Зоряна ніч на Бахмутщині: прикордонники розповіли, що найстрашніше для піхотинця

16 листопада 2023, 15:38
Читать новость на русском

Проєкт "Український Свідок" продовжує показувати, як воюють наші оборонці. Цього разу журналісти провели ніч в окопах разом із прикордонниками під Бахмутом.

Українські прикордонники, які стоять в обороні на Бахмутському напрямку, тримають позиції і в дощ, і в сніг, без відпусток та вихідних. Зізнаються: їм страшно, але якщо підуть, то страшно буде усім.

Дивіться також Росіяни використали хімзброю проти ЗСУ на двох напрямках фронту, – Deep State

Що розповіли захисники

Прикордонники стоять в обороні на Бахмутському напрямку, на підступах до окупованого росіянами села Озарянівка. Вони залишили вдома батьків та дружин, а в декого з них під час служби народилися діти. Проте готові стояти до перемоги. Як каже один із хлопців, страшно "два-три перші магазини", а далі бійці просто роблять свою роботу.

Знімальна група приїхала до оборонців пізно увечері, коли більшість українців вже готувалася відпочивати. До ворожих позицій усього кілька сотень метрів.

Стрільба кожного дня. Працюють міномети та інша зброя. Це передова,
– пояснюють бійці.

Як воюють наші бійці під Бахмутом: дивіться відео

Окупанти дуже близько

"Росіяни настільки близько, що ми чуємо їх постійно. Нещодавно один окупант убив іншого, вештався селом та кричав, мовляв, навіщо я його вбив? А ще тут нещодавно їздив їхній мотоцикл із коляскою, евакуйовував поранених. Більше не їздить", – описує атмосферу на цій ділянці фронту боєць із позивним "Гато".

Труднощі на фронті

"Гато" каже: найскладніше для піхотинця – почути по рації, що хтось із побратимів поранений або мертвий.

Це, напевно, найважче,
– ділиться він.

А ще важко копати траншеї. Наші хлопці живуть на позиціях за будь-якої погоди, у сніг та зливу.

"Дехто воює без ротації шість місяців, рік. Хочеться відпочити хоча б місяць-два", – розповідає прикордонник із позивним "Звір".

У бійця із позивним "Райз", доки він боронить Україну на Сході, народилась донька. Її назвали Соломія.

"Моя дружина сама. Я тут, бо комусь захотілося землі. Але я мушу це робити", – пояснює чоловік.

Попри це, хлопці налаштовані стояти до перемоги.

Хто, як не ми. Страшно всім. Але якщо ми підемо, то страшно вже буде нашим жінкам, дітям – всім,
– підсумовує боєць "Балу".