію не перебувало в полі зору тимчасової слідчої комісії, яку він очолював.
Що розкрили фрагменти минулих опублікованих "плівок Міндіча"?
В одних з останніх фрагментів справи "Мідас" фігуранти нібито обговорювали кадрові призначення на ключові посади в державному енергетичному секторі.
За словами народного депутата Ярослава Железняка, учасники розмов могли погоджувати кандидатури керівників державних підприємств, зокрема в структурі "Енергоатому".
На записах обговорювали не лише професійні якості претендентів, а і їхню лояльність та готовність виконувати вказівки. Одного з кандидатів співрозмовники описували як "слухняного, як вівчарка", оцінюючи його керованість.
Водночас вплив фігурантів, за твердженням Железняка, не обмежувався лише енергетичною галуззю. У розмовах також згадуються можливі схеми, пов'язані з Одеським припортовим заводом, торгівлею зерном, об'єктами в зоні Чорнобиля та окремими інфраструктурними й регуляторними структурами.
Окрему увагу привертає так званий "проєкт 23", який, за попередніми даними, може стосуватися оборонної сфери. За словами депутата, кожен напрямок мав власну умовну назву та окрему "чорну бухгалтерію", що може свідчити про системний характер можливих корупційних механізмів.
Водночас частина учасників записів згадується лише під псевдонімами, тому встановлення всіх причетних до справи залишається складним завданням для слідства.