Таку думку висловив заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції, народний депутат Віктор Чумак під час круглого столу "Якими будуть наслідки оприлюднення е-декларацій?", організованого Інститутом Горшеніна.
За його словами, перша мета, яку ставили організатори е-декларування – це контроль за можливістю незаконного збагачення. Друге завдання – контроль за конфліктами інтересів.
У законі "Про запобігання корупції"є розділ "Корпоративні права кінцевих беніфіціарів", який має дати відповідь на питання "звідки приходять ці кошти?" І тут треба дивитися на те, чим займаються ці фірми, компанії, кінцевими бенефіціарами яких є декларанти,
– наголосив Чумак.
За його словами, будь-які суттєві зміни в майновому стані варто вносити у форму, яка є обов’язковою для заповнення. Таких декларацій про зміну майновогу стану, додає він, зараз чимало. Так контролюється незаконне збагачення. Тепер усе, що прийшло упродовж року, повинно декларуватися.
Читайте також: Емоції та юридичні наслідки оприлюднення електронного декларування: коротко про важливе
Водночас, зауважив нардеп, нинішні е-декларації – це зріз майна за 2015 рік. Бо за опублікованими електронним деклараціям за 2015 рік притягнути чиновників до відповідальності за незаконне збагачення (стаття 368-2 Кримінального кодексу) буде вкрай складно. Але вже наступні декларації нададуть таку можливість.
Нагадаємо, 31 жовтня завершився перший етап подачі електронних декларацій за 2015 рік для високопосадовців вищого рівня. В цілому в Єдиному держреєстрі декларацій, за словами голови Національного агенства України з питань запобігання корупції, було зареєстровано 114 тисяч 244 документа.