Про корпоратизацію в Укроборонпромі, стан реформи та ситуацію на ДП "Антонов" – він розповів у інтерв'ю в програмі "Є питання" на 24 каналі.
Цікаво Масштабні розкрадання в Укроборонпромі: у справі оголосили нові підозри
Про реформу в Укроборонпромі
Ви зараз хочете розпочати реформу в Укроборонпромі. У чому її суть?
Реформа управління держпідприємствами почалася 5 років тому. Спеціальним законом, на жаль, підприємства оборонно-промислового комплексу були з неї вилучені. Як результат реформи Укрпошта, Нафтогаз, Укрзалізниця та інші підприємства змогли залучити фінансовий ресурс для розвитку за дуже привабливими низькими ставками. Ми ж цей шлях лише починаємо.
Дивіться повне інтерв'ю з Айварасом Абромавичусом на 24 каналі:
Тому все, що робилося до цього в Укроборонпромі щодо корпоративного управління, підконтрольності, прозорості, світових стандартів – все це тільки зараз починається в нас. Ми напрацювали всі ці стандарти, процедури, політики, правила. І чекаємо, аби Верховна Рада ухвалила закон про корпоратизацію підприємств оборонно-промислового комплексу.
Важливо! Реформи в Укроборонпромі неможливі без ухвалення змін до Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" і прийняття нового Закону України "Про корпоратизацію підприємств ОПК".
Можете пояснити простими словами, що таке корпоратизація?
Зараз досі в оборонно-промисловому комплексі більшість підприємств перебувають у юридичній формі, яка не притаманна приватному сектору, світовій практиці. Це казенні, державні та унітарні підприємства. Така форма власності не дозволяє компаніям розвиватися, правильно розпоряджатися своїм майном, залучати фінансові ресурси через розміщення, наприклад, єврооблігацій на світових ринках, а також робити спільні підприємства з світовими гігантами. Тобто все це потрібно міняти, корпоратизувати.
При цьому, корпоратизація в жодному випадку не є синонім до приватизації. Є багато фейків, людей залякують, що зразу після корпоратизації відбудеться приватизація, що відбудеться якийсь розпродаж майна.
Також хочу сказати, що після приходу нової команди Укроборонпрому за 9 місяців ні одного квадратного метра, ні одного підприємства не було продано. У найближчих планах такого немає. Проте є досить велика кількість зайвого майна, яким мають розпоряджатися самі підприємства – з метою розвитку.
Ситуація на ДП "Антонов"
Якщо говорити про корпоратизацію, напевно, дуже хороший приклад – це держпідприємство "Антонов". Його мали корпоратизувати, але цього не відбулося. Ба більше, це підприємство з унікальними можливостями та великими збитками. Воно щороку отримує величезні дотації з державного бюджету. Що з цим робити?
Ви правильно зауважили: попри підбурювання колективу деякими керівниками, держава підтримує ДП "Антонов", надаючи велику кількість субсидій та пільг – у розмірі 600 мільйонів гривень у рік. "Антонов" переживає не найкращі часи: за 5 років там не виготовили жодного літака. Зараз триває виробництво літака для поліції Перу. Його змогла продати вже нова команда Укроборонпрому спільно зі своїми спецекспортерами. Зараз очікуємо другого тендеру для поліції Перу, маємо намір його виграти. Працюємо й по інших напрямках: Азербайджан, Туреччина, Саудівська Аравія, Індія – це лише кілька країн з усіх, які можу згадати.
Айварас Абромавичус / Фото 24 каналу
Найважливіше – щоб наші власні Збройні сили, поліція та ДСНС закупляли літаки. На жаль, на 2020 рік цього передбачено не було. Але разом з новим менеджментом ДП "Антонов" ми докладемо максимум зусиль, аби в 2021 році наші військові та поліція закупили щонайменше 2 транспортних літака АН-178. Щодо корпоратизації "Антонова"– уже в 2012 році Організація економічного співробітництва та розвитку, яка є світовим золотим стандартом корпоративного управління, зробила дослідження. Його замовила українська влада, профінансувало шведське посольство.
Там чорним по білому було написано: якщо "Антонов" хоче бути серед світових лідерів авіабудування, підприємство повинне запровадити світові стандарти корпоративного управління.
Пройшло 8 років, деякі учасники "велопробігу" нас звинувачують, що ми квапимо "Антонов" в переході на ці стандарти. Але я говорю: вже 8 років пройшло, ви нічого не зробили, світ пішов далеко. Приватний підприємець Ілон Маск посилає ракети в космос, приватна компанія в Туреччині виготовляє у великій кількості абсолютно феноменальні ударні дрони. "Антонов" ж натомість стоїть на місці. Ба більше, 11 травня 2017 року було ухвалене розпорядження Кабміну про корпоратизацію ДП "Антонов" та заводу цивільної авіації №410. Знову 3 роки пройшло, а нічого не зроблено.
Чому так відбулося? Чому ми стільки років спостерігаємо та очікуємо, що Антонов ось-ось здійснить прорив, вкладаємо туди державні гроші, а результату немає? Чи можемо ми в принципі із "Антонова" зробити "Боїнг"?
На початку 1990-х в небі було більше АНів, ніж "Боїнгів" та "Аеробусів" разом взятих. Зараз, на жаль, кількість літаків АН зменшилася на 90%. Легендарна слава є, але минулі досягнення не гарантують успіху в майбутньому. Риба гниє з голови. Якщо менеджмент "Антонова" за останні роки показав неспроможність і небажання трансформуватися, то запоруки успіху немає. Тому 2 дні тому ми ухвалили рішення про зміну керівництва.
Є колосальна кількість порушень умов контракту від гендиректора. Пройшла перевірка СБУ, яка показала велику кількість порушень. Ми передали результати цієї перевірки НАБУ та НАЗК і вирішили змінити керівництво. При цьому, тимчасовий в.о. гендиректора – це корінний "антонівець", один із наймолодших, 44 років йому. Це – Олександр Лось, керівник усіх конструкторів.
Новий директор ДП "Антонов" Олександр Лось / Фото ЦТС
Він авіабудівник "до кісток", володіє англійською, має дуже хорошу репутацію за межами України, на підприємстві працює вже 18 років. Вважаю, що під таким керівництвом нам вдасться зрушити з мертвого місця трансформацію цієї компанії.
СБУ провели перевірку. Що вони виявили? Корупцію, кримінал, якісь інші злочини?
Це ДСК-перевірка (для службового користування – 24 канал). Тобто у публічному просторі ви не побачите її результатів. Тривала вона місяць, хоча зробити це можна було й у стисліші терміни. Проте був саботаж, певні погрози з боку менеджменту та образи у бік тих, хто проводив перевірку.
Як я сказав, порушення серйозні, далі будуть розбиратися правоохоронні органи. Вважаю, що є неефективне управління держмайном, зокрема в особистих інтересах, можливо. Є неефективний захист державних інтересів в судах за кордоном. Тож з такими підходами, які були у попереднього керівництва, далеко ми не зайдемо.
Які зміни чекають Укроборонпром
"Антонов" – це лише один з компонентів Укроборонпрому, є ще багато інших. Наскільки я розумію із заяв, мовиться про те, шо Укроборонпром має бути ліквідованим. А на його місці повинні бути утворені 5 – 6 підприємств, які будуть мати максимально замкнений цикл виробництва і з максимально готовою продукцією для представлення. Водночас напередодні я брав інтерв'ю у секретаря РНБО. Він сказав, що у них є якесь інше бачення. Є конфлікт чи його немає? Чи, можливо, мовиться про різну термінологію?
У нас достатньо різне бачення реформи сектору ОПК. Ціла команда детально займається цим 9 місяців. Проводять дуже детальні дослідження, використовуючи найкращі світові практики. Підключили консультантів, детально вивчили кожну компанію, проблеми, перспективи тощо. Й ми, звісно, дійшли до висновку, що сама структура керування, яка є зараз, потребує змін. Ми пропонуємо, щоб у майбутньому це був корпоративний центр під, можливо, іншою назвою, аніж Укроборонпром. Функцій буде набагато менше, ніж зараз в Укроборонпрому.
Тому інколи й випливає фраза, що Укроборонпром буде ліквідований. Зараз близько 260 співробітників, а в майбутньому буде 50 – 60 або до 100. Більший фокус та повноваження буде на business unit, так званих галузевих корпораціях.
Їх буде приблизно 6, а також ще 1 – 2 спецекспортера. Під ними вже будуть галузеві підприємства. При цьому, за останній час зробили так званий 3H аналіз. Розділили всі підприємства на 3 групи – розвитку, реструктуризації та групу, яка повинна бути перед Фондом держмайна, тому що в приватних руках вони будуть успішнішими. Не дивлячись на державну позицію щодо нового центрального органу виконавчої влади, ми повинні рухатися паралельно вперед. Тому ми разом з профільним комітетом Ради та Міністерством економіки розробили закон про корпоратизацію Укроборонпрому.
Вважаю, що потрібно його ухвалити в найближчі терміни. Хочу нагадати, що 20 червня 2018 року була ухвалена єдина дієва стратегія щодо розвитку сектору ОПК до 2028 року. Там дуже чітко прописано, в якому напрямку ми рухаємося. Це насамперед стандарт НАТО. А ще там дуже чітко написано, що Укроборонпром повинен трансформуватися в галузеві корпорації, тобто має бути кластеризація. Те, що ми зараз і робимо.
Це ми не придумали самі. Ми дотримуємося раніше заданих стратегій. Я вважаю, що держава повинна управлятися нормативно-правовими актами. Деякі нас звинувачують, що ми надто швидко рухаємося, розробляємо стратегії. Ще два дні назад разом з компанією Ernst & Young за підтримки французького уряду розробили дуже чітку модель управління майбутнього корпоративного центру галузевих корпорацій і окремих підприємств. Як вони взаємодіють, де чиї повноваження. Адже досі такий документ ніколи не пропрацьовувався. Тому й були казусні ситуації, коли ніхто не знав, хто за що відповідає, хто призначає, як винагороджуються. Я вважаю, що пророблена величезна робота й ми рухаємося вперед.
Говоримо зараз про те, що має бути кілька галузевих корпорацій, які повинні виробити якусь продукцію. Чи здатен Укроборонпром в тому вигляді, в якому він є зараз, або уже реформований, забезпечити потреби українського війська в оборонній техніці та озброєнні?
Я би одразу хотів сказати, що наша оборонна промисловість дуже сильно недофінансовується. Є застаріле правило щодо того, як наша продукція оцінюється в так званих РКМ (розрахунково-калькуляційні матеріали – 24 канал). Як вважається там, націнка на комплектуючі матеріали не може бути понад 1%, на робочу силу – не більше, ніж 20%. І це стримує маржинальність нашої продукції, тобто на внутрішніх ринках заробити неможливо.
Керівник Укроборонпрому Айварас Абромавичус / Фото 24 каналу
Тому окремі компанії концерну Укроборонпрому розвиваються тільки шляхом експорту. Ми, на жаль, повинні шукати "місце під сонцем" за кордоном, щоб заробляти, розвиватися тощо. Боремося за те, щоб не платити дивіденди в державний бюджет в час війни. Тому що 30 років наша компанія недоінвестована, технологічно дуже сильно відстала. Всі виробничі приміщення небезпечні для роботи людей. Потрібно будувати нові заводи, цехи, закуповувати нове обладнання. Для цього не вистачає коштів, тому що не вистачає механізмів, інструментів з боку держави щодо фінансування промислового комплексу.
Зверніть увагу Радянського Союзу не буде: Данілов пояснив, для чого створять нове міністерство ОПК
Але як тільки ми створимо галузеві корпорації, нові правила корпоративного управління, прозорість, фінансовий аудит по міжнародній фінансовій звітності, яка ніколи не робилася…. Тому ми відстаємо від Укрпошти, Укрзалізниці та "Нафтогазу" десь на 3 роки. Вважаю, що наздоженемо втрачене швидше й вже вийдемо на світові ринки, включно із залученням дешевого фінансового ресурсу, який допоможе нам якось розвиватися.
В державі глибокі проблеми із ухваленням рішень. Як ви знаєте, держоборонзамовлення було затверджене, перші гроші прийшли тільки на першому тижні квітня. Тобто перші три місяці держава не фінансувала оборонно-промисловий комплекс. І це під час війни, коронавірусу, карантину. Тобто ситуація дуже складна. Планування йшло раніше хоча б на рік. А зараз гроші отримуємо хоча б в квітні чи в травні, а у листопаді вже просять тебе розповісти, чи ти впорався з виконанням держоборонзамовленням. Отже, планування йде тільки на 9 місяців.
Європейські країни в кооперації планують починати виробництво нового покоління танків в 2038 році. Тобто вони вже там планують, що буде через 15 років, а ми не знаємо, що в нас буде через 9 місяців. Потрібно переходити на довгострокове планування.
Ми над цим вже працюємо з Міністерством оборони. Працюємо особливо щодо бронетанкової техніки: БТР-3, БТР-4, броньована машина "Дозор". Хочемо повністю відобразити в документах потреби Збройних сил на триваліший термін. Підписати контракти, аби завантажити підприємства постійною роботою. Тому що у виробництві ритмічність – це найголовніше. Чому розвалюються підприємства? Чому йдуть люди? Тому що в один рік можуть замовити 100 одиниць, а в інший – 2, а потім 50, а ще пізніше – 1. Тому зварщики, конструктори розходяться. Хтось за кордон їде, хтось йде у успішніші приватні підприємства. Коли замовлення вже приходить, ти їх не збереш. Тому ритмічність у виробництві – на першому місці. Також повинні бути прозорість та довготривале планування.