Коли закінчиться війна з росією

20 вересня 2022, 15:04

Завершення активних бойових дій ще не є перемогою України та її народу в боротьбі за свободу від російського загарбника. Далі читайте в ексклюзивному блозі для сайту 24 каналу.

Повне виведення далеко не другої армії світу з українських територій, на жаль, теж не є надійною гарантією неповторення агресії в майбутньому. То коли і як насправді має завершитися війна з рф, розбираємо за конкретними пунктами.

Цікаве Яку катастрофу путінського режиму окупанти ховають за погрозою "референдумів"

Припинення вогню та виведення російських військ

У випадку, якщо русскій солдат не втече сам, залишивши за собою гору металобрухту у вигляді старої радянської техніки, слід забезпечити виведення російського війська з території України в загально визнаних кордонах 1991 року.

Це означає також припинення будь-яких домовленостей щодо перебування чорноморського флоту росії на Кримському півострові, демілітаризацію Донецької, Луганської областей та територій, окупованих рф у 2022 році.

Притягнення винних осіб до відповідальності

росія має або ж самостійно покарати винних у вчиненні міжнародних злочинів та порушенні прав людини на території України, або ж видати їх для притягнення до відповідальності компетентними органами України, іноземних держав (згідно з механізмом універсальної юрисдикції) та Міжнародним кримінальним судом.

З високою ймовірністю, рф буде неохоче співпрацювати в цьому напрямку, особливо, коли дискусії щодо створення Спеціального трибуналу з агресії будуть перетворені на конкретний механізм, кримінальні справи та судові процеси.

Забезпечення невідворотності покарання для росії має брати до уваги той факт, що "прості росіяни" теж винні у вчиненні масових звірств щодо української нації. Формою відповідальності у такому випадку є реституція викраденого майна, компенсація завданої шкоди та сатисфакція у вигляді публічного вибачення.

Відшкодування шкоди

Без справедливої компенсації почуття безсилля та позбавлення прав можуть утримувати тих, хто пережив міжнародний злочин, у стані постійної жертви. Беручи до уваги той факт, що рф навряд чи виплатить відшкодування ex gratia, слід адаптувати під потреби України та українців чинні міжнародні механізми.

Передусім йдеться про конфіскацію та перепрофілювання заморожених російських активів за кордоном, їхній адекватний розподіл між жертвами та родичами. Окрім того, заморожені активи можуть бути направлені на відбудову України, включно зі зруйнованими об'єктами критичної інфраструктури, яких нараховується щонайменше 22 тисячі.

Про головне Чому в росії мовчать про "пантеони" вбитих окупантів і до чого тут Пугачова

Гарантії безпеки та неповторення

На минулому тижні оприлюднили загальну концепцію майбутнього договору про гарантії безпеки нашої країни. Незалежно від тексту угоди, принципово забезпечити належний склад її учасників: без росії, але зі США, Сполученим Королівством, Францією та Китаєм, які є ядерними державами та гарантами "без зобов'язань" за Будапештським меморандумом.

Також важливо надати договору обов'язкової юридичної сили, передбачити положення про юрисдикцію Міжнародного Суду ООН, а також інші механізми реагування у випадку порушення взятих зобов'язань. Слід також обумовити демілітаризацію та денуклеаризацію росії, щонайменше в зоні біля кордонів України, продовжувати нарощування військової потужності України та наших Збройних Сил, дотримуватися курсу на євроатлантичну інтеграцію.

Забезпечення права на правду

Україні слід стояти на своєму і наполягати на коректній та об'єктивній деномінації злочинів рф. Те, що війська агресорки вчиняли в Бучі, Бородянці, Охтирці, Маріуполі, Ізюмі та інших містах і селах, разом із масовими депортаціями українського населення до росії та примусовим усиновленням українських дітей є нічим інакшим, як геноцидом української нації.

Жертви злочинів росії мають право на правду та встановлення істини. Замовчування, прагнення іноземних політиків зберегти обличчя диктатору та будь-які інші обставини не мають стояти на заваді поширенню реальної інформації про масовість жертв та систематичність звірств.

Ми не можемо допустити повторення історії невизнання Голодомору 1932 – 1933 років геноцидом української нації, яке рф спонсорувала в межах ООН на початку 2000-х. Визнання та засудження геноциду є найбільш ефективним засобом попередження його повторення в майбутньому.

Варто прочитати Воєнна перебудова, або Як зміниться "архітектура" держави через війну

Денацифікація росії

Доки в рф існує монополія на історіографію, цензура, пропаганда, hate speech та масові порушення основоположних прав і свобод людини, доти українці можуть спати спокійно лише з портретом Залужного біля серця.

Відтак, без моніторингу внутрішніх процесів у росії, гарантії безпеки для України не будуть повноцінними. Такий контроль можуть здійснювати як міжнародні інституції, котрі існують, так і спеціальні уповноважені за мандатом, схваленим ООН, Радою Європи чи ОБСЄ. росіяни мають зазубрити напам'ять, що Україна – незалежна суверенна держава, в якій майбутні вектори розвитку обирає винятково український народ.

Що очікує Україну попереду? Блискавична перемога з капітуляцією рф на полі бою або "сторічна війна" на дипломатичному та юридичному фронті про гарантії неповторення та відшкодування? Відомо лише одне: росія має відповісти за вчинені міжнародні злочини і має бути позбавлена спроможності плекати й реалізовувати реваншистські настрої в майбутньому. Готуємося до тривалої боротьби.