У Росії продовжує жевріти полум'я протесту: за якої умови може спалахнути
Протести у містах Баймак та Уфа, російських військових та дружин мобілізованих показали, що у Росії немає національного спокою. Мітинги можуть знову розпочатися й новою хвилею вдарити по путінському режиму.
Невдоволення у Башкортостані "тліє у торфі під болотом", і рано чи пізно знову вибухне. Про це 24 Каналу розповіла голова благодійного фонду "Русь сидящая" Ольга Романова, наголосивши, що "полум'я" протесту горить і в інших регіонах Росії, зокрема, в Якутії та на Кавказі.
До теми Заробляють гроші для ситих Москви і Петербурга: які протести в Росії мають потенціал
"Усе це "рвоне" за певних умов. Владімір Путін і ФСБ прекрасно знають ці умови й надзвичайно пильно слідкують за ситуацією", – зазначила Романова.
Про яку умову йдеться
На думку Романової, масштабні протести можуть спалахнути після поразки на фронті або тоді, коли Путін "як-небудь" закінчить війну, себто зупиниться кровопролиття як українців, так і росіян.
Російський президент повинен рухатися у війні, щоб стримати невдоволення народу, проте щойно зупиниться – все рухне. І Путін це чудово розуміє.
У Росії люди виходили на акції протесту: головне
- У місті Баймак 15 – 17 січня російської республіки Башкортостан проходили масові протести після оголошення в місцевому районному суді вироку громадянському активісту Фаїлю Алсинову. Відомо, що силовики почали силовою розганяти мітингувальників, застосовуючи кийки й сльозогінний газ.
- Згодом до акції протесту приєдналися місцеві жителі Уфи. Попри сильний мороз і погрози, люди не розходилися, вони співали народні пісні й танцювали на площі. Проте мітинг завершився затриманням активістів – людей висмикували з натовпу, і після завершення акції хапали на прилеглих вулицях.
- А вже 24 січня десятки людей вийшли на акцію протесту в Якутії після вбивства місцевого жителя, за підозрою у якому затримали 18-річного уродженця Таджикистану. Вони вимагали ретельного розслідування та посилення контролю за мігрантами.
- Також останнім часом в Росії активізувалися рухи родичів мобілізованих. Найчастіше вони не виступають проти вторгнення в Україну, а лише вимагають повернути їх чоловіків додому й заявляють, що у тих менше прав, ніж у завербованих на війну ув'язнених.