Чи потрібний Україні інститут президентства: відповідь співавтора Конституції Безсмертного

В ефірі програми "Є питання" на 24 каналі він зауважив, що мовиться про постійну кризу державного менеджменту. Корінь якої сидить у слабкості державних інститутів, які не можуть сформувати фаховий апарат.

Читайте також Як змінювалася Конституція України: вплив президентів

Роман Безсмертний пригадав, що на рівні 2006 – 2007 років мова йшла про запровадження серйозної державної служби, яка була, фактично, непохитною. Після тих подій, з приходом Януковича, Українська держава в її інститутах була зруйнована.

Державну систему треба оновити, насамперед змінивши Конституцію,
– наголосив він.

На думку політика, Україні давно потрібно було:

• посилювати роль представницької демократії;
• посилювати парламентську складову;
• переходити на двопалатний парламент;
• піднімати роль місцевого самоврядування, передавати йому повноваження і ресурси.

Це б дало можливість державі виконувати свої функції, і люди отримувати послуги від місцевих органів влади. За його словами, є 3 важливі проблеми в Україні: війна, епідемія, криза.

Однак чинні керманичі і державні інститути їх вирішують так, що часто місцеві проблеми розв'язує центральна влада. Натомість представницькі органи чомусь займаються зовнішньою політикою.

Роман Безсмертний відзначив, що також в Україні потребують вирішення такі ключові нагальні фактори:

• організація державної влади;
• інституційна слабкість;
• фахова нездалість.

Відтак, ці 3 речі повністю пов'язані між собою.

Він також пояснив, що у державі постійно має працювати конституційна комісія, яка моніторитиме ситуацію. І пропонуватиме приймати рішення не для себе і під себе, а для наступного президента, для наступного скликання парламенту.

Про президентську модель держави

Роман Безсмертний розповів, що під час створення Конституції України, розглядалися всі варіанти. Зокрема, модель парламентської, президентської, змішаної республіки.

"Тоді, перебуваючи в умовах становлення держави, довіра до позиції людини була набагато більшою, ніж відсутність інституцій, які б захищали суверенітет чи територіальну цілісність", – пояснив він.

За його словами, у 1994 – 1996 роках не було питань щодо цього. Тому що відповідь лежала на поверхні. У день прийняття Конституції, коли президент Леонід Кучма зайшов у зал, він сказав: "Україна відбулась".

Підписання Конституційного договору / Фото з відкритих джерел

Один з авторів основного закону держави пригадав, що на момент прийняття Конституції переважна більшість депутатів Верховної Ради були переконані, що становлення дерджави пов'язано з інститутом президента. Вони розглядали пост президента як гарантію того, що Україна відбудеться.

Зверніть увагу День Конституції: маловідомі факти про Основний Закон України

"Дуже добре пам'ятаю свої внутрішні відчуття до моменту прийняття Конституції, коли ти приходив до залу ВР працювати, і в тобі весь час існувала тривога – чи до вечора цей зал збереже Україну як державу", – зауважив Роман Безсмертний.

Політик пояснив, що тоді з 450 нардепів лише 72 представляли те, що тоді називалося національно-демократичний політичний табір.

Решта весь час блудили у пітьмі і були повернуті обличчям до Москви,
– наголосив він.

І зазначив, що для тих політичних сил, які він представляв, надія на президента як на особу, яка могла б вести корабель, який монтувався під час руху, це було ніби гарантія того, що суверенітет буде забезпечений.

За словами одного з авторів Конституції, один з фундаторів Української держави Іван Плющ сказав сакраментальну фразу: "Будь-що змішане є набагато гірше, ніж чисте".

"Це стосується, зокрема, і таких речей, як виборчі системи: мажоритарні-пропорційні, і моделей держави, на кшталт президентсько-парламентської", – розповів Роман Безсмертний.

Як приймали Конституцію України: відео