Як пише видання, твердження, що путінський режим організував підйом популістських сил в Європі – це перебільшення, або навіть помилка.
Наприклад, ультраправий французький "Національний фронт" створили у 1972 році. Австрійська націоналістична "Партія свободи" досягла першого успіху на виборах у 2000-му.
Крім того, як пишуть журналісти, не всі європейські популісти мають пропутінські позиції. Так, правляча націоналістична партія Польщі "Право і справедливість" виступає з різкою критикою політики Кремля.
Читайте також: У Кремлі змінюється ставлення щодо Трампа, – Bloomberg
"Однак це не означає, що путінський режим не культивував радикальні маргінальні організації в Європі, і деякі аплодують йому у відповідь", – пишуть автори.
Журналісти визнають, що Кремль не керує мережею "товариських" партій в Європі – він має прихильників як в ультраправих, так і в партій лівого спрямування.
"Москва, безумовно, звернула собі на користь зростання європейських рухів, захоплюються авторитарними лідерами, які вважають іслам і імміграцію загрозою, що чинять опір культурної лібералізації і прирівнюють економічну інтеграцію до руйнування національного суверенітету", – додає The Guardian.