На війні матюками не лаються, або чому "погані хлопці" виявилися ефективними

Війна – не час для гарних манер

Під час такої війни дуже багато речей трансформуються і змінюються. Змінюється критерій, за яким оцінювалися чесноти людини до війни.

Читайте також Коли у Європі був золотий період міжнародних відносин

Система координат зміщується від гуманізму до необхідності вбивати. Добрі ангели, на жаль, не захистять від злих вбивць окупантів. Зараз важливіше, що саме людина може зробити на війні, на полі бою, аніж якісь інші притаманні вихованню або освіті риси.

Війна – це не дуже вдалий час для гарних манер. Важливою стає функція (не математика, а функція системи). "Людина-функція" може бути не приємною, не вихованою, може викликати негативні емоції, але вона надефективна в тій системі, де зараз потрібна.

Адже воює "функція". Воюють не найпрекрасніші риси типу гуманізму, мистецтва та гарних манер. Вбивають ворога інші якості. Усі ці якості хороші люди витягують з себе і вимушені їх використовувати, якщо не постійно, то дуже-дуже часто. Але вони це роблять задля високої мети – щоб жили просто хороші люди в тилу. Люди вбивають в собі все те, що виховувала сторіччями цивілізація задля того, щоб частина суспільства вижила та зберегла це все в собі.

Дуже мало у нас (для війни такого масштабу) людей, які мають розуміння, знання, досвід та талант до війни. Саме тому у нас зараз купа кадрових військових з певним бекграундом, на "чесноти" яких вимушено закривають очі, бо вони під час війни не особистості, а функції в системі. Кожен, хто воює, кожен, хто на війні і навколо війни – це перед усім "функція" тут і зараз.

Високу мораль потрібно залишити на пізніше

Це можуть бути погані хлопці, але хороші ефективні "функції". Під час війни хороший хлопець – це ні про що. Я, наприклад, знаю, дуже складних в спілкуванні людей, які зараз дуже гарно воюють. І знаю навпаки – дуже приємних людей, які виявилися нікчемними "функціями" під час війни. Злилися, або навіть втекли. Але воювати зараз це важливіше, ніж бути хорошим хлопцем поза системою війни. 

До теми Є лише одна істинна причина, чому росіяни йдуть на війну проти України, і це не ідея

У нас є люди, які дуже слабо досі розуміють, що насправді відбувається на фронті, і що таке насправді війна. Вони вважають що "люди-функції" неодмінно повинні бути в білому ангельському одязі і робити все згідно з етикетом та правилами хороших манер.

Однак на війні інші цінності. На війні не лаються матюками – на війні ними розмовляють. Боротися з цим, або заперечувати і обурюватися – це безглуздо і не розумно. Є й інші пріоритети. Морально психологічна стійкість в бою, стресостійкість, вміння справлятися з бойовим стресом та управляти ним, готовність вбивати – це може дуже не співпадати з галантністю та ввічливістю.

Коли нема на фронті "людини-функції", – грубої, прямолінійної, лайливої – тоді до затишних осель хороших людей в тепле родинне коло заходить "ввічливий кадирівець", або сп'янілий від крові та насильства "ваньок". Він вбиває і ґвалтує хороших цивілізованих людей.

Важливо Від порозуміння між Польщею та Німеччиною залежить доля України

Зараз країна стоїть не завдяки хорошим вихованим людям. На жаль, це в кіно та книжках завжди позитивні герої. Чемні, виховані, з гарними манерами. Зараз країна стоїть і б'ється завдяки "людям-функціям". Хороші люди в тилу живуть завдяки тим "функціям", які зараз рубаються в посадках та застройці.

Окреме вітання хочеться передати захисникам моралі та хороших манер, які це все роблять з міст за тисячу кілометрів від фронту, а особливо з-за кордону. Чим далі від лінії бойового зіткнення, тим більше від "людей-функцій" вимагають рис, які шкодять на війні. Це так не працює. Тут і зараз важливо, як людина воює, і як вона нищить ворога. Важлива функція. Висока мораль та виховання – буде потім. Серед тих, хто виживе і якщо вистоїть держава.

Хороші, культурні люди можуть бути хорошими і правильними в хороших умовах, бо погані хлопці, але хороші "функції" гинуть на фронті. Це дуже просто. Певна кількість людей і досі не зрозуміла, що російська армія здатна пройти до західного кордону. Тому вони впевнені в повній безпеці, всі в білих одежах, повчають тих, хто по маківку в крові. Це дуже і дуже велика помилка.