Голова Асоціації виробників України і член Наглядової ради бізнесу Олександр Громико в ефірі 24 каналу розповів, що податок на виведений капітал зачепить будь-якого бізнесмена, який змушений буде його заплатити. Однак мовиться про відтермінування. Податок на прибуток сплачується щоквартально, а податок на виведений капітал можна заплатити через рік – два.
Читайте також Надходження одразу зростуть, – Саакашвілі хоче серйозно знизити податки
Також експерт зазначив, що в бізнес-середовищі схвально оцінюють ідею замінити податок на прибуток податком на виведений капітал. Зокрема, він сподівається, що Верховна Рада швидко внесе і розгляне цей законопроєкт.
"Крім слів захоплення, нічого іншого не чув. Це поки що маленька попередня перемога", – додав він.
За його словами, головна мета податку на виведений капітал – залучення інвестицій. Тому що сьогодні Україні необхідні інвестиції, і насамперед у довготривалі проєкти. Наприклад, виробничі.
Олександр Громико відзначив, що нескладно порахувати, наскільки для виробників вигідно розширювати і створювати нові робочі місця. При цьому зароблені гроші вкладати далі в розширення виробництва і не платити податок на прибуток.
Впровадження податку на виведений капітал обговорювали ще за уряду Петра Порошенка
Член Наглядової ради бізнесу зауважив, що спілкувався щодо цієї ідеї з попереднім урядом, президентом і главою податкового комітету.
Ми показували всі розрахунки про те, як вплинув податок на виведений капітал в таких країнах, як Естонія, Латвія, Грузія. Зараз вже Польща розпочала про це розмову,
– пригадав він.
Експерт пояснив, що законопроєкт, який презентували ще за часів президентства Петра Порошенка, схожий з тим, що пропонують сьогодні. Однак є невеликі коригування, пов'язані з адмініструванням податку на виведений капітал. Адже саме в цьому часто опоненти цієї ідеї бачать проблему.
Олександр Громико відзначив, що противники законопроєкту часто казали, що податок на виведений капітал також розшифровуватиметься як виведені гроші через споріднені структури, трансферне ціноутворення, через ФОПи. І саме через це виникали питання.
"Головний сенс полягає у тому, що замість податку на прибуток пропонується ввести податок на виведений капітал", – наголосив він.
Ризики щодо втрати бюджету
Однак це може призвести до ризику втрати бюджету у перші 2 роки. за його словами, прорахунки експертів достатньо сильно відрізняються. Мінфін свого часу стверджував, що можуть бути втрати до 50 – 60 мільярдів гривень. Інші експерти оцінювали у 30 – 40. Але це стосувалося 2018 – 2019 років.
На думку експерта, сьогодні це питання не було дуже актуальним у зв'язку з пандемією.
Адже підприємства зазнають значних втрат. Тож говорити про втрати бюджету навіть у 30 мільярдів гривень уже не доводиться,
– прокоментував Олександр Громико.
Що передбачає податок на виведений капітал: коментар члена Наглядової ради бізнесу