Чим для польського уряду може завершитися небезпечна гра

22 лютого 2024, 14:08
Читать новость на русском

Джерело:

Петро Олещук

Коли дивлюся на те, що відбувається у Польщі, то мене не полишає відчуття, що я дивлюся на Україну десятилітньої давнини.

Польський уряд грає в небезпечну гру

На перший погляд, нема нічого спільного. Але насправді є дуже багато спільних рис, які ще потім вилізуть полякам боком.

Актуально Блокування кордонів: урок для України із захисту національних інтересів на шляху до ЄС

Те, що відбувається, – це урядова акція, яка покликана примусити Україну до поступок в економічній сфері, користуючись тим, що Польща зараз є важливою з погляду транзиту всього необхідного для нашої держави.

Польський уряд, звісно, міг би сам просто заблокувати кордон. Однак він обрав гібридний формат блокади, коли блокують якісь фермери, але під повним захистом з боку поліції та інших державних структур. Схема безпрограшна, бо можна казати, що політика тут ні до чого, люди мають право на протест і т.д.

Але ця "виграшна" схема така "виграшна" лише на перший погляд. Уже очевидно, що безпосередні організатори та учасники акцій – це пряма російська агентура, яка вже неодноразово засвічувалася раніше. Але замість того, щоб усіх їх інтернувати, польський уряд намагається їх використовувати. Мотивація тут теж зрозуміла – у разі чого можна буде списати все на "маргіналів", та й забути. Так вони вважають.

Але сама гра гранично небезпечна, бо польська влада, фактично, віддає силові повноваження (зупиняти потяги, автобуси, висипати зерно) відвертій російській агентурі. Вона привчає власну поліцію, що це – нормально.

Готовий російський сценарій для Польщі

Раніше я не сумнівався, що Росія спробує піти на пряму локальну агресію проти НАТО. Не заради того, щоб захопити якусь державу, а просто показати недієвість Альянсу, розвалити його і примусити усіх визнати нові "геополітичні реалії", у яких Східна Європа буде змушена домовлятися з російським режимом.

Я думав, що об'єктом атаки може бути Литва. Невелика держава з невеликою армією, яка ще й розташована між сателітом – Білоруссю – та загарбаним сталінською владою Кенігсбергом (зараз Калінінград – 24 Канал). Зараз я бачу, що основним об'єктом атаки буде Польща, сама атака буде гібридною, за прямої участі так званих фермерів.

До теми Україна та Польща наближаються до цивілізаційного провалля

Сценарій може бути наступний: провокація із терактом проти протестувальників, у якій можуть бути жертви, або ж якась стрілянина, замахи і вбивства. Далі "обурення" фермерів, які починають його виражати в акціях протесту. Поки влада дещо паралізована ситуацією, протестувальники переходять до захоплення адміністративних будівель у якихось прикордонних містах. Бажано – ближче до Білорусі та Сувалок. Чого Сувалок? Бо саме там є легендарний "коридор" до Калінінградської області.

Щодо механізму захоплення, то він відпрацьований. Гляньте на Донецьк та Луганськ 2014 року. Поліція може не протидіяти, бо її привчили покривати протестувальників, а політики будуть боятися давати накази розганяти електорат. Це теж було в Україні 2014 року.

Далі треба захопити якусь територію. Після чого через кордон переміщаються підготовлені спецпризначенці, які мають закріпитися на рубежах і вдарити у спину по прикордонниках. На цьому етапі головне зламати кордон зсередини. Після чого уже можуть заходити війська.

Далі уже проголошення "ПНР", прохання про вступ у "Союзну державу" з московитами, і негайне оголошення про "захист від ОДКБ" новозахоплених територій. НАТО – принижене. Ціль – досягнута. Фантастика?

Читайте також Путін здобув віртуальну перемогу на Херсонщині й готовий хвалитися

Тут немає нічого, чого б уже не застосовувала Росія раніше. Інструментарій для цього є – польські фермери, з якими заграє власний уряд, попри підконтрольність руху росіянам. Так звана "ДНР" теж починалася із руху небагатьох маргіналів, які бігали з прапорами, а тут – цілком організована сила.

Польща може купити ще мільйон HIMARS, але проти гібридних загроз вони неефективні. Проти гібридних загроз має працювати контррозвідка, а тут, я уже бачу, все погано. Як було погано в Україні 2014 року.