Про солідарну та накопичувальну пенсію, прожитковий мінімум, пакунки малюка та допомогу для підприємців в ексклюзивному інтерв'ю 24 каналу розповіла міністерка соціальної політики Марина Лазебна.
Читайте попереднє інтерв'ю Про Росію в Чорному морі, Ахметова та ремонт доріг: ексклюзивне інтерв'ю з Владиславом Криклієм
Про накопичувальну пенсійну систему
Незапровадження накопичувальної пенсійної системи – це злочин проти українців. Людям від 20 до 40 років сучасна пенсійна система не зможе забезпечити пенсії навіть у тисячі гривень. Таку тезу на Міжнародному економічному форумі у 2020 році висловив прем'єр-міністр Денис Шмигаль і тоді Ви з ним погодились. Минув рік, досі вважаєте, що це злочин?
Так, вважаю. У 2003 році Україна в законі прописала, що в державі має бути збалансована та солідарна трирівнева система (обов'язково накопичувальна) і це за 16 років не зробили. Не хочу говорити, що це злочин, бо тоді треба казати, хто в цьому винен, але це – втрачені можливості.
Адже за той період у країні не було військової агресії, був найкращий час економічного зростання. Були різні хороші умови та передумови, коли ми могли все впровадити не шукаючи компенсаторів.
Сьогодні, коли вже всі зрозуміли, що солідарна система, яка є в Україні, не справляється і не спроможна у майбутньому через різні чинники справитись з тим, щоб людям давати гідний розмір пенсій – ми говоримо, що треба доповнювати цей солідарний (рівень – 24 канал) накопичувальним.
Солідарна (система – 24 канал) залежна від демографії, а вона в країні дуже погана. А накопичувальна – залежна від фінансових ризиків, там теж треба працювати, щоб захищати накопичення людей. Тому збалансована система солідарного і накопичувального рівня може дати дуже хороший ефект.
Накопичувальна пенсія залежна від фінансових ризиків / Фото 24 каналу
Крім того, я завжди кажу, солідарна система – це коли ви сплачуєте внески, які держава розподіляє між пенсіонерами, а в накопичувальний (рівень – 24 канал) ми хочемо частину цих внесків передати вам у власність, працюючим людям – на їхні рахунки.
Тобто це інша філософія, у вас з'являється власний рахунок, ви його контролюєте, оперуєте, бачите свої внески і можете прогнозувати та домовлятися з роботодавцем платити більше.
Що таке накопичувальна пенсія?
Це коли українці роблять виплати на свій індивідуальний рахунок у недержавних фондах. При досягненні пенсійного віку, вони ці гроші можуть отримати одразу, частинами або щомісячно довічно.Ви збираєте у накопичувальному фонді, але вас не влаштовує інвестиційна дохідність – ви переходите в інший фонд, тобто це ваша власність. Ви самі будуєте своє майбутнє. Це і є накопичувальна пенсія.
Ми працюємо над цим дуже сумлінно, адже розуміємо, що це велика відповідальність – будувати систему в країні, у якої немає правил на помилку.
Але їй вже апріорі не довіряють.
По-перше, їй не довіряють, тому що є багато скептиків. По-друге, багато людей маніпулює: вони проводять різні піраміди. Наприклад, колишній "Сбербанк" і те, що відбувалось під час Радянського Союзу. Але змінилися світ, система, є фінансові інструменти.
Важливо В уряді презентували законопроєкти щодо пенсійних накопичень: що зміниться
Потрібна політична воля, робота багатьох державних органів. Треба для людей створити систему, якій повірять. Це станеться, коли влада об'єднається і всі розумітимуть, що це – альтернатива того, що люди можуть мати хорошу пенсію.
Як люди можуть довіряти державі, особливо якщо мовиться про накопичення, коли ніхто з власників банків, які пограбували вклади сотні тисяч українців, досі не покарані? Ніхто не сів за ґрати. Як людям нести гроші у приватні пенсійні фонди або навіть державні, якщо ніхто за це не покараний?
В країні був "банкопад". Є приблизно 60 недержавних пенсійних фондів. Навіть ті фонди, які вкладали в тих банках, що потрапили під "банкопад", гроші їхніх людей не були знецінені і вони не зникли, тому що їх перевели в інші банки.
Сьогодні 9% людей вкладають свої гроші в накопичувальні недержавні фонди, тобто це їхнє добровільне право.
Тому навіть під час того процесу, який відбувався з 2016 року, коли був "банкопад" – у людей не було жодних втрат. Вони бачили, що з одного фонду – переходили в інший, зберігали гроші в інших банках. На людей це не вплинуло жодним чином.
Лазебна: "Під час "банкопаду" люди не мали жодних втрат" / Фото 24 каналу
До речі, дуже хороший приклад, банк "Аркада". Він і той недержавний фонд, який створили, працювали поза законом. Це питання до законодавців і до всіх нас, коли ми встановлюємо правила. Їх треба робити єдиними й чіткими.
До теми У Києві завершено розслідування розкрадань у банку "Аркада": мовиться про 72 мільйони
Тому що якщо є закон про недержавне пенсійне забезпечення, мають всі працювати згідно з ним. Цей закон 16 років працює в країні. Є фонди і люди, які з них вже навіть виплати отримують, але це добровільно: ті, які свідоміші і фінансово грамотніші.
Тому єдині правила – законодавчі, регулятор має працювати над цим питанням. Я думаю, що не потрібно лякати людей. Передбачається певна система захисту грошей людей і це можна передбачити, в законопроєктах прописано.
Про недержавні пенсійні накопичення
Ви сказали про недержавні пенсійні накопичення, що там 9% громадян вже збирають собі гроші. Що це за недержавні пенсійні накопичення, де їх можна робити і як це працює?
Є недержавні пенсійні фонди, їх у країні приблизно 60, з них 15 – дуже активні, вони є дуже популярними. Дуже багато відомих людей, народних депутатів мають рахунки в недержавних пенсійних фондах, вони собі вже накопичують на пенсію.
Тому ця система є. Вона не була популяризована, тобто держава не робила нічого для розвитку цих добровільних пенсійних накопичень. Вона не стала взірцем в цій системі, не створювалися корпоративні пенсійні накопичення для різних груп. Наприклад, для поліцейських можна було б створити свою корпоративну накопичувальну систему, і для медиків та військових.
Якби держава виступала з такими програмами, ця система була б більше популяризована і була в русі чи прогресі. Наразі всього цього немає, тому тільки один мільйон користується нею. Але вона є в країні, система працює.
Але наразі ми говоримо про обов'язкову накопичувальну систему. Ми знаємо, що під неї потрапить вже не 1 мільйон, а 10 мільйонів людей працездатного віку. Ми хочемо дати можливість багатьом людям там накопичувати. Наприклад, люди, які доглядають за дітьми – наразі ми платимо за них в солідарну систему: мама сидить з дитиною до 3 років, ми ж за неї платимо внески, так її страхуємо.
Ви сказали, що робота вже розпочалася. Скільки часу це триватиме?
Законопроєкт є у Верховній Раді ще з кінця 2019 року. Звичайно, до того законопроєкту ми мали критичні зауваження як міністерство. Я є прихильницею запровадження другого рівня.
Але для мене найголовніше – побудувати довіру до цього рівня і систему, до якої не буде нарікань, а вона буде зрозуміла, розумна та ефективна.
Ми почали над цим працювати і от вчора (22 квітня – 24 канал) ми вже передали у Верховну Раду доопрацьований законопроєкт так, як бачимо його ми як Міністерство соціальної політики.
Про захист заощаджень українців
Поговорімо про захист людей і їхніх заощаджень на старість. Люди готові відкладати навіть самостійно на старість, не сподіваючись на вашу загальнодержавну пенсійну систему першого рівня. Яка найголовніша проблема з другим рівнем?
Чому нам потрібен другий рівень? Тому що у солідарній системі сьогодні співвідношення тих людей, які платять внески (і ми розподіляємо їх між пенсіонерами) є один до одного. Тобто один працюючий утримує одного пенсіонера.
А буде ще більше…
А буде ще більше, правильно. Згідно з останніми даними демографів, у 2050 році в Україні людей за 65+ років буде майже половина. Ми входимо в п'ятірку старіючих націй Європи. Ми – країна, яка має зважати на те, що потрібно перебудувати свої суспільні відносини.
Бо така демографія не дасть можливості платити людям хороші пенсії солідарної системи.
Солідарну систему наразі ми дотуємо з державного бюджету. До речі, коли ми впроваджуватимемо накопичувальну (систему – 24 канал), нам безумовно потрібно буде компенсувати ті втрати, які переходитимуть.
Частина внеску йтиме на їхні власні рахунки, але Пенсійний фонд недоотримуватиме. Ми шукатимемо компенсаторів, як його наповнювати.
Варто прочитати Чому потрібні зміни у фінансуванні дострокових пенсій: пояснює Мінсоцполітики
Тут постає питання до економічного блоку уряду: через які механізми наповнювати Пенсійний фонд. Пенсіонери не можуть перебувати на відповідному рівні. Ми знаємо всю ситуацію – 60% пенсіонерів отримують до трьох тисяч гривень, 1,8% – до двох тисяч.
Треба ці 1,8% перевести за цю ганебну межу в 2 тисячі гривень і підвищувати їм пенсію. Є багато проблем в солідарній системі.
Ми знаємо всі проблеми солідарної системи. Для нас солідарна система – це не система пенсій, а система соціальної допомоги. Тому що пенсія в нормальному людському розумінні це те, що ти відкладаєш сам на старість, а потім витрачаєш. Солідарна система – система подачок соціальної допомоги. Але ми знаємо, яка з нею біда. Проблема в іншому, ви пропонуєте впроваджувати другий рівень – обов'язкові пенсійні накопичення. Але як людина може нормально накопичити, коли гривня знецінюється?
Заробила і відклала – це якраз другий рівень. Гроші не лежатимуть, вони мають працювати. Це інвестиційний ресурс. Для того, щоб він працював ефективно, потрібна диверсифікація. Як кажуть: "Не треба яйця класти в один кошик".
Це теж передбачено законом, куди вкладають гроші: частина – на банківські рахунки, в цінні папери, є низка фінансових інструментів. Фондовий ринок має розвиватись, я повністю з цим погоджуюсь.
Наразі не будують фінансову систему, яка повністю підготовлена. Але якщо нічого не робити, то нічого й не буде.
Ви знаєте, скільки рефінансів щороку видають українським банкам, які потім потрапляють у фінансову систему, через що гривня знецінюється? Ви знаєте, скільки облігації внутрішньої державної позики продає Сергій Марченко? Через це теж гривня знецінюється. Тому всі накопичення громадян України через 10 років будуть просто сміхом.
Я працюю на посаді міністерки і роблю все для того, щоб розбудувати ту країну, в якій хочу жити я, мої діти і в якій хочеться залишатись іншим громадянам України. І робитиму все для цього.
Я не слідкую скільки в кого криптовалюти. Я знаю, як побудувати справедливу соціальну політику, закласти основи для того, щоб було краще. Для цього мені не треба бути мрійницею.
Читайте також Невтішні прогнози, – Лазебна заявила, що розрив між пенсією і зарплатою буде більшим
Я дивлюсь, як живуть інші країни, слідкую за їхніми звітами. Я знаю, що якщо 66 країн за звітом ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку – 24 канал) впроваджують накопичувальні системи для своїх громадян і вони працюють роками, активи цих фондів вкладають в інвестиційний ресурс, вони підтримують свою економіку. Цей мультиплікатор працює в усіх країнах.
Лазебна розповіла про другий рівень пенсійної системи / Фото 24 каналу
Якщо я не віритиму в цю країну і в те, що в неї є майбутнє, то мені треба йти з цієї посади і сказати: "Тут нічого не буде". Але я хочу спробувати і зробити все для того, щоб у цій країні хотілося жити і залишатися.
Я працюю чесно і готова відповісти за всі свої дії, рішення, законопроєкти. Я дуже глибоко знаю проблеми людей, тому роблю максимально для того, щоб людям було краще.
Все гаразд з цією країною, з державою в нас біда. Вона – безвідповідальна.
Всі, хто зробили злочини, пограбували людей – нехай несуть відповідальність, це правильно.
От свіже пограбування, завалився банк "Аркада", десятки тисяч обдурених вкладників.
Я знаю, чому завалився. Тому що коли цю схему прописували під банк "Аркада" ще у 2005 році, то зробили пільгову схему накопичень і обдурень людей. Хтось же це все провів через парламент, лобіював.
Нехай проводять розслідування і показують винних. Водночас не можна всіх міряти під одну гребінку і казати, що всі однакові і роблять махінації або хочуть їх зробити.
Про прожитковий мінімум
Приблизно 60% пенсіонерів отримують пенсію нижчу ніж 3 тисячі гривень. Питання, на яке в мене немає відповіді, це як мінімальна зарплата може бути 6 тисяч, прожитковий мінімум 2 270 гривень, а мінімальна пенсія – 1 769 гривень? Невже пенсіонерам треба менше грошей, ніж людині, яка працює за 6 тисяч гривень на мінімалку?
Це велика проблема. Тому що в пенсійній системі є показник-коефіцієнт заміщення пенсії з зарплатою, тобто який розмір твоєї пенсії порівняно з твоєю зарплатою. У 2010 – 2011 роках був 54 – 57% – дуже хороший показник. Адже означало, що пенсія – це 50% твоєї зарплати.
Зараз він 27%. У нас є невтішний прогноз, що він падатиме. Це від того, що людей, які сплачують внески, менше.
Крім того, сьогодні мінімальний внесок, який сплачується до пенсійного фонду – 1 300 гривень. А мінімальна пенсія – 1 769 гривень. Внесок на 60% тільки покриває мінімальну пенсію. Мене це теж обурює.
Я – категоричний противник цього. Як вирівняти цю ситуацію? Треба сказати, що цей прожитковий в 1 769 гривень – це тільки розрахунковий: не реальний і не фактичний. Фактичний – це 3,5 тисячі гривень для пенсіонера, але до нього треба йти.
Є законні норми – 1 769 гривень, це не мінімальна пенсія. Коли ми робили постанову про індексацію пенсій, ми зробили, можливо, лінійні рішення, але ми не можемо залишити людей один на один.
В кого є повний стаж, то давали їм 2 100 гривень, робили пенсії більшими. Але це ручний режим, так теж не може працювати. Тому ми внесли в парламент пакет законопроєктів, щоб визначити, що прожитковий мінімум – має розраховуватися інакше і бути основним стандартом для трьох – чотирьох, на які людина живе, зокрема пенсія.
Зверніть увагу Уряд пропонує змінити підхід до формування прожиткового мінімуму: деталі
Прожитковий – перекручена система, до нього прив'язано все: штрафи, пені, збори, зарплати суддів. Ми хочемо це все відв'язати і сказати, що прожитковий розраховується – от він такий чесний.
Там, де люди живуть на цей стандарт, він має бути фактичний. Для пенсіонера – не менше 3 тисячі гривень. Ми внесли такий законопроєкт. 150 різних видів виплат прив'язано до цього прожиткового. До нього прив'язали все, навіть якісь гранти.
Про виплати суддям
Яка зараз середня пенсія звичайного громадянина?
3 700 гривень. Завдяки останнім рішенням березня, коли ми індексували пенсії.
Це пенсія для звичайних, простих громадян. Яка середня пенсія українських суддів?
А в них не пенсія.
Довічне утримання, це те саме.
Це довічне утримання, окремий закон. Вони не прив'язані, на жаль, до тих соціальних гарантій. У них до 60 тисяч гривень, наскільки я знаю.
Середня – 77 тисяч гривень.
Повірте, я не менше вас розумію, що це несправедливо. Однак коли я про це кажу, мені говорять, що їх (суддів – 24 канал) – 3 тисячі. Я кажу, що мені байдуже скільки, головне, що 11 мільйонів і 3 тисячі треба розрівнювати.
Не може бути розриву між максимальною і мінімальною пенсією. Це я зараз не про суддів, а взагалі. Це питання несправедливості і недовіри. Що б ти потім не робив – люди тобі не вірять.
Що вам говорять в уряді на це?
В уряді говорять: "Де брати гроші?". Найголовніше – розуміють, що так більше не може бути. Це метастазні системи, які перекручувались 30 років. Їх треба вирівнювати.
Усі законопроєкти в уряді сприймаються. Законопроєкт (про прожитковий мінімум – 24 канал) вже поданий, я через уряд його провела. Складно було, повірте. Я погоджувала реформу прожиткового мінімуму з усіма міністерствами. В кожному є щось, до чого прив'язаний прожитковий мінімум. Всі погодились, ми внесли в парламент.
Марина Лазебна / Фото Mind.ua
Про те, що індексацію треба робити без виключення для всіх – погодились. Так, це гроші, треба передбачати і ухвалювати закон. Будемо це робити і наполягати на цьому.
В Уряді підтримують, але все впирається в фінансовий ресурс і можливості держави. Коронавірус є. Ми мріємо, щоб у нас економіка розвивалася кращими темпами. Треба боротися з тіньовою економікою, говорити про сплату податків усіма категоріями.
За перший квартал 2020 року пенсія військовослужбовця зросла на 67 гривень. Водночас пенсія судді за цей час зросла на 9 425 гривень. Хіба це справедливо?
Дивіться, питання військових – складне. В країні, яка воює, воно потребує теж розв'язання. Однак в тому законі, який є, мовиться про те, що має підвищуватись грошове забезпечення чинного військового, відповідно перераховуються пенсії військовим пенсіонерам.
Повірте, на ці перерахунки йде приблизно 40 мільярдів гривень. Звісно, зараз немає таких можливостей. Однак я за те, щоб пенсія чинного військового та військового-пенсіонера була на гідному рівні, адже це ті люди, які нас захищають, це наша опора.
Про виплати чорнобильцям
Ми всі – за, але грошей немає.
Ні, я знову скажу, ми всі за те, що вирівнювати цю ситуацію поступово. В понеділок, 26 квітня, будуть роковини Чорнобильської трагедії. Знову ж таки, я дуже добре знаю проблему тих людей.
У 1994 році їм пообіцяли величезні розміри пенсій. Я покликала представників всеукраїнських організацій, показала їм, які є плани. Розписала поетапну карту, показала законопроєкти, які ми розробили. Ми не можемо зробити все одразу.
Лазебна: "Треба боротись з тіньовою економікою" / Фото 24 каналу
Я не даватиму обіцянок, які точно не зможу виконати. Однак крок за кроком ми можемо виправляти. Треба домовлятися та говорити з людьми. Так, в нас була непроста розмова. Висловлювали мені маніфести, але в кінці я сказала про надбавки, підвищення і закликала домовитись і рухатись далі.
В Житомирській обласній раді є такий депутат – генерал-полковник Віктор Розвадовський. Це Віктор Янукович дав йому таке звання. Він – чорнобилець, отримує майже 90 тисяч гривень виплат на місяць. Він домігся такої пенсії, а водночас тисячі українських ліквідаторів ледь зводять кінці з кінцями.
Не ледь зводять, але так.
Розвадовський – теж не бідна людина. У 2019 році він собі купив найдорожчий позашляховик Bentley за 7 мільйонів гривень. Так само я не бачив жодного бідного судді, який отримує такі величезні пенсії. Розвадовський купує шикарні позашляховики, живе у будинку на 800 квадратних метрів, а ще у нього є 4 квартири в Києві. Хіба це справедливо?
З вами важко сперечатися. Окремі люди мають доступ до судової гілки влади, вони можуть собі дійсно відсуджувати, вони добре знають закони і можуть це робити.
Є така проблема, коли у судовому рішенні мовиться про великі виплати, а пенсійні фонди кажуть про те, що не мають грошей. Проти них у такому разі відкривають кримінальні справи.
Ми повернулися до судової системи, яку треба реформувати?
Так.
Про доставку пенсій
Хотілося б запитати у вас ще про доставку пенсій, яка змінюється з 1 вересня. Пенсіонерам, які мають менше ніж 80 років і не мають інвалідності, тепер переходять на розрахунки у банках. Наскільки це зручна система для них і що не так з "Укрпоштою"?
Цікаве запитання. Знаєте, можна було б нічого не робити, якби в нас не було постійних дебатів або дискусій щодо того, що "Укрпошта" постійно диктує умови.
Наприклад, вперше у 2021 році Пенсійний фонд не уклав договір з "Укрпоштою" на цілий рік про доставлення пенсій. Вони кажуть, що упродовж першого кварталу носитимуть за тими тарифами, які були, але з 1 квітня вже ні.
За якими тарифами?
Тарифи були, наприклад, по місту менші, а по селу трохи більші. Однак тариф розраховується від суми пенсії – чим більше ми підвищуємо людям пенсії, тим більший нараховується від цієї суми тариф як за послугу "Укрпошті".
"Ковідний" рік, пенсії низькі, індексацію потрібно було робити з 1 березня для всіх, є програма для 75-річних, яка була передбачена в постанові з 1 липня, а через обмеженість ресурсу я змушена переносити її на 1 жовтня – і тут мені ще кажуть десь додатково знайти 500 – 600 мільйонів, щоб заплатити "Укрпошті".
Тоді в мене запитання: 11 мільйонів пенсіонерів, 7,6 мільйонів отримують пенсію через банк, за що ми нічого не платимо, людина має розрахунок своєї пенсії, квитанцію, може відстояти своє право, тобто людина знає все про свою пенсію.
Ми почали дивитися й за 3,5 мільйона пенсіонерів. У Києві, де є й банки, й пошта, 25% людей, за доставку пенсій яких ми платимо, приходять на пошту й отримують все саме там, стоять, скупчуються.
Ми дивились аналітику й бачимо, що дійсно люди можуть перейти на банки. Я – за людей. Я не хочу, щоб середня вартість доставки зростала. За 5 років вона зросла у 2,5 раза.
Я хочу, щоб пенсії росли більшими темпами, а середня вартість доставки була вже до цього прив'язана. Тому ми сьогодні просимо людей, які можуть й в кого є такі можливості, переходити на банківські установи. Сьогодні це легко зробити.
Читайте також Пенсії без доставки: міністерка сказала, як бути людям у селах, де немає банків
Можна прийти в банк і він потім це все передасть у Пенсійний фонд. Можна також у Пенсійний фонд зайти і він вже передасть в банк і тоді людина забере свою картку. За 10 днів 80 тисяч людей вже перейшли на банки з пошти.
З тими, хто не захоче – ми розв'язуватимемо це питання. Бо є 1,7 мільйона людей, яких ми порахували. Це люди, старші 80 років, інваліди першої групи, категорія самотніх людей. Ми зразу в постанові зафіксували, що для них буде доставка тільки додому.
Але, коли ми детальніше заглибилися, то 600 тисяч з цих осіб вже перейшли на банки, тобто залишився мільйон. Однак я розумію проблему сільської місцевості і ми з директором "Укрпошти" домовилися, що порахуємо калькуляцію доставки в селах.
Нехай він порахує, яка собівартість доставки. Коли ми розв'яжемо це питання, то я думаю, що щодо тієї сільської місцевості, де немає банкоматів, ми будемо домовлятись з "Укрпоштою".
А ви знаєте, в чому проблема з банківськими картками в Україні? Річ у тім, що в нас найвища в Європі комісія за так званий еквайринг. Пенсіонер отримує ці гроші, розраховується карткою і 2% з кожної транзакції в Україні банки знімають комісію. Вона закладається продавцями, виробниками у вартість товарів. Ця комісія становить в 10 разів більше, ніж в середньому по Європі. То чому ви як урядовці не домагаєтесь того, щоб зменшити цю комісію, захищаючи банківське лобі?
Я не захищаю банківське лобі. Банківськими питаннями нехай займаються ті міністри, до сфери яких це відноситься. Я знаю одне – сьогодні людина, яка отримує пенсію, може прийти і зняти повністю свою пенсію, або не зняти і накопичити за 2 – 3 місяці, якщо є допомога родичів. Я знаю, що за це нічого не платить ні пенсіонер, ні пенсійний фонд банкам. Те, що там є питання еквайрінгу – нехай це вирішують інші урядовці.
Якщо стажу не вистачає – його можна докупити. Рік коштує трохи більше 31,5 тисячі гривень. Тобто в нас мінімальна пенсія 1 769 гривень, рік пенсійного стажу – 31 тисяча гривень.
У 2017 році провели пенсійну реформу, згідно з якою, з 2018 року для всіх українців поступово підвищуються вимоги до страхового стажу. Наприклад, у 2021 році – щоб піти у 60 років – має бути стаж 28 років. Якщо його немає – то ви йдете у 63 роки тощо.
Я б хотіла поставити запитання авторам цієї реформи. На момент введення норми були такі розрахунки: в 2028 році, щоб піти на пенсію в 60 років, треба мати 35 років стажу. Їх мали б всього 45% населення.
Маючи таку тенденцію – вводять докупівлю стажу. Це звичайний добровільний договір, який можна укласти у пенсійному фонді. Він наразі розраховується як мінімальний внесок – 22% від мінімальної зарплати і його можна сплатити за місяць – два, чи скільки не вистачає.
Цікаво Як зросли пенсії українців у 2021 році: цікаві дані
Я – за офіційну зарплату, за внески, за те, щоб люди платили і здобували собі стаж. Але я й за те, щоб ми не ображали і не робили пригнічення тих людей, які мають 15 років стажу чи 14 років і 9 місяців.
Ми розробили відповідний законопроєкт і я вже домовилась з Міжнародною організаціїєю праці. Він в ракурсі міжнародних ратифікованих конвенцій. Я хочу, щоб у людей, які не мають чи мають 15 років стажу, ми їм давали можливості, державну допомогу і не викидали з системи.
Про виплати для ФОПів
Спочатку заговорили, що заявки прийматимуть з 12 квітня, потім – з 19, а ще пізніше – з 20. Спочатку говорили, що 3 мільярди гривень, потім виділили 1 мільярд 400 гривень. На 175 тисяч людей розраховано – 116 тисяч вже подали в перший день. Як ділитимемо ці гроші і де братимемо тих, яких не вистачає?
На сьогодні подали заявку приблизно 260 тисяч людей, грошей – 1,4 мільйони. З понеділка (26 квітня – 24 канал)ми почнемо частинами фінансувати допомогу. Всі люди, які подалися і відповідають критеріям, умовам – отримають свої 8 тисяч гривень.
На наступному тижні внесуть зміни до бюджету і цю програму поповнять грошима. Але вже незабаром ми почнемо виплачувати тим першим, хто подався. Це і наймані працівники, і особи-підприємці, бізнес яких підпав під карантинні обмеження.
Минулого (2020 – 24 канал) року під час попереднього карантину критерії виписали так, що не всі підприємці змогли отримати грошову допомогу через те, що в них не відповідали кведи, їх не можна було поєднувати. Чому так зробили?
Насправді, був не дуже великий відсоток відмов. У 2021 році цю ситуацію уточнили. Тепер зараховується лише перший квед, який:
- заявлений як у суб'єкта господарювання або найманого працівника, який працює у такого суб'єкта;
- стоїть за місяць до настання права на 8 тисяч.
З 26 квітня ФОПам почнуть виплачувати гроші / Фото Finbalance
Друга умова – це сплата єдиного соціального внеску. Є градація на цілий рік, як і хто туди потрапляє. У 2021 році, якщо подивитися тенденцію по заявках, то люди подаються і спокійно проходять. Людина заповнює 3 поля:
- прізвище, ім'я, реєстрацію;
- квед підприємця, щоб перевірити, що він підпадає під обмеження;
- IBAN. Там багато цифр, тому звичайно люди можуть помилятись.
Я не думаю, що будуть проблеми. Найголовніше – поповнити програму ресурсами і забезпечити всіх обіцяними 8 тисяч.
Як ви думаєте, ці 8 тисяч покриють збитки підприємцям?
У кожного підприємця свої збитки. Я впевнена, що 8 тисяч – це теж непогана допомога від держави, яку роблять вже вдруге за останні пів року. Думаю, люди оцінять це.
До теми У Мінфіні оцінили, скільки українців можуть отримати "карантинні" 8 тисяч гривень
Про пакунки малюка
Що сталось з пакунком малюка, який запустили ще у 2018 році? Він працював, а потім навесні 2020 року його знесли і вирішили видавати гроші. Потім щось із грошима пішло не так. Не зрозуміло було, як отримати і де їх витрачати. Потім їх повернули і сказали обирати: гроші чи бебі-бокси. Для чого було ламати систему, яка працювала?
Коли ми прийшли у травні 2020 року, вже був відкритий тендер на закупівлю бебі-боксів. Процедуру робила державна закупівельна організація. Вийшли непорозуміння учасників тендерної закупівлі, міністерство не мало до нього відношення. Залишились ті бебі-бокси, які закупили в минулих роках.
Коли в червні я зрозуміла, що діти народжуються, вже немає бебі-боксів з залишків, немає тендеру – в дуже авральному режимі ми почали робити монетизацію пакунку малюка, щоб людям хоч щось дати. Ту саму вартість ми прив'язали до прожиткового і швидко все зробили. Я думала, що люди не сприйматимуть і захочуть коробку з подарунком.
Також читайте Бебі-бокси для малюків: через експеримент уряду понад 15 тисяч сімей не отримали пакунок
Але люди сприйняли нормально і почали користуватися. Потрібно було прийти в управління соціального захисту, потім відкрити картку в банку, потім потрібно – розширити мережу, домовитись із сіткою, інтернет-магазинами.
Але наразі все працює. Коли навіть наприкінці 2020 року ухвалили відповідний закон і ЮНОПС знову закупив пакунки малюка. Сьогодні більше людей обирає монетизацію.