Північна Корея розробляє ракети, які здатні будуть дістатись США, і новий президент Америки може наказати завдати самостійного удару по Пхеньяну – навіть, незважаючи на загрозу зчепитися з Китаєм.
Невдовзі після своєї перемоги на виборах, Дональд Трамп заявив, що зустріч з китайським президентом Сі Цзиньпіном не є для нього приорітетною. Світлини, на яких він вітає британську прем‘єрку Терезу Мей або потискає руку лідерові японського уряду Сіндзо Абе, здавалися для нього набагато важливішими. З Білого дому повідомляли, що особиста зустріч глав США та КНР можлива хіба що під час саміту "Великої Двадцятки" в червні цього року в німецькому Гамбургу.
Але не так сталося, як гадалося. Раптом Трамп передумав. Два тижні тому Держсекретар США Рекс Тіллерсон привіз до Пекіну особисте та термінове запрошення від американського президента його китайському колезі відвідати Америку – та ще й навіть не Вашингтон, а "дачу" Трампа в Мар-а-Лаго у Флориді. Бо відпустка відпусткою, а з‘явилось, бач, щось таке, про що треба негайно поговорити віч-на-віч. Яка ж причина подібного поспіху? Проста й страшна: можлива відкрита війна поміж Америкою та Північною Кореєю.
Насправді – схоже, що Дональда Трампа просто "підірвало", коли він насправді усвідомив, наскільки загрозлива ситуація склалася на Далекому Сході за останні місяці. Поки він освоювався на своєму посту, планував зведення муру на мексиканському кордоні та занурювався у сирійські справи – минулого лютого північнокорейський режим вперше в історії провів випробування ракети середньої дальності, яка може транспортувати ядерну боєголовку.
За даними КНДР, йдеться про балістичну ракету "Пукгуксон-2" – це, як пояснюють американські експерти, цілком новий тип ракети, який є набагато потужнішим, ніж все, що мали до цього часу північні корейці. Американські фахівці не виключають, що подібний прорив у технологіях спричинив зовсім не геній ракетобудівників з Пхеньяну, а натомість – технічний трансфер з боку чи то Китаю, а чи то Росії. Щоправда, ця ракета, стартувавши у напрямку Японії, впала у море, пролетівши лише 500 кілометрів, але, за даними південнокорейських військових, сягла висоти в 550 кілометрів – більш, ніж будь-яка північнокорейська ракета досі. Окрім того, запуск було проведено за допомогою технічних пристроїв, які можна розмістити на підводному човні – таких можливостей у Пхеньяна досі також не спостерігалося.
Запуск балістичної ракети. Тоді КНДР заявила, що перевіряє реакцію Трампа
Загалом же, протягом одного лише минулого року Північна Корея, незважаючи на міжнародні санкції, провела більш ніж двадцять ракетних випробувань – так багато, як ще жодного року до того. До того ж, було проведено два підземних ядерних випробування – за даними західних експертів, атомові заряди дорівнювали приблизно бомбам, яких було скинуто американцями на Хіросіму в 1945 році. Північнокорейський диктатор Кім Чен Ин навіть стверджує, що він має водневу бомбу – щоправда, іноземні фахівці мають великі сумніви щодо правдивості цього твердження.
У червні 2016 року США та Японія засудили КНДР за випробовування балістичних ракет. На фото ракети "Мусудан" на параді в Пхеньяні
І все ж таки, вони погоджуються між собою, що Північна Корея – повністю ізольована країна – вже зовсім скоро проведе цілу низку нових випробувань ядерної зброї. Кім заявив, що його держава готова до випробувань міжконтинентальної ракети, яка здатна сягнути більш, ніж 9 тисяч кілометрів відстані – раніш у це, можливо, й не повірили б, але тепер це стає цілком можливим, бо раптом, як вже зазначалося, у Пхеньяна звідкілясь з‘явились необхідні технології, залишилося їх лише втілити "в метал". Якщо до цього дійде – це буде означати, зокрема, що Північна Корея виявиться здатною взяти "на приціл", наприклад, Сіетл, Сан-Франциско та Лос-Анджелес.
І що ж робить в цій ситуації Дональд Трамп? Те, що звик робити Дональд Трамп – він заявляє, що готовий розпочати війну з Північною Кореєю. Незважаючи на те, що Пекін останнім часом виявляє неабияке невдоволення своїми північнокорейськими "підопічними", Пхеньян все одно як перебував, так і перебуває "під крилом" у китайців, тож їх реакція на можливість американо-північнокорейської війни є цілком однозначною: "не позвалям!". Але Трампові, здається, до того байдуже.
Або китайський уряд встане поруч з США, або ж ні, – заявив він в інтерв‘ю газеті Financial Times. – Якщо він це зробить – це буде дуже добре для Китаю, якщо ні – це буде погано для всіх.
Які саме наслідки Трамп мав на увазі – він не уточнював, але за кілька днів до того Держсекретар Тіллерсон вже встиг заявити, що, мовляв, "політика стратегічного терпіння закінчилася".
Читайте також: У Трампа планують ввести масштабні санкції проти Північної Кореї
Більш того – навіть торговальні суперечки з КНР Трамп бажає пов‘язати з переговорами щодо Північної Кореї. Під час передвиборчої кампанії він звинувачував китайців, що ті "крадуть" в американців робочі місця та "гвалтують" США нечесними торговельними засобами. Він погрожував китайському імпорту до Америки штрафними митами до 45%. Економісти висловлюють неабиякі сумніви щодо того, що подібні заходи можуть повернути американцям їх робочі місця – щоправда, й сам Трамп останнім часом більш на цьому не наполягав. Натомість, він заявив, що "торгівля має стати стимулом для спільної політики щодо Північної Кореї".
Щоправда, виникає й інше питання – а чи взагалі може Пекін ще якось впливати на диктатора КНДР? Китайське керівництво відреагувало на більшість вербальних трампових атак напрочуд спокійно – лише знову закликало всіх "зберігати витримку". Пхеньян, мовляв, має припинити свої ракетні та ядерні випробування, Вашингтон має відмовитись від спільних військових маневрів з Південною Кореєю... проте, водночас КНР вельми масивно протидіє саме Південній Кореї. Уряд цієї країни дав дозвіл на розташування поблизу Сеула американської системи протиракетної оборони THAAD – з точки зору китайців, це є ніщо інше, як атака проти їх власної національної безпеки. Вже протягом кількох тижнів у китайських містах навіть проводяться через це демонстрації протесту та кампанії бойкоту проти південнокорейських товарів. Дійшло навіть до низки нападів на громадян Південної Кореї.
Після розміщення у Південній Кореї американських систем протиракетної оборони Китай заявив, що буде захищати свої інтереси у сфері безпеки
Трамп же твердо впевнений в тому, що Китай має на Північну Корею неабиякий вплив. Офіційно, обидві країни вважаються "братськими соціалістичними державами" і Пекін досі завжди підкреслював, що він підтримує режим у Пхеньяні, в якому вбачає буфер між своїм кордоном та військами США, розташованими на Корейському півострові. До того ж, Китай взагалі є однією з вкрай небагатьох країни, які ще мають з КНДР бодай якісь стосунки, політичні чи торговельні.
Проте, ці стосунки за останні роки значно погіршилися. Китайське керівництво так само не бажає ядерного озброєння Північної Кореї, Китай так само підтримує міжнародні санкції проти Пхеньяну, а після ракетних випробувань у лютому навіть зупинив закупівлі північнокорейського вугілля – найбільшої експортної статті в цій країні. До речі, з цього самого моменту китайці так само, як і американці, теж стали "ворогами народу" в очах північнокорейської пропаганди.
Тож міжнародні експерти мають нині великі сумніви щодо того, що Китай ще бодай якось може впливати на Кім Чен Ина. З того моменту, як він в 2012 році прийшов до влади, між ним та китайським керівництвом не відбулося жодної прямої двосторонньої зустрічі. Навпаки: ті сили в Пхеньяні, які підтримували контакт з Пекіном, Кім цілковито винищив – поміж "зниклими" та страченими посадовцями опинився навіть його власний дядько.
Для Кім Чен Ина США та Китай – вороги, і цей диктатор із КНДР не боїться відповідальності за знищення усіх противників його "режиму"
Насправді, в Пекіні з цього приводу можна спостерігати лише цілковиту розгубленість. Китайський міністр закордонних справ Ванг Лі не знайшов нічого ліпшого, аніж закликати США до прямих переговорів з КНДР – мовляв, ми вже більш ніц із тим Кимом поробити не можемо, йдіть намагайтеся тепер ви самі. Й, здається, саме такі прямі переговори й є справжньою метою Ким Чен Ина – вони підняли б його до одного рівня із керівництвом США. Питання полягає лише в тому – чи захоче Дональд Трамп опуститися до рівня керівництва КНДР, а чи обере ліпш інший шлях – військовий?
Читайте також: Для вбивства Кім Чен Ина США створять спецзагін з Південною Кореєю, – ЗМІ