Квітень 2017-го. У Києві повним ходом триває підготовка до пісеного конкурсу Євробачення. Зокрема, облаштовують концертну залу, в якій і мали відбутися виступи учасників. Без скандалу не обійшлося.

Читайте також: Як закриття "Вісника державних закупівель" вплине на розслідування оборудок минулих років

Спочатку через систему держзакупівель ProZorro право впорядкувати майданчик виграла німецька фірма. Але їм підготувати концертну залу до європейського конкурсу не дозволили українські організатори, зокрема продюсер Павло Грицак. Тендер скасували. В результаті, над оформленням МВЦ працювала фірма, наближена до самого Грицака. Щоправда, нині за усунення відомих європейських фірм на користь сумнівних вітчизняних червоніти, можливо, і не доведеться. Допоміг цьому український парламент.

Ми маємо сьогодні модернізувати систему ProZorro для того, щоб поставити державні закупівлі на службу економіки, а економіку на службу кожному громадянину України. Купуй українське, плати українцям,
– заявив нардеп від "Радикальної партії" Віктор Галасюк.

Парламент підтримав ідею в першому читанні. Формально держава доплачуватиме виробникам українського 40% до вартості послуги або товару. Де-факто ж ініціатива підтримує не національного виробника, а національного корупціонера, каже заступник міністра економіки Максим Нефьодов.

"Він (парламент – 24) створює дуже потужну корупційну складову, яка повністю суперечить самій ідеї ProZorro, самій ідеї тендерних закупівель", – впевнений Нефьодов.

Читайте також: Курченко обізвав Порошенка "корупційним жиробасом" та заявив, що не знайомий з Саакашвілі

Останні кілька років після реформи держзакупівель система ProZorro працювала наступним чином: держустанова або компанія, щоб закупити, наприклад, мінеральну воду для співробітників на суму 200 тисяч гривень, мала оголосити публічний тендр на платформі ProZorro. Всі критерії якості і характеристики вказували в оголошенні. Перемагав на конкурсі виробник, який відповідає вимогам і запропонував найнижчу ціну. Так громадськість могла слідкувати, чи бува чиновники не домовились зі своїми знайомими бізнесменами купити дорожче, аби залишок покласти в кишеню. Автори ж змін хочуть аби перемагав той, хто збере більше довідок про те, що його мінералка найбільш українська.

Якийсь виробник невідомої води розливає воду з-під крану, але в нього хороші стосунки з чиновниками. Він іде, отримує всі ці довідки без питань і на тендері може продавати цю невідому воду вже як український виробник,
– пояснив економіст Тарас Козак.

А, наприклад, відомий виробник води, який на 100% видобуває її в Україні, програє. Бо не отримав потрібних 23 довідки. Вони, до слова, мають підтвердити як походження товару, матеріалів, з яких він зроблений, так і громадянство співробітників. Так, загалом 23 папірці. Щоправда, і досі не визначили, хто їх видаватиме. Але відомо, що за цією "прозорою" формулою визначатиметься "українськість" товару. Виграє власник найбільшої кількості довідок, навіть якщо його ціна на 40% вища, ніж у конкурента. В Міністерстві економіки кажуть про збитки державі.

Ми просто переплатили, а куди пішли ці кошти – на оновлення виробництва, на збільшення зарплат чи на виведені в офшори рахунки і на них куплені чергові яхти чи палаци, – пересвідчитись неможливо. Тим більше, ми не знаємо, кому саме ми переплачуємо,
– зауважив заступник міністра економіки Максим Нефьодов.

А також законопроект унеможливить участь в тендерах малого і середнього бізнесу.

Під удар поставлена і сама система відкритого аукціону, кажуть експерти. Бо на ProZorro учасник до останнього не бачить інформації про свого конкурента.

Як тепер розуміти учаснику, який хоче виграти, знижувати йому ціну в ході торгів чи ні, якщо відкриття інформації за походженням товару конкурентів з'являється тільки після закінчення торгів?
– дивується член президії Федерації роботодавців України Олександр Соколовський.

Тож експерти називають цей законопроект лобістським та корупційним. В Мінекономіки ж кажуть, що захищати українського виробника у держзакупівлях депутати взялися недоречно, бо частка переможців-іноземців у тендерах і так менше 1 %.