За Мілановича віддали голоси 53% опитаних, а чинна президентка Колінда Грабар-Кітарович має 47% підтримки. Про це розповіли у виданні Total Croatia News.
Читайте також: Хорватія розпочала головування у Раді ЄС: чи згадана у програмі Україна
Наразі відомі й офіційні результати – частково. Вже підрахували понад половину бюлетенів, 54% має Міланович, у Кітарович – 46%.
Хорватія – парламентська республіка, тож президент там має здебільшого представницькі повноваження протягом 5 років. Однак перемога лідера опозиції безумовно вплине на парламентські вибори, заплановані на вересень 2020.
Зауважимо, що з 1 січня Хорватія вперше у своїй історії перейняла головування в Європейському Союзі. Вона очолюватиме Раду ЄС протягом 6 місяців, після чого передасть головування Німеччині.
У детальній програмі Хорватії на час свого головування про Україну майже не згадали – лише в контексті Східного партнерства. Чи вплине зміна політичного лідера в Хорватії на зміну політичного вектора в ЄС щодо України – наразі не відомо.
Цікавинка: весною 2019 року Міланович заявляв, що Йосип Тіто (лідер комуністичної Югославії) був кращим керівником, ніж Туджман (перший президент незалежної Хорватії).
Що відомо про Мілановича? Зоран Міланович – колишній прем'єр Хорватії (2011 – 2016), лідер Соціал-демократичної партії Хорватії (СДП), яка входить до Партії європейських соціалістів у Європейському парламенті.
На чолі уряду запроваджував ліберальні реформи, медичну освіту в школах, розширення прав для одностатевих пар тощо. Раніше працював дипломатом, радником у місії Хорватії при ЄС та НАТО в Брюсселі.
Вперше в історії країни став кандидатом у президенти Хорватії, який набрав більше голосів у першому турі виборів, ніж чинний президент.
Хорватія проголосила незалежність 1991 року – тоді ж, коли й Україна. Відтоді пост глави держави обіймали Франьо Туджман, Степан Месич, Іво Йосипович й Колінда Ґрабар-Кітарович.
Хорватія стала членом НАТО у 2009 році, до Європейського Союзу вступила у 2013.